Рішення

від 03.12.2019 по справі 280/3842/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2019 року Справа № 280/3842/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника позивача Дауф О.В.

представника відповідача Лисого А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФУД Україна (69096, м. Запоріжжя, вул.. Гребельна, 5, оф.31, код ЄДРПОУ 37443094)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФУД УКРАЇНА (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Запорізькій області від 13.05.2019 року №0006341402 та №0006351402 та №0006361402.

Ухвалою суду від 12 серпня 2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

21 серпня 2019 року 2019 року на адресу суду позивачем надано заяву про усунення недоліків (вх. №34606). До вказаної заяви позивачем на виконання ухвали суду від 12.08.2019 надано позовну заяву (уточнену), відповідно до якої у якості відповідача уточнено найменування, а саме Головне управління ДФС у Запорізькій області.

Відтак, недоліки позовної заяви усунуто в наданий судом строк.

Ухвалою суду від 21.08.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/3842/19.

Ухвалою суду від 18 вересня 2019 року відкладено підготовче засідання на 21 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначений судовий розгляд справи по суті на 21 листопада 2019 року о 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні 21.11.2019 судом оголошено перерву до 03.12.2019.

В судовому засіданні 03.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення мають посилання на акт перевірки від 29.03.2019 року №177/08-01-14-02/37443094, на який позивачем до контролюючого органу направлялись заперечення. Крім того, вважає висновки про порушення ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА вимог податкового законодавства необґрунтованими та такими, що базуються виключно на припущеннях, в той час коли у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, вважає невірним нарахування штрафу в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.36644 від 04.09.2019). Зазначає, що відповідно до планової виїзної документальної перевірки ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2018 року, контролюючим органом встановлено порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, розділу ІІІ з врахуванням вимог п. 44.1, п.44.2 ст. 44 розділу ІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 415 470,00 грн.; п.198.1, п.198.2, п.198.3. ст.198, п.400.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 348 377, 00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 113 256,00 грн. До таких висновків контролюючий орган дійшов, дослідивши господарські операції позивача з контрагентом - ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (код ЄДРПОУ41708978) та зазначивши, що такі операції фактично не відбувались та мають формальний характер. На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесені податкові повідомлення-рішення № 0006341402 від 13.05.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 415 470,00 грн. за основним платежем та на суму 103867,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0006351402 від 13.05.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку з податку на додану вартість на суму 348 377,00 грн. за основним платежем та на суму 87 094,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0006361402 від 13.05.2019 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 113 256,00 грн. З огляду на зазначене, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 ст. 75, у порядку статті 77 Податкового кодексу України у період з 11.03.2019 року по 22.03.2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2018 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.03.2019 року №177/08-01-14-02/37443094. Згідно з актом перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області дійшло висновку про порушення ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА вимог:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, розділу ІІІ з врахуванням вимог п. 44.1, п.44.2 ст. 44 розділу ІІ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на загальну суму 415 470,00 грн.;

- п. 198.1, п.198.2, п.198.3. ст.198, п.400.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 348 377, 00 грн., в т.ч.

- за лютий 2018 року - 172 271,00грн,

- за травень 2018 року - 65325,00 грн.,

- за червень 2018 року - 1608,00 грн.,

- за липень 2018 року - 3384 грн.,

- за вересень 2018 року - 51134,00 грн.,

- за жовтень 2018 року - 13574 грн.,

- за листопад 2018 року - 41081 грн.,

та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 113 256,00 грн.

13.05.2019 року на підставі акту перевірки та вказаних висновків ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0006341402 форми Р , яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 415 470,00 грн. за основним платежем та на суму 103 867,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0006351402 форми Р , яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку з податку на додану вартість на суму 348 377,00 грн. за основним платежем та на суму 87 094,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0006361402 форми В4 , яким Товариству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 113 256,00 грн.

