Рішення

від 18.12.2019 по справі 160/10170/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа № 160/10170/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом № 367 від 30.08.2019 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» (Код ЄДРПОУ 41951330, 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37) віднесено до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, реєстрація яких зупинена, а саме: податкову накладну № 1 від 04.09.2019 р., податкову накладну № 2 від 13.09.2019 р., податкову накладну № 7 від 16.08.2019 р., податкову накладну № 8 від 20.08.2019 р., податкову накладну № 9 від 21.08.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» зазначило, що позивач сформував податкові накладні №1 від 04.09.2019р., №2 від 13.09.2019р., №7 від 16.08.2019р., №8 від 20.08.2019р., №9 від 21.08.2019р., однак не зміг зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з тим, що позивача віднесено до переліку ризикових платників податку, що підтверджується квитанціями, сформованими Автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів ДФС України. У всіх квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних причиною неможливості зареєструвати податкову накладну зазначено відповідність податкової накладної пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . В квитанціях по всіх податкових накладних запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач на запит позивача надав Протокол №367 від 30.08.2019р., на підставі якого Позивача включено до переліку ризикових платників податків. Правовими наслідками віднесення платників податку до ризикових є неможливість зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що рішення відповідача про віднесення позивача до ризикових платників податків є незаконним на необґрунтованим, порушує права позивача як платника податків, оскільки вказане рішення блокує можливість для позивача здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14 листопада 2019 року від Головного управління Державної податкової служби в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов відзив, в якому представник зазначив, що ТОВ Бетенайс включено до переліку ризикових згідно Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в так реєстрації №367 від 30.08.2019 року, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв, ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). Підставами включення в порядок денний роботи комісії ГУ ДФС у Дніпропетровськ області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та врахування в роботі, (внесення до бази даних ІС Податковий блок ) інформації, отриманої в межах Алгоритму дій затвердженого розпорядженням від 13.09.2018 №95-р. За даними інформаційних баз ДПС встановлено що, банківські рахунки платника відкрито 23.07.2018, основні засоби та запаси відсутні, згідно фінансового звіту суб`єкта мало підприємництва за 2018 рік, чисельність працюючих за даними ЄСВ за липень 2019 року складає - звіт не подано, відомості по звіту 20-ОПП (станом на момент прийняття рішення) відсутні При цьому, платником здійснювалась реалізація товарів/послуг, а саме: асфальтобетонна суміш піщана щільна, улаштування асфальтобетонного покриття, укладка асфальтного зрізу асфальтування території, ямковий ремонт, капітальний ремонт асфальтобетонне покриття тощо, за умови придбання шлак гранульований, асфальтобетонна суміш, пісок щебінь, транспортні послуги, цемент тощо. Тобто, на момент розгляду інформації по платнику встановлено, що складування товарів та надання послуг не є можливим через відсутність основних засобів або орендованих складських приміщень, а також з відсутності необхідної кількості працюючих для здійснення послуг ремонту та укладання асфальту. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і сам собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ БЕТАНАЙС до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ БЕТАНАЙС , є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують нього обов`язкових юридичних наслідків. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Державна податкова служба України станом на 18 грудня 2019 року правом на подання відзиву та/або пояснень по суті спору не скористалася.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 30 серпня 2019 року прийняте протокольне рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» до переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, що в подальшому стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» до переліку ризикових платників, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018, № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

ДПС України листом від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01 встановлені Критерії ризиковості платника податку Підпунктом 1.6 п. 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 30 серпня 2019 року прийняте протокольне рішення про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» до переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. 72, 73 ПК України відповідно.

Відповідно до с. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центральгюго органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що - реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну, податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати. її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для сформування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Організація роботи контролюючого органу визначена п. 201.16 ст. 201 ПК України та Порядком №117 та узгоджується з функціями та правами контролюючого органу.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п. 19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п. 19- 1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових)обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та- інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області було постановлено, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи враховано інформацію структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) - ТОВ БЕТЕНАЙС , до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як таких, що відповідають критеріям ризиковості.

Отже, результати засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області внесені до інформаційної системи АІС Податковий блок та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Слід зазначити, що результати засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області внесені до інформаційної системи АІС Податковий блок та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

При цьому, рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України не може ґрунтуватись на ймовірності як передбачає Порядок №117, який розглядає ризик порушення норм податкового законодавства як ймовірність складання та надання податкової накладної для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм ПК України та за наявності ознак неможливості здійснення операцій.

Посилання позивача на те, що оскаржуваний протокол Комісії не відповідає Порядку № 117 та є безпідставним, суд не приймає до уваги, оскільки цей порядок взагалі не передбачає застосування його до засідання Комісії яка визначає наявність ознак для включення платника податків до ризикових. При цьому, форма протоколу засідання Комісії не встановлена на законодавчому рівні.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Так, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України. В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № №480/4006/18, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного, оскільки протокол засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом № 367 від 30.08.2019 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» (Код ЄДРПОУ 41951330, 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37) віднесено до переліку ризикових платників податків є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача, реєстрація яких зупинена, а саме: податкову накладну № 1 від 04.09.2019 р., податкову накладну № 2 від 13.09.2019 р., податкову накладну № 7 від 16.08.2019 р., податкову накладну № 8 від 20.08.2019 р., податкову накладну № 9 від 21.08.2019 р., суд зазначає наступне.

Згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, затвердженого постановою Кабміну від 21 лютого 2018 року № 117, в разі зупинення реєстрації податкових накладних, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (п. 15 Порядку). Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку).

Враховуючи викладене та той факт, що комісією контролюючого органу не приймалося рішення, визначеного п. 20 Порядку № 117, суд вважає передчасною вимогу позивача щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати зупинені податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» . Відтак, наведена вимога також задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та норми чинного законодавства, оскільки відповідач 1 діяв в межах своїх повноважень, а рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом № 367 від 30.08.2019 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» віднесено до переліку ризикових платників податків не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТЕНАЙС» (код ЄДРПОУ 41951330, вул. Шевченка, 37, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2019р.

Суддя О.М. Неклеса