Ухвала

від 16.12.2019 по справі 359/11220/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

359/11220/19

1кс/359/3774/2019

У Х В А Л А

16 грудня 2019 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3

розглянувши клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019111100000204 за ознакою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді звернувся прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019111100000204 за ознакою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу прокурор просив накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 3220880900:08:006:0196, що розташована на території Великоалександрівської сільської ради Бориспільського району, заборонити вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів щодо вищевказаної земельної ділянки. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, належним чином повідомлений власник майна в судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно виключно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Згідно із ст.. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено необхідності накладення арешту на вилучене майно та не доведено наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, у зв`язку із чим в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019111100000204 за ознакою злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1