Рішення

від 11.12.2019 по справі 444/2860/19

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/2860/19

Провадження № 2/444/1487/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретар судового засідання Реміцька І.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Жовква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Староскварявської сільської ради Жовківського району, 3-тя особа: Жовківська державна нотаріальна контора про визнання приналежності заповіту та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Староскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особа: Жовківська державна нотаріальна контора про визнання приналежності заповіту та визнання права власності на спадкове майно після смерті матері.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що її мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Староскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області. При житті мати позивачки склала заповіт, яким все належне їй на день смерті майно заповіла своїй дочці. Заповіт посвідчено Староскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області 16.10.1998 року.

На день смерті матері позивачки належала земельна ділянка площею 0,2000 га., кадастровий номер 4622789000:03:000:0126, земельна ділянка площею 0,8741 га., кадастровий номер 4622789000:03:000:0136 та земельна ділянка площею 0,3046 га., кадастровий номер 622789000:03:000:0095, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , які їй передано у власність в натурі на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай).

Вказує, що як спадкоємець за заповітом вона звернулася до Жовківської державної нотаріальної контори про спадкування, де відкрито спадкову справу № 272/2019, однак їй було зауважено про розходження, які містяться в правовстановлюючих документах, зокрема в свідоцтві про смерть матері зазначено, що померла " ОСОБА_2 ", а в свідоцтві про народження зазначено, що її мати " ОСОБА_3 ". Такі розходження в імені спадкодавця складають труднощі для оформлення спадщини після смерті матері і позивачці роз`яснено про судовий порядок встановлення факту щодо родинних зв`язків. Про те, що її прізвище дошлюбне також ОСОБА_4 , стверджено свідоцтвом про шлюб і після одруження присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".

Рішенням Жовківського райсуду від 11.09.2019 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що померла " ОСОБА_2 " є матір`ю позивачки.

Крім того, складаючи заповіт, Староскварявською сільською радою зазначено, що такий посвідчується від імені ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть, виданим Староскварявською сільською радою Жовківського району, Львівської області, зазначено матір позивачки, як ОСОБА_2 , а тому вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі земельних ділянок за складеним заповітом, про що їй повідомлено нотконторою, а тому в судовому порядку слід довести, що заповіт від імені ОСОБА_3 складено в її користь, а саме ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить визнати її право власності на земельні ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить такі задовольнити.

Представник відповідача Староскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області в підготовче судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Староскварявської сільської ради Жовківського району Львівської області на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради. Зазначили, що проти позову не заперечують.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Львівській області в підготовче судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори. При вирішенні питання по суті нотконтора цілком покладається на розсуд суду.

А тому, судом вирішено розгляд справи проводити за відсутності сторін по справі та на підставі поданих до суду доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Староскварявською сільською радою Жовківського району, Львівської області.

Із заповіту, посвідченого 16.10.1998 року Староскварявською сільською радою вбачається, що такий складено ОСОБА_3 на користь дочки ОСОБА_1 .

З копії Державних актів про право приватної власності на земельні ділянки серії ЯМ №123546, серії ЯМ №123575, серії ЯМ №123580, вбачається, що земельні ділянки площею 0,3046 га., кадастровий номер 622789000:03:000:0095, площею 0,2000 га. кадастровий номер 4622789000:03:000:0126 та земельна ділянка площею 08741 га., кадастровий номер 4622789000:03:000:0136, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , належали ОСОБА_2 , які їй передано у власність в натурі на підставі розпорядження голови Жовківської райдержадміністрації №456 від 30.06.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право власності на земельну частку пай є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст.1 Закону України Про Державний земельний кадастр , державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом звернулася до Жовківської державної нотаріальної контори про спадкування, де відкрито спадкову справу №272/2019, однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено про розходження, які містяться у правовстановлюючих документах, зокрема в свідоцтві про смерть матеріпозивачки зазначено, що померла " ОСОБА_2 а в свідоцтві про народження ОСОБА_6 зазначено, що її мати ОСОБА_3 . Такі розходження в імені спадкодавця складають труднощі для оформлення спадщини після смерті матері позивачки та роз`яснено їй про судовий порядок встановлення факту щодо родинності. Про те, що її прізвище дошлюбне також " ОСОБА_4 ", стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , та після одруження присвоєно прізвище " ОСОБА_5 ".

З рішення Жовківського райсуду Львівської області від 11.09.2019 року вбачається, що встановлено факт родинних відносин, а саме, що померла ОСОБА_2 є матір`ю позивачки ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище якої " ОСОБА_4 ").

Із заповіту, посвідченого Староскварявською сільською радою Жовківського району, Львівської області вбачається, що такий посвідчується від імені ОСОБА_3 , а в свідоцтві про смерть, виданим Староскварявською сільською радою Жовківського району Львівської області зазначено матір позивачки, як ОСОБА_2 та в заповіті зазначено, що в користь дочки ОСОБА_1 .

Отже судом встановлено, що при посвідченні заповіту допущено помилку в імені та зазначено особу, яка складала заповіт, як ОСОБА_3 , замість ОСОБА_2 та в судовому порядку було доведено, що ОСОБА_3 є дійсно матір`ю позивачки ОСОБА_1 , про що нею зазначено і в заповіті.

Таким чином суд дійшов до висновку що права ОСОБА_1 підлягають захисту.

Із листа Жовківської державної нотаріальної контори №2166/01-16 від 31.10.2019 року вбачається, що позивачці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 0,8741 га., 0,3045 га., 0,2000 га., які розташовані на території Староскварявської сільської ради Жовківського району, Львівської області та належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у зв`язку із розбіжністю в імені спадкодавця. Оскільки заповіт посвідчено Староскварявською сільською радою Жовківського району, львівської області від імені " ОСОБА_3 ", а у свідоцтві про смерть зазначено " ОСОБА_2 ", роз`яснено право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 2. ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи чи оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 р. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності.

З врахуванням того, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, а також з врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судому порядку.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 23, 141, 200, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Встановити, що заповіт посвідчений Староскварявською сільською радою 16.10.1998 року від імені ОСОБА_3 складений в користь ОСОБА_7 дійсно належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки площею 0,2000 га кадастровий номер 4622789000:03:000:0126, площею 08741 га кадастровий номер 4622789000:03:000:0136 та земельна ділянка площею 0,3046 га кадастровий номер 622789000:03:000:0095 цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва які передано у власність ОСОБА_4 ОСОБА_8 за розпорядженням голови Жовківської райдержадміністрації № 456 від 30.06.2011 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст повного рішення складено 18.12.2019 року.

Суддя: Ясиновський Р. Б.