Рішення

від 18.12.2019 по справі 622/1246/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/1246/19

Провадження № 2-а/622/11/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

за участю секретаря Вишневської О.П..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції третього батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Болотова Ігоря Миколайовича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом (подано на поштове відділення 21.10.2019 року), в якому просив визнати протиправними дії старшого сержанта поліції роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області Болотова Ігоря Миколайовича та скасувати постанову серія ЕАК №1573528 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн за порушення ч.1 ст.121 КУпАП, провадження у справі закрити за відсутністю в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.09.2019 року відносно позивача відповідачем було складено постанову серія ЕАК №1573528 про визнання винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. відповідно до даної постанови водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, н.з. НОМЕР_1 30.09.2019 року о 17.00 год у м. Харкові, вул. Миру, 68, керував ТЗ, у якого не працювала задня ліва стоп-фара, чим порушив п.31.4.3. ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Із зазначеною постановою позивач не згоден, заперечує скоєння ним правопорушення, оскільки транспортний засіб був зупинений працівником поліції 20.09.2019 року о 17.00 год, тобто у світлу пору доби. Крім того, при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності було порушено встановлену чинним законодавством процедуру розгляду справи. Копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності він отримав 17.10.2019 року.

Ухвалою судді від 09.12.2019 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, було відкрито провадження у адміністративній справі та призначено судове засідання для розгляду даної справи по суті на 18.12.2019 року.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач та представник третьої особи у судове засідання не з`явилися, про місце, день та час розгляду справи повідомлено своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, відзиву та пояснень щодо позову суду не надано, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило, будь-яких матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 30.09.2019року старшим сержантом поліції третього батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Болотовим Ігорем Миколайовичемвинесено постанову серії ЕАК №1573528 від 30.09.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. з зазначенням, що 30.09.2019 року о 17.00.44 год., водій ОСОБА_1 керував ТЗ, у якого не працювала задня ліва стоп-фара, чим порушив п.31.4.3. ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами), п.31.4 - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: пп. 31.4.3. Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Частина 1 ст. 121 КУпАПпередбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Статтею 222 КУпАПпередбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 254 КУпАПпро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2, 3, 4 ст. 258 КУпАПпротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.75 КАС Українивстановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт керування позивачем транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) - задньої лівої стоп фари, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Таким чином, відсутні будь-які докази на підтвердження правомірності рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Як вбачається з вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, перш за все, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Однак відповідачем не доведено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 було з`ясовано те, що останнім було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів, які могли б підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1573528 від 30.09.2019 року за ч. 1 ст. 121 КУпАПвідносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позову стосовно протиправного складення постанови в порушення положень Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 з огляду на наступне.

Так, згідно розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 р. №1376 передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 по справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП, яке передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення за місцем його вчинення визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

У свою чергу, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 № 596-VIII, який був прийнятий після винесення рішення Конституційним Судом України 26.05.2015 по справі № 5-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАП та передбачено скорочене провадження у справах про адміністративне правопорушення у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Таким чином, приписи рішення Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015, на які посилається позивач, повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" щодо надання права органам Національної поліції України виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу на місці.

Отже, розгляд справи на місці вчинення адміністративного правопорушення не є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке утворює самостійну підставу для скасування постанови, винесеної за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Що стосується вимоги про визнання протиправними дій поліцейського щодо винесення спірної постанови, суд зазначає, що обов`язковою ознакою рішень, дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

В силу ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови.

Суд зазначає, що не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов`язковий характер.

В цьому випадку інспектором патрульної поліції за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесено оскаржувану постанову, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, суд зазначає, що дії відповідача щодо винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як вбачається із матеріалів справи, після отримання 17.10.2019 року постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності 30.09.2019 року, у встановлений десятиденний строк, 21.10.2019 року, було направлено через поштове відділення до суду позовну заяву про скасування даної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Враховуюче викладене, суд вважає, що позивачем не пропущений 10-денний строк подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1573528 від 30.09.2019 року, прийняту старшим сержантом поліції третього батальйону четвертої роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Болотовим Ігорем Миколайовичем, якою до ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КпАП України.

Провадження по даній справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя : Чернова О. В.