Рішення

від 17.12.2019 по справі 756/7065/19

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17.12.2019 Справа № 756/7065/19

Справа пр. №2/756/4389/19

ун. №756/7065/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання інформації недостовірною, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ТОВ "Гімназія "Пріоритет", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання інформації недостовірною.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що відповідач ТОВ "Гімназія "Пріоритет" у листі від 11 березня 2019 року, надісланому Міністерству охорони здоров`я України, поширило щодо позивача інформацію, яку вона вважає недостовірною, а саме: "…7.03.2019 року відбулось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет" з боку групи громадян, зокрема ОСОБА_1 …; … ОСОБА_1 в той час, коли вона мала знаходитися на своєму робочому місці, зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та групою батьків у складі 11 осіб заблокували коридор, який веде до приймальні директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", саму приймальню та вхід до кабінету директора, силою та тиском змушуючи прийняти рішення в своїх інтересах та інтересах педагога, яка навчала їх дітей. ОСОБА_1 в грубій, агресивній, нецензурній формі ображала директора Гімназії, провокувала на конфлікт, принижувала честь, гідність та ділову репутацію адміністрації Гімназії…; Близько 16:00 почали надходити погрози фізичною розправою від ОСОБА_4 , який є чоловіком ОСОБА_5 на адресу засновника ОСОБА_3 та на адресу директора Гімназії ОСОБА_6 , який відкрив двері з ноги до кабінету директора навчального закладу…; Працівники поліції не допустили нанесення тілесних ушкоджень, як засновнику та і директору Гімназії зі сторони подружжя ОСОБА_1 . Робота навчального закладу була паралізована з 13:30 до 17 години 15 хвилин через хуліганські дії тринадцяти осіб до групи осіб, яких входила ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 ".

Позивач стверджувала, що поширенням вказаної інформації їй завдано шкоди, оскільки її дитина стала очевидцем подій, які є недопустимими для психологічного стану дітей молодшої школи, а тому ОСОБА_1 просила суд визнати наведену вище інформацію недостовірною.

У судовому засіданні позивача підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 07 березня 2019 року відбулось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет" з боку групи громадян, зокрема ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 . Крім того, відповідач вказав, що указана ситуація відбувалась під час освітнього процесу та денного сну дітей дошкільного закладу освіти, у зв`язку з чим на виклик охорони та засновника гімназії до навчального закладу прибули працівники поліції охорони, патрульна поліція, слідчо-оперативна група Оболонського УП ГУНП у м. Києві та представники відділу превентивної діяльності та ювенальної превенції Оболонського районного управління поліції. Також відповідач у відзиві стверджував, що під час зустрічі з батьками директор ТОВ "Гімназія "Пріоритет" проінформувала позивача та інших батьків про організацію освітнього процесу в 3-Б класі, не маючи відомостей про те, що їх вчитель має намір звільнитись. Дізнавшись про можливе звільнення працівників гімназії, директор повідомила, що остаточне рішення щодо організації освітнього процесу буде повідомлено 11 березня 2019 року, на що позивач та інші особи не відреагували та продовжували наполягати на зустрічі з засновником ТОВ "Гімназія "Пріоритет" . Враховуючи викладене, охоронник викликав поліцію, після чого ОСОБА_1 та інші батьки нарешті залишили територію навчального закладу. Проте, як вказав відповідач, чоловік позивача у подальшому повернувся до гімназії, зайшов до кабінету директора та почав у нецензурній формі погрожувати директору у присутності працівників поліції.

З цих підстав ТОВ "Гімназія "Пріоритет" просило суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, просив сул їх задовольнити.

Заслухавши вступні слова позивача, третьої особи ОСОБА_2 , показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у Державному підприємстві "Укрмедпроектбуд", засновником якого є Міністерство охорони здоров`я України.

Донька позивача ОСОБА_12 навчалась за договором про надання платних освітніх послуг від 13 червня 2018 року №109-18 у ТОВ "Гімназія "Пріоритет" (а. с. 15-18).

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно зі ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і ч. ч. 2, 3 ст. 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 липня 1986 року у справі "Lingens v. Austria" підкреслив, що свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 ст. 10 Конвенції свобода вираження стосується не лише тієї "інформації" чи тих "ідей", які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій.

За змістом ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Аналогічні приписи закріплені у ст. 1 Закону України "Про інформацію".

Ст. 5 цього Закону передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Ст. 7 Закону України "Про інформацію" передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

