Рішення

від 18.12.2019 по справі 320/2911/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року справа № 320/2911/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради та Березанської міської ради Київської області, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі та приміщень Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Гагаріна, 2, шляхом зобов`язання Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.05.2019 №128.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Садове, вул. Гагаріна, 2, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Відділ освіти виконавчого комітету Березанської міської ради; призначено підготовче засідання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що Садовою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області вчиняються дії, направлені на усунення виявлених порушень, однак, оскільки виконання окремих робіт потребує фінансування та вишукування необхідних коштів, повне усунення порушень потребує певного часу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Березанську міську раду Київської області.

Усною ухвалою суду від 03.10.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Присутні у судовому засіданні 28.11.2019 представники відповідача, Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради та Березанської міської ради заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою від 20.10.2019 року, врахувавш клопотання представників відповідача, Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради та Березанської міської ради, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Садова загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 20619670, місцезнаходження: 07534, Київська обл., Баришівський р-н., с.Садове, вул.Садова, буд.2) зареєстрована в якості юридичної особи 18.05.1998, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.35-40).

Рішенням Барезанської міської ради Київської області "Про прийняття бюджетних установ закладів освіти та майна у комунальну власність Березанської міської об`єднаної територіальної громади" від 09.01.2019 №635-58-VII надано згоду на прийняття бюджетних установ закладів освіти із спільної власності територіальних громад сіл, селища Барищівського району комунальну власність Березанської міської об`єднаної територіальної громади, зокрема, Садову загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області (Киїська область, Баришівський р-н., с.Садове, вул.Гагаріна, буд.2) (т.1, а.с.95-96).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 07.05.2019 по 15.05.2019 провідним інспектором Баришівського РСГУ ДСНС України у Київській області лейтенанта служби цивільного захисту Андрієнко Валерією Олександрівною було проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Садовою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 15.05.2019 №128 (т.1, а.с.20-27).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення Садовою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

- пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповдіними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист.Знаки безпеки. Форма та колір" та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ.Цвета сигнальные и знаки безопасности";

- пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні - посадові особи та працівники не пройшли навчання, протипожежний інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки;

- абзац 1 пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев`яні елементи горищних покриттів (кроки, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- пункт 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункт 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - тимчасові мережі влаштовані та експлуатуються;

- пункт 1.20 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не проведено замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів не виконано відповідно до ДСТУ БВ.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту буділвь і споруд";

- пункт 3.11 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - пожежний щит не доукомплектований первинними засобами пожежогасіння згідно норм: вогнегасниками - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - шт., сокири - 2 шт.;

- пункт 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення закладу не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56.2014 "Система протипожежного захисту";

- пункт 3.17 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - технічне обслуговування вогнегасників не здійснюється;

- пункт 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - навчання керівного складу, працівиків з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;

- пункт 2 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України - працівників об`єкта засобами колективного та індивідуального захисту не забезпечено.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 15.05.2019 №128 встановлено дванадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила №1417) територія об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір знаки безпеки розподіляються на:

- знаки щодо засобів оповіщування про пожежу і засобів ручного керування (знаки червоного кольору);

- знаки щодо шляхів евакуації (знаки зеленого кольору);

- знаки щодо обладнення пожежогасіння (знаки червоного кольору);

- знаки щодо зони або матеріали особливого пожежного ризику (знаки жовтого та червоного кольорів);

- додаткові знаки (знаки зеленого кольору).

Відповідно до пункту 2.1 ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности значення кольорів знаків безпеки наступне:

- червоний - заборона, безпосередня небезпека, зазначення пожежної безпеки;

- жовтий - попередження, можлива небезпека;

- синій - знаки пожежної безпеки, інформація;

- зелений - безпека, знак "Вихід".

З матеріалів справи вбачається, що відділом освіти виконавчого комітету Березанської міської ради було придбано у ТОВ "Епіцентр" по товарному чеку №Кнк/03-217891 від 23.07.2019 знаки безпеки (т.1, а.с.81).

Однак, вказаний товарний чек підтверджує лише придбання знаків безпеки, але не їх встановлення та введення в експлуатацію, що має бути підтверджено відповідними доказами, зокрема, складеними актами, наказами підприємства тощо.

Усунення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки може підтверджуватися також складеним позивачем актом проведення відповідної перевірки (позапланового заходу, проведеного за зверненням відповідача), однак такий акт в матеріалах справи відсутній.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.20 глави 1 розділу IV Правил №1417 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Судом встановлено, що 07.06.2019 між ФОП ОСОБА_1 (Виконавець) та Відділом освіти виконавчого комітету Березанської міської ради (Замовник) було укладено договір на виконання робіт №136/19, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи по перевірці наданих для перевірки електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів та ліній електропередач з виконанням електровимірювальних і дослідних робіт відповідно до вимог та норм ПВЕ, ПТЕ та ПБЕ електроустановок споживачів, зокрема, Садової школи І-ІІІ ступенів (т.1, а.с.134-136).

