Рішення

від 17.12.2019 по справі 233/5412/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/5412/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

секретаря Теліціної О.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому з урахуванням поданих уточнень (а.с.71) зазначив, що з 01 червня 2001 року перебував у шлюбі з відповідачкою, який був розірваний на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2018 року. За час перебування у шлюбі ними було придбано наступне майно:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 55,5 кв.м. вартістю 49000 грн 00коп;

-земельна ділянка площею 0,10га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 (присадибна ділянка) та земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,19га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 26073 грн 00коп;

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 65,2кв.м. вартістю 38608 грн 00коп;

-мотоцикл марки SUZUKI VLR 1800 вартістю 145900 грн 00коп.

Позивач ОСОБА_1 просить поділити спільне майно подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності, враховуючи інтереси кожного з подружжя наступним чином:

- визнати за ним право особистої приватної власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами загальною площею 55,5 кв.м., у тому числі, житловою площею 27,6 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 49000 грн 00коп; на земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку) площею 0,10 га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 та на земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,19га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 26073 грн 00коп;

- визнати за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на квартиру загальною площею 65,2кв.м., житловою площею 47,3кв.м., яка складається з трьох кімнат та розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною вартістю 38608 грн 00коп;

- стягнути з нього на користь відповідачки ОСОБА_4 різницю вартості майна у розмірі 36465 грн 00коп;

- оскільки мотоцикл марки SUZUKI VLR 1800 не може бути поділений реально відповідно до їхніх часток, просить визнати ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу та залишити майно в спільній частковій власності колишнього подружжя або за згодою відповідачки ОСОБА_4 стягнути з нього на користь останньої половину вартості мотоцикла у розмірі 72950 грн (145900грн :2).

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 листопада 2019 року строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 грудня 2019 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Подлуцький А.М. підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві і зазначили, що не заперечують проти визнання за кожним з подружжя права власності на Ѕ частину спільного майна, придбаного за час шлюбу без реального поділу.

Представник відповідачки надав відзив на позовну заяву (а.с.43-45), в якому просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, пославшись на їх необґрунтованість та невідповідність закону. Окрім зазначеного позивачем, сторонами під час шлюбу було придбано наступне майно: - будівля магазину в АДРЕСА_4 площею 310 кв.м.; - квартира в АДРЕСА_5 . До розірвання шлюбу подружжя досягло згоди про поділ майна наступним чином: позивачу - мотоцикл SUZUKI VLR 1800 , будівля магазину в АДРЕСА_4 та квартира в АДРЕСА_5 ; відповідачці - житловий будинок в АДРЕСА_1 , дві земельні ділянки в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Після досягнення цієї домовленості відповідачка дала нотаріально посвідчену згоду на відчуження будівлі магазину в м. АДРЕСА_4 та квартири в м.Харцизьку, проте, після відчуження квартири та магазину грошових коштів від чоловіка не отримала.

Представник відповідача - адвокат Козел В.М. в судовому засіданні підтримав аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що вартість спільного майна подружжя відповідачкою не оспорюється. Інше майно, яке може бути предметом поділу відсутнє. Визнав, що відповідачка ОСОБА_4 фактично використовує квартиру, розташовану в АДРЕСА_3 , а відповідач - будинок АДРЕСА_1 , в якому мешкає разом із спільною донькою сторін по справі, та земельні ділянки, розташовані поруч з цим будинком. Вважав, що відповідачу слід виділити мотоцикл SUZUKI VLR 1800 , а ОСОБА_4 - житловий будинок в м.Лимані АДРЕСА_2 та квартиру в АДРЕСА_3 . Не заперечував проти сплати позивачем на користь колишньої дружини половини вартості мотоцикла в розмірі 72950 грн. Запропонований варіант поділу спільного майна вважає справедливим та таким, що враховує інтереси подружжя. Зазначив, що ОСОБА_4 не зверталась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, отриманих від продажу спільного майна - квартири та магазину.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 червня 2001 року (а.с.10), який був розірваний відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2018 року (набрало законної сили 21 червня 2018 року) (а.с.11).

Відповідно до довідки від 24 жовтня 2014 року № 1442000941 ОСОБА_1 перемістився з тимчасово окупованої території України та мешкає в АДРЕСА_1 (а.с.6). Із змісту цієї довідки вбачається, що разом із позивачем перемістилась та мешкає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - спільна дитина сторін по справі, яка станом на теперішній час досягла повноліття.