В той же день, 13.05.2019 року ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА отримало вказані податкові повідомлення рішення від 13.05.2019 року № 0006341402, № 0006351402, № 0006361402 разом з актом перевірки.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.07.2019 №32082/6199-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.05.2019 року № 0006341402, № 0006351402, № 0006361402 залишено без змін, а скаргу - без задоволення Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

За приписами норм п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У відповідності до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Під час проведення перевірки на підтвердження реальності здійснення господарських операцій Товариством контролюючому органу було надано усі необхідні первинні документи, в тому числі: договори, видаткові накладні, товаротранспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення на оплату, акти виконаних послуг з транспортування товарів, а також регістри бухгалтерського обліку.

На підставі договору поставки товару від 19.02.2018 року №190218, за умовами якого ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (постачальник) зобов`язалось поставити та передати товар (овочі та фрукти в асортименті), а ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА (покупець) зобов`язалось прийняти та оплатити вартість товару. Вказаний договір було представлено службовим особам контролюючого органу під час перевірки. Відповідно до умов договору ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА у 2018 році фактично придбало у ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ товар (овочі та фрукти в асортименті) на підставі видаткових накладних від постачальника на загальну суму 2 769 799,05 грн.; податкових накладних від постачальника на загальну суму 2 769 799,05 грн.( у т.ч. ПДВ 20% 461 633,17 грн.). Розрахунки здійснювались в безготівковій формі. За отриманий товар позивачем сплачено грошові кошти на користь ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ згідно платіжних доручень на загальну суму 2 769 799,05 грн. На підтвердження перевезення та отримання від контрагента товару, позивач надав контролюючому органу транспортні документи на перевезення товару, а саме товарно-транспортні накладні.

У відповідності до абзацу 27 пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Отже, товарно-транспортна накладна не є документом первинної податкової та бухгалтерської звітності в даних правовідносинах, на підставі якого формуються показники податкової звітної, а є документом, що підтверджує переміщення товару. Відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у покупця ТТН чи наявність певних недоліків в ТТН, не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентом, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні та були представлені при перевірці.

Відсутність інформації про пересування транспортного засобу контрагента за відсутності у нього пошукових критеріїв таких як угон , втрачений/викрадений номерний знак, розшук транспортних засобів за постановами слідчих, прокуратури, служби безпеки тощо, не може бути підставою для висновку про неможливість пересування такого транспорту автошляхами України. За загальним правилом, комплекси відеофіксації транспортних засобів здійснюють фіксацію номерних знаків транспортних засобів, їх автоматичне розпізнавання та перевірку лише за розшуковими реєстрами. Таким чином, якщо транспортні засобі, на які був наданий запит, не знаходяться у розшуку, вказана відповідь не може бути належним доказом про те, що автомобілі не пересувалися по автошляхам України в певний час.

В розумінні ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , сертифікати якості, які засвідчують якість товару, що поставляється посвідчують виключно якість товару, а не саму господарську операцію, ніяким чином не підтверджують та не спростовують факт поставки товару. Надані первинні документи містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості і підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій та спростовують висновок контролюючого органу, що укладений позивачем договір поставки з ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ не спрямований на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ним. При цьому варто зазначити, що контролюючий орган в акті перевірки не ставить під сумнів достовірність даних, які містяться в первинних бухгалтерських документах, а також не зазначає про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства. Також не заперечується і те, що оформлені ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто пройшли відповідну перевірку на ризиковість .