ФОП ОСОБА_1 було складено Технічний звіт по перевірці технічного стану, наданих для перевірки діючих змонтованих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів та ліній електропередач з виконанням електровимірювальних і дослідних робіт відповідно до вимог та норм ПТЕ та ПБЕ електроустановок споживачів.

У вказаному технічному звіті зазначено, що результати вимірювання задовільняють вимоги ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ електроустановок споживачів.

Відповідно до протоколу перевірки повного опору петлі фаза-нуль захист відповідає вимогам норм ПБЕ електроустановок споживачів. Повноваження ФОП Бойко О .С. на проведення відповідних робіт підтверджуються сертифікатом визнання вимірювальних можливостей від 31.08.2017 №ПТ-186/17 (т.2, а.с.2-14).

Отже, вказане порушення було усунено відповідачем.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.21 глави 1 розділу IV та абзацу 1 пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.21 Правил №1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд захист від прямих ударів блискавки зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Згідно з пунктом 4.2 розділу 4 ДСТУ щодо блискавкозахисту об`єкти поділяються на звичайні та спеціальні.

Звичайні об`єкти (промисловіпідприємства, тваринницькі і птахівничі будівлі і споруди, житлові і адміністративні будівлі, універмаги, банки, страхові компанії, дошкільні установи, школи, лікарні, притулки для старих, музеї і археологічні пам`ятники, спортивні споруди тощо).

Підпунктами 6.1.1-6.1.3 розділу 6 ДСТУ визначено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.

Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об`єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.

Захист від ПУБ спеціальних об`єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремовід об`єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.

Відповідно до підпункту 6.2.1 розділу 6 ДСТУ зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.

Згідно з абзацом 1 пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ Правил №1417 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Судом встановлено, що відокремленим підрозділом "Київський обласний експертний центр енергоефективності" ДП "Київоблбудінвест" було розроблено робочий проект "Капітальний ремонт із заміною покриття даху будівлі Садової ЗОШ І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області за адресою: Київська обл., Баришівський р-н., с.Садове, вул.Гагаріна, 2".

Так, відповідно до тому 1 вказаного робочого проекту (Загальна пояснювальна записка. Архітектурні рішення. Блискавкозахист) передбачено: виконання вогнезахисту існуючої та нової кроквяної системи; влаштування нової системи блисковкозахисту (т.1, а.с.199-212).

Водночас, відповідачем не додано до матеріалів справи доказів виконання відповідних заходів щодо здійснення вогнезахисту та блискавкозахисту, а тому вказані порушення на теперішній час не є усуненими.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V Правил №1417 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м -2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м -2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

З матеріалів справи вбачається, що Відділом освіти виконавчого комітету Березанської міської ради було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожежні інновації" по видатковій накладній №1190004886 від 23.07.2019: щит металевий - 1 шт.; брезент вогнестійкий окантований - 1 шт.; багор - 1 шт.; лом - 1 шт.; лопату штикову пожежну- 1 шт.; сокиру - 1 шт.; конус - 1 шт.; кріплення для вогнегасника з масою заряду - 3 шт.; знак 1 - 60 шт. (т.1, а.с.82).

Однак, вказана видаткова накладна підтверджує лише придбання відповідних товарів, але не їх встановлення та введення в експлуатацію (обіг), що має бути підтверджено відповідними доказами, зокрема, складеними актами, наказами підприємства тощо, або складеним позивачем актом проведення відповідної перевірки (позапланового заходу, проведеного за зверненням відповідача), тощо.

Водночас, суд звертає увагу на те, що на підставі акта наданих послуг №15 від 12.06.2019 ФОП ОСОБА_5 були виконані на користь Відділу освіти виконавчого комітету Березанської міської ради роботи з технічного обслуговування (перезарядки) вогнегасників (т.1, а.с.77).

Отже, вищевказане порушення було усунуто відповідачем частково.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил №1417.

Відповідно до пункту 3.17 глави 3 розділу V Правил №1417 технічне обслуговування вогнегасників повинно здійснюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги .

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 ДСТУ 4297-2004 Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги (далі- ДСТУ 4297-2004) технічне обслуговування вогнегасників - це комплекс операцій, направлених на перевірку вогнегасника і забезпечення його працездатності для застосування за призначенням, транспортування та зберігання, або прийняття рішення щодо ремонту або зняття його з експлуатації.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 ДСТУ 4297-2004 технічному обслуговуванню підлягають вогнегасники за результатами їх огляду на об`єкті особою, яка відповідальна за пожежну безпеку, якщо вона виявила: пошкодження або відсутність маркування, пломби або пристрій блокування на них; наявність механічних пошкоджень і слідів корозії на їх корпусах або запорно-пускових пристроях; відсутність робочого тиску в корпусі (для вогнегасників закачного типу).