21 серпня 2009 року між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.п.1.1,1.2,2.1,3.4.3 якого відповідачка по справі за 49000 гривень за згодою чоловіка - ОСОБА_1 придбала у власність будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13), право власності на який зареєстровано 03 вересня 2009 року, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.14).

16 лютого 2012 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до п.п. 1.1, 1.2,2.1,6.9 якого відповідачка за згодою чоловіка - ОСОБА_1 придбала у власність земельну ділянку вартістю 26073 гривні, розташовану в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 і для ведення особистого підсобного господарства площею 0,19 га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285 (а.с.15).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру, право власності на земельну ділянку площею 0,10 га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 (а.с.16-18) зареєстровано за ОСОБА_4

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру, право власності на земельну ділянку площею 0,19 га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285 (а.с.19-21) зареєстровано за ОСОБА_4 .

Реєстрація права власності на вищевказаний будинок та земельні ділянки за ОСОБА_4 на підставі відповідних договорів купівлі-продажу підтверджується також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.22-23).

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 09 серпня 2010 року (під час шлюбу із позивачем по справі) зареєстровано право власності на трикімнатну квартиру загальною площею 65,2кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.22-23).

17 січня 2011 року ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу було придбано мотоцикл SUZUKI VLR 1800 вартістю 145900 гривень (а.с.46-52).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХІ НОМЕР_1 власником мотоциклу SUZUKI VLR 1800 реєстраційний номер НОМЕР_2 зазначений ОСОБА_1 (а.с.94).

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку, доходу.

Відповідно до ст. 69 ч. 1 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч.1,2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Частиною 1 ст.71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 22 постанови № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статті 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Виходячи з пояснень учасників справи та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку про те, що об`єктами спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є наступне майно, яке підлягає поділу між ними у рівних частках:

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 55,5 кв.м. вартістю 49000 грн 00коп;

-земельна ділянка площею 0,10га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 (присадибна ділянка) та земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,19га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 26073 грн 00коп;

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 65,2кв.м. вартістю 386908 грн 00коп;

-мотоцикл марки SUZUKI VLR 1800 реєстраційний номер НОМЕР_2 чорного кольору вартістю 145900 грн 00коп.

При поділі спільного майна колишнього подружжя ОСОБА_10 , суд керуючись закріпленими п.6 ст.3 ЦК України та ч.9 ст.7 СК України засадами справедливості, добросовісності та розумності, бере до уваги інтереси дружини, чоловіка та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.ч.2,4,5 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Пункт 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя зазначає, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст.71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Верховний Суд України в постанові від 18 січня 2017 року у цивільній справі № 6-2565цс16 виклав наступну правову позицію : вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Якщо жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

На момент ухвалення рішення суму грошової компенсації замість частки відповідачки ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності, зокрема, на мотоцикл марки SUZUKI VLR 1800 позивачем на депозитний рахунок суду не внесено. Підстави стверджувати, що відповідачка, заперечуючи проти позову, згодна на отримання компенсації замість частки в іншому майні - будинку, земельних ділянках, відсутні.

Оскільки неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову - поділ спірного будинку, земельних ділянок, квартири та мотоцикла між колишнім подружжям необхідно провести відповідно до ідеальних часток подружжя на вказане майно, розмір яких становить по 1/2 частки в цьому майні для кожної сторони, без його реального поділу із залишенням вказаного майна у їх спільній частковій власності.

Суд вважає за необхідне зауважити, що вирішення спору у запропонований відповідачкою ОСОБА_4 спосіб не буде відповідати засадам справедливості, добросовісності і розумності та позбавить позивача житла.

Щодо доводів представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Козел В.М. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 09 серпня 2005 року (під час шлюбу із позивачем по справі) зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 62,7кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 (а.с.22-23).

Проте, як встановлено з пояснень позивача в судовому засіданні, 11 червня 2013 року під час перебування у шлюбі за їх взаємною згодою із колишньою дружиною, зазначена вище квартира, розташована у м.Харцизьку, була відчужена на підставі договору купівлі-продажу, копія якого досліджена в судовому засіданні (а.с.81-85).

Представник відповідачки - адвокат Козел В.М. визнав, що зазначена квартира дійсно була відчужена під час шлюбу, проте, нові власники у передбаченому законом порядку право власності на цей об`єкт нерухомості за собою не зареєстрували, зважаючи на що квартира має бути врахована при поділі спільно нажитого майна колишнього подружжя та виділена у власність відповідачу ОСОБА_1 , оскільки грошей від продажу цієї квартири ОСОБА_4 не отримувала.