За змістом ст. ст. 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: 1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; 3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; 4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У судовому засіданні з`ясовано, що ТОВ "Гімназія "Пріоритет" 11 березня 2019 року надіслало виконувачу обов`язків міністра охорони здоров`я України Уляні Супрун листа, який містив, зокрема інформацію такого змісту: "…7.03.2019 року відбулось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет" з боку групи громадян, зокрема ОСОБА_1 …; … ОСОБА_1 в той час, коли вона мала знаходитися на своєму робочому місці, зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та групою батьків у складі 11 осіб заблокували коридор, який веде до приймальні директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", саму приймальню та вхід до кабінету директора, силою та тиском змушуючи прийняти рішення в своїх інтересах та інтересах педагога, яка навчала їх дітей. ОСОБА_1 в грубій, агресивній, нецензурній формі ображала директора Гімназії, провокувала на конфлікт, принижувала честь, гідність та ділову репутацію адміністрації Гімназії…; Близько 16:00 почали надходити погрози фізичною розправою від ОСОБА_4 , який є чоловіком ОСОБА_5 на адресу засновника ОСОБА_3 та на адресу директора Гімназії ОСОБА_6 , який відкрив двері з ноги до кабінету директора навчального закладу…; Працівники поліції не допустили нанесення тілесних ушкоджень, як засновнику та і директору Гімназії зі сторони подружжя ОСОБА_1 . Робота навчального закладу була паралізована з 13:30 до 17 години 15 хвилин через хуліганські дії тринадцяти осіб до групи осіб, яких входила ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 " (цитата мовою оригіналу зі збереженням стилістики та пунктуації автора) (а. с. 10-13).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Зважаючи на те, що інформація, яку просить визнати недостовірною ОСОБА_1 , була викладена ТОВ "Гімназія "Пріоритет" у листі від 11 лютого 2019 року за вих. №214, надісланому виконувачу обов`язків міністра охорони здоров`я України Уляні Супрун, суд вважає, що має місце поширення інформації.

Крім цього, суд зауважує, що Міністерство охорони здоров`я України не є органом, компетентним перевіряти інформацію, наведену у заяві ТОВ "Гімназія "Пріоритет", та надавати відповідь (щодо перевірки правомірності поведінки ОСОБА_1 ), позаяк у зверненні йдеться про ймовірність вчинення кримінальних правопорушень. Отже, у цьому випадку не можна стверджувати, що, надсилаючи лист від 11 лютого 2019 року за вих. №214, ТОВ "Гімназія "Пріоритет" реалізувало своє конституційне право на звернення, гарантоване ст. 40 Конституції України.

У своєму листі ТОВ "Гімназія "Пріоритет" чітко вказало, що інформація стосується позивача з вказівкою її посади та установи, у якій вона працює (а. с. 10-13).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції (зокрема, п. 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі "Лінгенс проти Австрії").

Розповсюджена ТОВ "Гімназія "Пріоритет" інформація містила фактичні твердження, позаяк їх можна перевірити на відповідність їх дійсності. Так, відповідач вправі був перевірити факт втручання у його господарську діяльність, погроз фізичної розправи посадовій особі ТОВ "Гімназія "Пріоритет" та вчинення хуліганських дій шляхом звернення до правоохоронних органів.

Законом України від 27 березня 2014 року №1170-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" виключено ч. 3 ст. 277 ЦК України, якою було закріплено презумпцію добропорядності, згідно з якою обов`язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на відповідача.

Таким чином, доказування у справах про дифамацію повинно здійснюватись з урахуванням загальних правил доказування, закріплених у ЦПК України. Так, позивач доводить обґрунтованість свого позову, а саме: поширення інформації відповідачем та її недостовірність (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 04 липня 2018 року у справі №761/7795/17, від 10 жовтня 2018 року у справі №521/19965/16).

За приписами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У даному випадку спірними є фактичні твердження відповідача, а саме - інформація, наведена в листі ТОВ "Гімназія "Пріоритет" від 11 березня 2019 року №214 про вчинення позивачем та третьою особою ОСОБА_2 певних дій.

На спростування інформації, наведеної відповідачем у листі від 11 березня 2019 року за вих. №214, позивачем надано копії листів від осіб, які були присутні 07 березня 2019 року в приміщенні ТОВ "Гімназія "Пріоритет" та були очевидцями подій, які там відбувались (а. с. 19, 20, 21, 22).

Зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 у своїх листах від 06 травня 2019 року та 20 травня 2019 року підтвердили, що їхні діти навчались в одному класі з дитиною ОСОБА_1 , зазначили, що 07 березня 2019 року ні зі сторони позивача, ні зі сторони її чоловіка ОСОБА_2 не відбувалось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет", позивач та її чоловік не блокували коридор, який веде до приймальної директора ТОВ "Гімназія "Пріоритет", не блокували саму приймальню та вхід до кабінету директора, не змушували силою та тиском прийняти рішення в своїх інтересах, не ображали в грубій, агресивній, нецензурній формі директора гімназії, не погрожували фізичною розправою засновнику ТОВ "Гімназія "Пріоритет" ОСОБА_3 та директору гімназії ОСОБА_6 .

Суд допитав у судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .

Так, свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні зазначила, що 07 березня 2019 року у ТОВ "Гімназія "Пріоритет" проходив святковий концерт за участю дітей, під час якого вона дізналась, що класний керівник класу, де навчається її дитина, планує звільнятись. Свідок вказала, що вона разом з позивачем ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 пішли до керівництва гімназії з метою поспілкуватись, проте їм було відмовлено у грубій формі. Також свідок стверджувала, що нічого з того, що вказано у листі від 11 березня 2019 року за вих. №214 стосовно позивача, насправді не було.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні суду пояснив, що він є батьком однокласниці дитини позивача, стверджував, що нічого з зазначеного у листі ТОВ "Гімназія "Пріоритет" від 11 березня 2019 року за вих. №214 насправді не було.