З матеріалів справи вбачається, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на підставі договору сервісного обслуговування вогнегасників №27-05/2019-1 від 10.06.2019, укладеного з Відділом освіти виконавчого комітету Березанської міської ради (т.1, а.с218-219) було здійснене технічне обслуговування (переразарядку) вогнегасників, про що між сторонами було складено акт наданих послуг від 12.06.2019 №15 (т.1, а.с.216).

Отже, вказане порушення було усунуто відповідачем.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 16 розділу ІІ Правил №1417. Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Правил №1417 посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Пунктами 1,2 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444, цей Порядок визначає механізм організації навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях (далі - навчання населення), його структуру, види та форми.

Навчання населення здійснюється: за місцем роботи - працюючого населення; за місцем навчання - дітей дошкільного віку, учнів та студентів; за місцем проживання - непрацюючого населення.

Згідно з пунктом 5 Порядку навчання населення складається з: навчання безпосередньо на підприємствах, в установах та організаціях; навчання за межами підприємств, установ та організацій керівного складу і фахівців з питань цивільного захисту та пожежної безпеки; практичної підготовки під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту; навчання під час здобуття відповідного освітнього рівня у навчальних закладах системи освіти;самостійного вивчення інформації про дії в умовах надзвичайних ситуацій.

Пунктами 6-7 Порядку визначено, що навчання працюючого населення здійснюється безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення спеціальних об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту.

Програми підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях розробляються і затверджуються підприємствами, установами, організаціями на підставі програм та організаційно-методичних вказівок з підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, що розробляються і затверджуються ДСНС, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Програми навчання з питань пожежної безпеки погоджуються із ДСНС.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що навчання працівників на підприємстві, в установі та організації здійснюється шляхом: курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах або на об`єктах навчально-виробничої бази підприємства, установи та організації;індивідуального навчання, що передбачає вивчення теоретичного матеріалу самостійно та у формі консультацій з керівниками навчальних груп або іншими особами. Навчальні групи комплектуються переважно з працівників, що входять до складу спеціалізованих служб і формувань цивільного захисту.

На підприємствах, в установах та організаціях із чисельністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення інструктажів за програмою загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначеними в межах штатної чисельності суб`єкта господарювання.

Доказів усунення вказаного порушення відповідачем не надано.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Відповідно до пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил №1417 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Доказів усунення вказаного порушення відповідачем не надано.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.8 глави 1 розділу IV Правил №1417 улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки, а також електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

Доказів усунення вказаного порушення відповідачем не надано.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил №1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Судом встановлено, що між Відділом освіти виконавчого комітету Березанської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київпожбезпека" (Виконавець) було укладено договір, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи з системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в приміщеннях Садової ЗОШ І-ІІІ ступенів за адресою: 07534, Київська область, Баришівський р-н., с.Садове, вул.Гагаріна, 2 (т.2, а.с.63-64).

Як вбачається з витягу з розподілу коштів бюджету розвитку за об`єктами у 2019 році (Додато 6 до рішення Березанської місьокї ради "Про бюджет Березанської міської ради на 2019 рік" від 26.09.2019 №860-75-VII, на виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення пожежної сигналізації в Садовій школі І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області передбачено виділення 50000,00 грн. (т.2, а.с.51).

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київпожбезпека" були складені дефекті акти на систему пожежної сигналізації, систему оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, затверджені Відділом освіти виконавчого комітету Березанської міської ради (т.2, а.с.65-67).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київпожбезпека" був розроблений Робочий проект "Система пожежної сигналізації Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Березанської міської ради Київської області за адресою: 07534, Київська область, Баришівський р-н., с.Садове, вул.Гагаріна, 2" (т.2, а.с.15-47).

Однак, на теперішній час система пожежної сигналізації відповідачем не встановлена, а лише наміри щодо її встановлення не є доказом усунення порушення вимог пожежної безпеки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей.

Верховний Суд у п. 28 постанови від 10.10.2019 у справі №320/5849/18 зазначив, що наявність порушення вимог протипожежної безпеки не вважається усунутим лише за умови розгляду можливості щодо такого усунення (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84899742).

Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 33-35 постанови Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №826/7292/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84987953).

Таким чином, на день ухвалення рішення відповідне порушення залишається не усуненим.

Виявлене порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Суд також звертає увагу, що наведене порушення не є формальним, а стосуються відсутності у відповідача встановленої та функціонуючої автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт централізованого спостереження, яка призначена для попередження виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Стосовно порушень відповідачем вимог пункту 2 та 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.

Відповідачем не додано до позовної заяви доказів усунення вказаних порушень.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що позивач не усунув всі порушення, зафіксовані в акті від 15.05.2019 №128.

При цьому, суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи школи, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для відвідувачів та працівників школи існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не усунув всіх порушень, які виявлені в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Баришівський район, с.Садове, вул.Гагаріна, 2, шляхом зобов`язання Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.05.2019 №128.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області за адресою: Київська область, Баришівський район, с.Садове, вул.Гагаріна, 2, шляхом зобов`язання Садової загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Березанської міської ради Київської області зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 15.05.2019 №128.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.