Рішення

від 04.12.2019 по справі 183/6506/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6506/18

№ 2/183/1079/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Городецького Д. І.

з секретарем судового засідання - Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи -Міська біржа нерухомості, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,-

в с т а н о в и в:

19 жовтня 2018 року позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якого посилається на те, що 08 серпня 1998 року вона придбала у відповідача квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу нерухомості зареєстрований Міською біржею нерухомості 08 серпня 1998 року під № 182-Н98 та зареєстровано в БТІ за № 13373. Позивачем виконано всі умови укладеного між сторонами договору, але договір не було посвідчено нотаріально, а тому позивач змушена звернутись до суду і просить визнати дійсним зазначений вище договір.

Ухвалою суду від 16 листопада 2018 року було відкрите провадження у справі (а.с. 13-14). Ухвалою суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 36-37).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, одночасно позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с. 19).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, але надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила їх задовольнити (а.с. 21).

Представник третьої особи - Міська біржі нерухомості та третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши зібрані письмові докази, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Так, позивачем надана суду копія договору купівлі-продажу нерухомості від 08 серпня 1998 року (далі - договір), відповідно до якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1 . Зазначений договір зареєстровано на Міській біржі нерухомості за р. № 182-Н98 та зареєстровано в БТІ за № 13373 (а.с. 7).

Відповідно до змісту договору, спірна житлова квартира, яку ОСОБА_2 продала ОСОБА_1 , належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10 жовтня 1991 року на підставі рішення № 42 виконкому Новомосковської міської Ради народних депутатів від 11 січня 1991 року, зареєстрованого в Новомосковському БТІ 10 жовтня 1991 року в реєстрову книгу за реєстровим номером № 13373-80.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР в 1963 року (далі - ЦК УРСР).

У відповідності до ст. 41 ЦК УРСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

На підставі ст. 224 ЦК УРСР, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР визначалося, що договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

На підставі ст. 42 ЦК УРСР, угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Стаття 47 ЦК УРСР визначено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Таким чином, положення ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР щодо визнання угоди дійсною, можуть застосовуватися тільки щодо угод, які підлягали нотаріальному посвідченню та не потребували ще і державної реєстрації договору.

Вказаною правовою нормою передбачено можливе визнання судом дійсним договору лише з приводу недодержання сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення, тобто, договору, для якого законодавцем передбачена таке посвідчення. За цією правовою нормою не передбачено можливості визнання договору дійсним, для якого передбачено не лише нотаріальне посвідчення, а й державна реєстрація.

Оскільки для укладення договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) обов`язкове не лише нотаріальне посвідчення, а й його державна реєстрація, правила ч.2 ст. 47 ЦК УРСР на такий договір не поширюються.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 08 серпня 1998 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Міська біржа нерухомості, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - відмовити.

Судові витрати позивачу не відшкодовувати.

Сторони у справі:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

- третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ;

- третя особа: Міська біржа нерухомості, код ЄДРПОУ 23934123, місцезнаходження юридичної особи: 49000, м. Дніпро, пр.-т. Д. Яворницького, 90.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04 грудня 2019 року.

Суддя Д. І. Городецький