Крім того, суд звертає увагу, що на момент здійснення господарських операцій, як ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА , так і ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідних територіальних органах ДФС, володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю (зокрема, станом на день складання податкових накладних за операціями поставки були платниками ПДВ), яка, у тому числі, надавала право за рахунок проведених операцій формувати покупцям податковий кредит. Факт здійснення господарської операції підтверджується також тим, що в подальшому, придбаний у контрагента товар (овочі та фрукти в асортименті) був реалізований ТОВ ВІЙСЬКТОРГ (код ЄДРПОУ 39896098). Усі первинні документі з реалізації на ТОВ ВІЙСЬКТОРГ є в наявності та оформлені згідно законодавства України та стандартів бухгалтерського обліку, зокрема це: договір поставки з ТОВ ВІЙСЬКТОРГ № 16/01-1 від 16.01.2018 р., видаткові накладні з реалізації, товаро-транспортні накладні, платіжні доручення ТОВ ВІЙСЬКТОРГ на оплату товару, акти наданих транспортних послуг з доставки товарів покупцю, платіжні доручення з оплати за транспортні послуги, яка також надавались під час перевірки контролюючому органу.

Посилання контролюючого органу на взаємовідносини контрагента позивача - ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ з іншими Товариствами по ланцюгу постачання судом не приймаються до уваги, оскільки безпосереднє значення для даних правовідносин мають тільки прямі операції між ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА та ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ , а не операції по ланцюгу постачання. ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА не може нести відповідальність за неналежне виконання податкових обов`язків та порушення ведення господарської діяльності його контрагентами, а також відслідковувати джерело походження придбаного ними товару. Платник податків не відповідає за дії та порушення контрагента і інших осіб, якщо господарська операція підтверджена первинними документами податкового і бухгалтерського обліку, платник податків мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не узгоджував протиправні дії з контрагентом, не знав про протиправність цих дій.

Розглядаючи справу "Інтерсплав проти України" про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань". статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Частиною 1 ст.369 КПК України встановлено, що судове рішення у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган вказував, що в провадженні 10-го СВ РКП СУ ФР ГУ ДФС у місті Києві перебуває кримінальне провадження №32018100100000111, яке зареєстроване за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212-1, ч.1 ст.212 КК України, в якому встановлено, що невстановленими особами, протягом 2018 року, здійснено створення суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб): ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (41708978) з метою прикриття незаконної діяльності.

Управлянням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002085 від 23.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209, ч.2 ст.212 КК України, з матеріалів якого вбачається, що службові особи ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ (41708978) ухилились від сплати податків, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Станом на день винесення оскаржуваного ППР жодного вироку в кримінальних провадженнях по відношенню до ТОВ МКК № 3 не існувало. В частині контрагентів позивача контролюючим органом також не вказується про існування будь-яких рішень або вироків суду, якими було б встановлено обставини, вказані в акті за результатами перевірки.

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов`язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, звітності щодо наявності трудових відносин тощо.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З цього приводу Верховний Суд України у своїй постанові від 27.03.2018 р. у справі №816/809/17 зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами. Далі, аналізуючи правовідносини у зазначеній справі, Верховний Суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути й необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Отже, аналізуючи позиції Верховного Суду з аналогічних питань вбачається, що факт порушення кримінальної справи проти посадових осіб контрагента не вказує на наявність обставин, які не потребують доказування (тобто на фіктивність усіх операцій такого контрагента).

Проте, суд не приймає ці доводи до уваги, оскільки внесення кримінального провадження до ЄРДР і зібрані у ньому докази, за відсутності вироку суду не є підставою для висновків перевірки про відсутність реальності господарських операції між ТОВ АГРОФУД УКРАЇНА з контрагентом ТОВ ІНЕКС ТРЕЙДІНГ . Наявність вказаних кримінальних проваджень, в яких не винесено вироку суду або ухвали про закриття провадження і звільнення особи від відповідальності, не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого врядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень й у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 13.05.2019 року №0006341402 та №0006351402 та №0006361402 прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем судовий збір у розмірі 16020,97 грн. належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФУД Україна (69096, м. Запоріжжя, вул.. Гребельна, 5, оф.31, код ЄДРПОУ 37443094) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.05.2019 року №0006341402, №0006351402, №0006361402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФУД Україна судовий збір в розмірі 16020,97 грн. (шістнадцять тисяч двадцять гривень 97 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізького області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.12.2019.

Суддя М.С. Лазаренко