Постанова

від 17.12.2019 по справі 160/3784/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3784/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року (головуючий суддя: Горбалінський В.В) по адміністративній справі №160/3784/19

за позовом Публічного акціонерного товариства Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (далі - ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод ) 24.04.2019 року звернулося до суду з позовом до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС), в якому просить визнати нечинним та скасувати винесені відповідачем 14.01.2019 року податкове повідомлення-рішення № 0000124606, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2018 року у розмірі 106 045 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0000114606, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2018 року в розмірі 192 841 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 96 420, 50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю дій відповідача відносно зменшення ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод у вересні 2018 року від`ємного значення та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, з посиланням на нереальність здійснених ним господарських операцій з контрагентами ТОВ УКРСПЕЦТРАНС , ТОВ ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМТЕХУСЛУГИ , ТОВ ДНІПРО ЕЛЕКТРОСЕРВІС та ТОВ ІТАЛ ДНІПРО .

Також позивач не погоджується з висновками відповідача щодо зменшення йому бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вересні 2018 року, виходячи з неправомірності включення ним до складу податкового кредиту у даному періоді суми податку на додану вартість в загальному розмірі 51 637,65 грн., згідно податкових накладних по господарських операціях з іноземними контрагентами за надані послуги по сертифікації виробів та послуги по інспекції, що були зареєстровані ним несвоєчасно (листопад 2018 року), оскільки на час здійснення відповідачем перевірки не закінчився термін подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за вересень 2018 року.

У відзиві на позов Офіс ВПП ДФС зазначає про правомірність винесених ним податкових повідомлень - рішень № 0000124606, № 0000114606 від 14.01.2019 року, в зв`язку з чим просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано в повному обсязі винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення № 0000124606 від 14.01.2019 року, визнано протиправним та скасовано винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення № 0000114606 від 14.01.2019 року в частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 141 203,25 грн. та суми нарахованого штрафу в розмірі 70 601,67 грн., в іншій частині вимог відмовлено, стягнено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 5 155,04 грн.

Рішення суду обґрунтовано безпідставністю доводів відповідача щодо нереальності господарських правовідносин позивача з контрагентами ТОВ УКРСПЕЦТРАНС , ТОВ ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМТЕХУСЛУГИ , ТОВ ДНІПРО ЕЛЕКТРОСЕРВІС та ТОВ ІТАЛ ДНІПРО , а тому на думку суду є неправомірним зменшення позивачу у вересні 2018 року по даним операціям суми від`ємного значення в розмірі 106 045 грн. та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 141 203,25 грн.

Судом також зазначено про неправомірність збільшення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у вересні 2018 року за рахунок здійснених ним господарських операцій з іноземними контрагентами за надані послуги по сертифікації виробів та послуги по інспекції на загальну суму 51 637,65 грн., виходячи з несвоєчасності реєстрації товариством податкових накладних по даним операціям в ЄРПН.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на доводах, викладених у відзиві на позов.

Частиною 1,2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З відзиву на апеляційну скаргу ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод вбачається, що в частині висновків суду першої інстанції відносно правомірності винесеного відповідачем податкового повідомлення - рішення №0000114606 від 14.01.2019 року щодо зменшення йому суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2018 року в розмірі 51 637,65 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 25 818,83 грн. він не заперечує.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року у межах доводів апеляційної скарги відповідає, в зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу №2169, направлень №531/28-10-46-07, 532/28-10-46-06 від 22.11.2018 року Офісом ВПП ДФС в період з 23.11.2018 року по 13.12.2018 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод з питань перевірки формування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року, за результатами якої складено акт № 108/28-10-46-07-05393116 від 20.12.2018 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п. 187.8 ст. 187 ПК України, а саме, зокрема п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, абз. б , абз. в п. 200.4 ст. 200, п. 200.1, ст. 200, ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року на 106 045 грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у вересні 2018 року на суму 141 203 грн.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на нереальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ УКРСПЕЦТРАНС , ТОВ ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМТЕХУСЛУГИ , ТОВ ДНІПРО ЕЛЕКТРОСЕРВІС , ТОВ ІТАЛ ДНІПРО .

На підставі висновків акту перевірки Офісом ВПП ДФС 14.01.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000124606, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2018 року у розмірі 106 045 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0000114606, яким позивачу, зокрема в частині 141 203 грн. зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2018 року та в цій частині застосовано 70 601,67 грн. штрафної санкції.

Не погодившись з даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою щодо визнання зазначених податкових повідомлень - рішень протиправними та їх скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод з контрагентами укладено договори, а саме:

з ТОВ УКРСПЕЦТРАНС договір постачання продукції №511160741 від 24.05.2016 року; з ТОВ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМТЕХУСЛУГИ договори підряду на виконання ремонтних робіт № 560180887 від 19.07.2018 року, №560180528 від 16.04.2018 року, № 560180541 від 16.04.2018 року; з ТОВ "ДНІПРО ЕЛЕКТРОСЕРВІС" договір підряду № 560170904 від 28.07.2017 року; з ТОВ "ІТАЛ ДНІПРО" договір постачання № 51160440 від 21.03.2016 року.

Виконання зазначених договорів підтверджується первинними документами, складеними згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: специфікаціями, податковими накладними, видатковими накладними, рахунки на оплату, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними, актами приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями.

Матеріали справи свідчать, що операції позивача з контрагентами ТОВ УКРСПЕЦТРАНС , ТОВ ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМТЕХУСЛУГИ , ТОВ ДНІПРО ЕЛЕКТРОСЕРВІС , ТОВ ІТАЛ ДНІПРО здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та господарській меті, підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Посилання контролюючого органу на відсутність у зазначених контрагентів адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по укладенню правочину та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань - не доведені, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для висновку суду щодо реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ УКРСПЕЦТРАНС , ТОВ ВИРОБНИЧЕ-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМТЕХУСЛУГИ , ТОВ ДНІПРО ЕЛЕКТРОСЕРВІС ,ТОВ ІТАЛ ДНІПРО .

Також на день розгляду справи як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, вироки щодо посадових осіб вищезазначених контрагентів відсутні.

Викладене свідчить про правомірність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності заниження відповідачем позивачу у вересні 2018 року суми від`ємного значення з податку на додану вартість в загальному розмірі 106 045 грн. відповідно до винесеного податкового повідомлення - рішення №0000124606 від 14.01.2019 року, а також зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2018 року в розмірі 141 203,25 грн. та нарахування штрафної санкції в розмірі 70 601,67 грн. відповідно до винесеного податкового повідомлення - рішення № 0000114606 від 14.01.2019 року.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з`ясовано обставини справи та винесено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року по адміністративній справі №160/3784/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 грудня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 18 грудня 2019 року.

Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий