Постанова

від 14.11.2019 по справі 296/3539/19

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/3539/19

2-а/296/161/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого судді Сингаївського О.П., за участі секретаря Четвертухи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом`якова Геннадія Віталійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в квітні 2019 року звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка кадастровий номер 1820986000:08:000:4100, площею 26,7311 га, розташована за межами населених пунктів Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства .

В квітні 2018 року позивач звернувся до Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області з проханням зміни цільового призначення вказаної вище земельної ділянки на для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості .

06.11.2018 Розпорядженням Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області №269 було затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, належної позивачу, з для ведення особистого селянського господарства на для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості .

Крім того, вказаним вище Розпорядженням, позивачу було рекомендовано до затвердження документації із землеустрою, відшкодувати відповідно до законодавства до 06.12.2018 року втрати сільськогосподарського виробництва у сумі 1067882 (один мільйон шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят дві) гривні.

Позивач зазначає, що оскільки це Розпорядження не є публічно доступним, у позивача не було можливості з ним ознайомитися, а також це Розпорядження ні позивач, ні його уповноважений представник не отримували, тому позивач не був обізнаний про виникнення у нього обов`язку щодо відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Натомість відповідач, здійснюючи нагляд за дотриманням земельного законодавства, з невідомих позивачу підстав та в невідомий позивачу час, але не пізніше 11.02.2019, незважаючи на те, що позивач не отримав Розпорядження № 269 від 06.11.2018, розпочав проведення перевірки дотримання останнім вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки з кадастровим номером 1820986000:08:000:4100.

За результатами перевірки, 11.02.2019 відповідачем складено припис №43-ДК/0044Пр/03/01/-19 та виклик №43- ДК/0036/04/01/-19, які були адресовані позивачу, однак позивач зазначає, що направлені йому вказані припис та виклик отримані ним не були.

В подальшому виклик позивача був здійснений за допомогою засобів телефонного зв`язку, 28.03.2019 позивач прибув до уповноваженої особи відповідача та надав письмові пояснення з приводу відсутності в його діях порушень земельного законодавства, оскільки ні про Розпорядження №269 від 06.11.2018 з подальшими змінами, а отже обов`язок здійснити відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва, ні про припис №43-ДК/0044Пр/03/01/-19 та виклик №43- ДК/0036/04/01/-19, а отже обов`язок прибути до уповноваженої особи Відповідача та виконати припис, він повідомлений не був, жодних документів з цього приводу ні особисто позивач, ні уповноважена ним особа не отримували.

Незважаючи на необізнаність позивача про існування припису та виклику, 28.03.2019 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення №150- ДК/0094П/07/01/-19.

Як зазначає позивач, протокол складено із порушеннями, зокрема в ньому не зазначено відомостей про місце та час вчинення правопорушення, а також зазначено, що порушення полягає у невиконанні припису в термін до 10.02.2019, хоча сам припис датований 11.02.2019.

28.03.2019 відповідач здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення та на підставі оскаржуваного протоколу прийняв постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме в порушенні вимог ст. 144 Земельного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 170 грн.

Позивач вважає дії інспектора із складання протоколу про адміністративне правопорушення протиправними та просить суд визнати їх такими, а також просить визнати протиправною та скасувати постанову №150-ДК/0094По/08/01/-19 від 28.03.2019, справу про адміністративне правопорушення - закрити, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на те, що Розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області №269 було розміщено на сайті РДА та було у вільному доступі, а тому у позивача була змога з ним ознайомитися. Також зазначив, що позивачеві надсилалися припис та повідомлення про виклик надсилалися позивачеві, однак, залишилися йому невручені та повернулися на адресу відповідача у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання. Протокол про адміністративне правопорушення був вручений позивачеві особисто, а також позивач особисто був присутній під час розгляду адміністративної справи, надав письмові пояснення з приводу надання строку до 30.04.2019 для здійснення оплати відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва згідно вказаного вище Розпорядження. Щодо зазначення дати невиконання припису в термін до 10.02.2019, хоча сам припис датований 11.02.2019, вважає опискою, яка не впливає на суть справи. Таким чином відповідач вважає, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель як посадова особа діяв в межах визначених законом повноважень, в зв`язку з чим у позові просив відмовити.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи та встановив наступне.

Повноваження щодо складання протоколу, розгляду справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП, а також визначені положеннями ст.ст. 242-1, 255 КУпАП.

Згідно Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення (надалі Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №6 від 19.01.2017 р., вона визначає порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Її вимоги є обов`язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 КУпАП.

Зокрема, Інструкцією передбачено, що у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому у протоколі зазначаються: дата та місце його складання; посада, прізвище, ім`я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім`я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення.

Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол, нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; - прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності);… - у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов`язково робиться відповідний запис; - інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); - про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.

Пунктом 6 Інструкції передбачено, що у протоколі обов`язково робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов`язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.

В даній справі судом перевіряється законність підстав притягнення позивача до відповідальності та дотримання законодавства при розгляді правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення і ухвалення постанови про притягнення особи (позивача) до відповідальності, суд встановив наступне.

Приписами ч.1 ст.268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252), встановити наявність обставин, що пом`якшують (ст. 34) чи обтяжують (ст. 35) відповідальність, з`ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).

Перевіряючи законність та обґрунтованість складення протоколу № 150- ДК/0094П/07/01/-19 від 28.03.2019, постанови №150-ДК/0094По/08/01/-19 від 28.03.2019 про накладення адміністративного стягнення та досліджуючи дотримання порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, строків, що встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, а також виконання вимог закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, а також можливості особи скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 144 Земельного кодексу України встановлено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складають протокол про порушення та видають особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладають на таку особу адміністративне стягнення та повторно видають вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

Тобто, як вбачається із наведеного змісту статті, склад вказаного правопорушення передбачає прямий умисел, направлений на невиконання припису.

З матеріалів, наданих суду відповідачем, вбачається, що за результатами перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, 11.02.2019 відповідачем складено припис №43-ДК/0044Пр/03/01/-19 та виклик №43- ДК/0036/04/01/-19, які були адресовані позивачу. При цьому, як зазначає позивач і підтверджує представник відповідача, направлені позивачеві припис та виклик отримані ним не були та повернулися на адресу відповідача у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином достовірно встановлено, що позивач не отримував припису та не знав про його існування, не мав можливості усунути зазначені в приписі недоліки і, відповідно, не мав та не міг мати умислу на його невиконання, в зв"язку з чим суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 144 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом`якова Г.В. зі складання протоколу про адміністративне правопорушення №150- ДК/0094П/07/01/-19 від 28.03.2019 та подальше винесення оскаржуваної постанови №150- ДК/0094По/08/01/-19 від 28.03.2019 є протиправними. Грубе порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на думку суду, є самостійною підставою для скасування спірної постанови та задоволення позову.

Відповідно до ст. 288 КУПАП постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач доказів правомірності свого рішення, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, а також у відповідності до вимог ст.78 КАС України не надав доказів та не повідомив про підстави звільнення від доказування.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 33, 165-1, 289, 293 КпАП України, ст.ст. 8, п. 7 ст. 9, 10, 11, 71,86 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом`якова Г.В. із складання протоколу про адміністративне правопорушення №150- ДК/0094П/07/01/-19 від 28.03.2019.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №150-ДК/0094По/08/01/-19 від 28.03.2019, складену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Хом`яковим Г.В., про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочатої за наявності ознак правопорушення, передбаченого ст. 188- 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), судові витрати, пов`язанні з розглядом цієї справи в сумі 2305,20 грн..

Рішення може бути оскаржене до сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира на протязі місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський