Рішення

від 11.12.2019 по справі 200/9736/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р. Справа№200/9736/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Хавалджи В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. - директор

від відповідача - Вовченко С.П. - за довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд"

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій

області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" до переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22.08.2018 № 136, зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення, що оскаржується, винесене відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначає, що, у квитанціях не зазначено, на підставі якого саме критерію зупинена реєстрація податкових накладних та які пояснення та копії документів підлягають наданню.

Вказує на те, що відповідачем не надана копія рішення Комісії ГУ ДФС у Донецькій області, оформлена протоколом від 22.08.2018 року № 136 про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зазначає, що у листі не наводиться, яка податкова інформація має ознаки здійснення позивачем ризикових операцій та не доведено наявність таких ознак у діях позивача.

Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що рішення, яке оскаржується, винесене податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Зазначив, що, керівник та засновник підприємства зареєстровані на тимчасово окупованій території.

Вказав, що наявна податкова інформація за звітний податковий період виписки податкових накладних за вересень 2017 року від 27.12.2019 року з ознакою ризиковості транзитер .

Наполягає на тому, що Слов`янсько-Лиманським управлінням ГУ ДФС у Донецькій області зроблено висновок, що підприємство має ознаки ризикового платника - вигодо транспортуючий суб`єкт та відповідає критерію ризиковості наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Таким чином, прийняття рішення, яке оформлено протоколом, є результатом вчинення ряду дій з дотриманням певної процедури, отже, в правовому регулюванні бере участь не саме рішення суб`єкта владних повноважень, а окремі дії, вчинені в процесі здійснення владних повноважень , за результатами яких прийняте рішення.

Зазначає, що рішення про включення ТОВ "Укрспецшахтобуд" до переліку ризикових платників податків не несе негативних наслідків для позивача.

Враховуючи наведене, просить в задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів позовної заяви заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив в задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, заслухавши представників сторін, суд з`ясував наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 40946733), місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Університетська, 36, офіс 6 (а.с. 9).

Директор ТОВ "Укрспецшахтобуд" ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 06.10.2017 року № 4259.

Згідно витягу № 1605224500282 з реєстру платників податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 (а.с. 10).

06.06.2019 року до контролюючого органу Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" подано податкову накладну від 31.05.2019 року № 6 з метою її реєстрації (а.с.11).

Згідно квитанції від 07.06.2019 року реєстраційний номер 9117987274 реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС, версія 2.3.2.21 (а.с.12).

03.07.2019 року до контролюючого органу Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" подано податкову накладну від 30.06.2019 року № 7 з метою її реєстрації (а.с.13).

Згідно квитанції від 03.07.2019 року реєстраційний номер 9142174659 реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС, версія 2.3.2.27 (а.с.14).

11.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецшахтобуд звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області із адвокатським запитом в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" про надання інформації про критерії ризиковості платника податку, яким відповідає ТОВ Укрспецшахтобуд та документального підтвердження такої відповідності даному критерію.

Листом від 19.07.2019 № 57579/10/05-99-07-03-11 Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області повідомило, що питання щодо встановлення ризиковості платника податку ТОВ Укрспецшахтобуд розглянуте на засіданні комісії 22.08.2018 року, за результатами якого складений протокол від 22.08.2018 року № 136, в якому зазначено, що Шляхом відкритого голосування комісією остаточно прийнято рішення про включення… суб`єкта господарювання ТОВ Укрспецшахтобуд до Переліку ризикових платників за критерієм наявна податкова операція, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Крім того як встановлено судом, рішеннями Донецького окружного адміністративного суду у справах № 200/11030/18-а, № 200/2650/19-а, які набрали законної сили, скасовані рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

Під час розгляду справ судами встановлена протиправність висновків податкового органу про наявність ознак ризиковості ТОВ Укрспецшахтобуд .

28.11.2018 року управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/58426/18-к (протокол обшуку від 29.11.2018 року) вилучений протокол засідання Комісії від 22.08.2018 року № 136.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117.

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За положеннями пункту 5 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно п. 10 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ДФС України 21.03.2018 року наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, яким передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Відповідно до п. 1.6 Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Тобто, обов`язковою умовою включення суб`єкта господарювання до переліку ризикових підприємств є зупинення реєстрації податкових накладних у випадку, коли податкова накладна відповідає вимогам п.п. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податку .

Як зазначалось раніше, рішеннями Донецького окружного адміністративного суду у справах № 200/11030/18-а, № 200/2650/19-а, які набрали законної сили, скасовані рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних.

Під час розгляду справ судами встановлена неправомірність висновків відповідача про наявність ознак ризиковості позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки адміністративними судами встановлена протиправність висновків податкового органу про наявність ознак ризиковості позивача, суд вважає, що висновок про включення позивача до переліку ризикових підприємств є, також, неправомірним, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення підлягають задоволенню.

Крім зазначеного суд враховує наступне.

Верховний Суд України у справі № 09/236 зазначив, що, вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб`єкта владних повноважень слід з`ясувати юридичну природу цього акта управління, визначитися щодо належності його до нормативно-правових актів чи до правових актів індивідуальної дії та навести у своєму рішенні відповідні доводи.

У цьому рішенні Верховний Суд України зазначив наступне:

"Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

З`ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені".

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Як встановлено судом та підтвержене матеріалами справи, відповідач при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не дотримав одного з обов`язкових складових принципу верховенства права - правової визначеності, оскільки у відповіді контролюючий орган не навів чітких ознак ризикової діяльності платника податку, не довів наявність таких ознак у діях платника, не зазначив жодних відомостей про виявлені факти за наслідком опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, не вказав, який вплив має отримана контролюючим органом податкова інформація на достовірність даних, які містяться у податкових деклараціях платника, що свідчить про можливе здійснення позивачем ризикових операцій.

Суд вважає необгрунованим довід відповідача щодо того, що рішення, яке оскаржується, не несе негативних наслідків для позивача, оскільки теж рішення впливає на ділову репутацію суб`єкта господарювання, що тягне за собою розірвання договорів з контрагентами та зупинення роботи суб`єкта господарювання.

Згідно ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності встановлення ризиковості платника податку у спірних взаємовідносинах в розумінні зазначеної норми Закону.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про внесення позивача до переліку ризикових підприємств, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням рішення про визнання протиправним та скасування рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22.08.2018 № 136 та зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" (ЄДРПОУ 40946733, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Університетська, 36, офіс 6) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) про визнання протиправним та скасування рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" до переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22.08.2018 № 136, зобов`язання виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості - задовольнити повністю.

Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" до переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22.08.2018 № 136 - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю " Укрспецшахтобуд" (код ЄДРПОУ 40946733) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) (ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" (ЄДРПОУ 40946733, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Університетська, 36, офіс 6) судові витрати в сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У судовому засіданні 11.12.2019 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення виготовлений 18.12.2019 року.

Суддя Т.В. Давиденко