Зважаючи на приписи п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року № 11, яким передбачено, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб, відсутні підстави для включення квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 до складу майна, що підлягає поділу у зв`язку з її відчуженням в 2013 році.

Не вжиття новими власниками заходів щодо реєстрації права власності на зазначену квартиру у передбаченому законодавством порядку, на яке посилається представник відповідачки, на переконання суду не впливає на ту обставину, що у зв`язку з відчуженням квартири сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбі, вона не може включатись до складу майна, що підлягає поділу.

Аргументи представника відповідачки з приводу не передання відповідачці позивачем ОСОБА_1 , який від імені останньої на підставі довіреності укладав договір купівлі-продажу, грошових коштів, отриманих від продажу зазначеної вище квартири суд вважає непереконливими, зважаючи на перебування сторін на момент відчуження цього майна у шлюбі та відсутність претензій з цього приводу у ОСОБА_4 аж до моменту звернення позивача з позовом про поділ майна.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 28 травня 2008 року було зареєстровано право власності на магазин непродовольчих товарів загальною площею 409,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.92-93).

04 квітня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_11 було укладено договір купівлі-продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 409,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.73-80), розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 1413500000:04:002:0446 (а.с.95).

Пунктом 9 зазначеного договору купівлі-продажу передбачено, що до його підписання від дружини продавця - ОСОБА_4 отримано заяву про згоду на продаж майна, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М. 04 жовтня 2007 року.

Судом досліджено заяви ОСОБА_4 , посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М. 04 жовтня 2007 року, зі змісту яких вбачається, що відповідачка надала згоду чоловіку - ОСОБА_1 на укладання та підписання на умовах та на його розсуд договору купівлі-продажу нерухомого майна - магазину непродовольчих товарів, розташованого в АДРЕСА_6 та земельної ділянки кадастровий номер 1413500000:04:002:0446, зазначивши, що договір укладається в інтересах сім`ї на умовах, які вони попередньо обговорили та вважають вигідними для них і його укладення відповідає їх спільному волевиявленню (а.с.86-87,91).

Як вбачається з пункту 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Зважаючи наявність згоди ОСОБА_4 на відчуження її чоловіком в період шлюбу приміщення магазину та земельної ділянки, відсутні підстави враховувати зазначене майно (або його вартість) при поділі спільного майна подружжя, отже доводи представника відповідачки з цього приводу є неспроможними.

Відповідно до ч.2 ст.69 СК України дружина та чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Позивачем заперечується факт досягнення домовленості із колишньою дружиною про поділ спільного майна на умовах, викладених у відзиві на позовну заяву, з огляду на що та зважаючи на не укладення сторонами по справі нотаріально посвідченого договору про виділ нерухомого майна, як того вимагає ч.2 ст.69 СК України, аргументи представника відповідачки ОСОБА_4 з цього приводу суд до уваги не приймає.

Суд не бере до уваги наявну в матеріалах справи копію посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лазаревим В.М. згоди ОСОБА_4 на укладення її чоловіком - ОСОБА_1 договору купівлі-продажу складу, розташованого в АДРЕСА_6 (а.с.59), оскільки, як зазначив представник відповідачки в судовому засіданні, спір щодо іншого майна, нажитого під час шлюбу відсутній.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору слід віднести на відповідачку.

Керуючись ст. ст. 2,5,10-13,76-81, 141, 259,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_7 ; фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Поділити спільне майно подружжя наступним чином:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на

-Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 55,5 кв.м. вартістю 49000 грн 00коп;

-Ѕ частину земельної ділянки площею 0,10га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 (присадибна ділянка) та на Ѕ частину земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,19га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285, які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 вартістю 26073 грн 00коп.

-Ѕ частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 65,2кв.м. вартістю 38608 грн 00коп.

-на Ѕ частину мотоциклу марки SUZUKI VLR 1800 чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю НОМЕР_5 гривень.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на:

-Ѕ частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 55,5 кв.м. вартістю 49000 грн 00коп;

-Ѕ частину земельної ділянки площею 0,10га кадастровий номер 1413300000:01:007:0284 (присадибна ділянка) та на Ѕ частину земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,19га кадастровий номер 1413300000:01:007:0285, які розташовані за адресою : АДРЕСА_2 вартістю 26073 грн 00коп.

-Ѕ частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 65,2кв.м. вартістю 38608 грн 00коп.

-на Ѕ частини мотоциклу марки SUZUKI VLR 1800 чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю НОМЕР_5 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 17 грудня 2019 року.

Суддя