У листі від 17 травня 2019 року ОСОБА_13 вказала, що вона працювала вчителем початкових класів у ТОВ "Гімназія "Пріоритет". ОСОБА_13 стверджувала, що 07 березня 2019 року ні зі сторони позивача, ні зі сторони її чоловіка ОСОБА_2 не відбувалось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет", позивач та її чоловік не блокували коридор, який веде до приймальної директора ТОВ "Гімназія "Пріоритет", не блокували саму приймальню та вхід до кабінету директора, не змушували силою та тиском прийняти рішення в своїх інтересах, не ображали в грубій, агресивній, нецензурній формі директора гімназії, не погрожували фізичною розправою засновнику ТОВ "Гімназія "Пріоритет" ОСОБА_3 та директору гімназії ОСОБА_6

ОСОБА_10 у листі від 06 травня 2019 року зазначила, що працювала в ТОВ "Гімназія "Пріоритет" на посаді вчителя початкових класів та була класним керівником у №3-Б класі, в якому навчалась донька ОСОБА_1 . У цьому листі ОСОБА_10 вказала, що 07 березня 2019 року ні зі сторони позивача, ні зі сторони її чоловіка ОСОБА_2 не відбувалось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет", позивач та її чоловік не блокували коридор, який веде до приймальної директора ТОВ "Гімназія "Пріоритет", не блокували саму приймальню та вхід до кабінету директора, не змушували силою та тиском прийняти рішення в своїх інтересах, не ображали в грубій, агресивній, нецензурній формі директора гімназії, не погрожували фізичною розправою засновнику ТОВ "Гімназія "Пріоритет" ОСОБА_3 та директору гімназії ОСОБА_6 . Аналогічні обставини повідомила ОСОБА_10 , будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка, додатково показавши, що 07 березня 2019 року в ТОВ "Гімназія "Пріоритет" навчального процесу не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним той факт, що ТОВ "Гімназія "Пріоритет" у своєму листі від 11 березня 2019 року за вих. №214 поширило недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 .

Суд критично оцінює докази, надані ТОВ "Гімназія "Пріоритет" на підтвердження достовірності поширеної ним інформації. Так, доповідна записка вчителя початкових класів ТОВ "Гімназія "Пріоритет" ОСОБА_14 та охоронця гімназії ОСОБА_15 складена особами, які перебували у службовій залежності від відповідача (а. с. 94, 95), а доповідна записка від 07 березня 2019 року (а. с. 96) була складена керівником ТОВ "Гімназія "Пріоритет", яка прямо заінтересована у розгляді справи.

Таким чином, твердження ТОВ "Гімназія "Пріоритет": "…7.03.2019 року відбулось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет" з боку групи громадян, зокрема ОСОБА_1 …; … ОСОБА_1 в той час, коли вона мала знаходитися на своєму робочому місці, зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та групою батьків у складі 11 осіб заблокували коридор, який веде до приймальні директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", саму приймальню та вхід до кабінету директора, силою та тиском змушуючи прийняти рішення в своїх інтересах та інтересах педагога, яка навчала їх дітей. ОСОБА_1 в грубій, агресивній, нецензурній формі ображала директора Гімназії, провокувала на конфлікт, принижувала честь, гідність та ділову репутацію адміністрації Гімназії…; Близько 16:00 почали надходити погрози фізичною розправою від ОСОБА_4 , який є чоловіком ОСОБА_5 на адресу засновника ОСОБА_3 та на адресу директора Гімназії ОСОБА_6 , який відкрив двері з ноги до кабінету директора навчального закладу…; Працівники поліції не допустили нанесення тілесних ушкоджень, як засновнику та і директору Гімназії зі сторони подружжя ОСОБА_1 . Робота навчального закладу була паралізована з 13:30 до 17 години 15 хвилин через хуліганські дії тринадцяти осіб до групи осіб, яких входила ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 ", є недостовірним.

Конструкція норми ч. 1 ст. 277 ЦПК України надає право особі, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення недостовірної інформації про неї та (або) членів її сім`ї, звернутися до суду за спростуванням цієї інформації як щодо себе, та і членів її родини, якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує її особисті немайнові права.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, засотосувавши до спірних правовідносин релевантні законодавчі акти, суд дійшов висновку про необхідність задовльнити позовні вимоги ОСОБА_1 , визнати недостовірною інформацію такого змісту: "…7.03.2019 року відбулось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет" з боку групи громадян, зокрема ОСОБА_1 …; … ОСОБА_1 в той час, коли вона мала знаходитися на своєму робочому місці, зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та групою батьків у складі 11 осіб заблокували коридор, який веде до приймальні директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", саму приймальню та вхід до кабінету директора, силою та тиском змушуючи прийняти рішення в своїх інтересах та інтересах педагога, яка навчала їх дітей. ОСОБА_1 в грубій, агресивній, нецензурній формі ображала директора Гімназії, провокувала на конфлікт, принижувала честь, гідність та ділову репутацію адміністрації Гімназії…; Близько 16:00 почали надходити погрози фізичною розправою від ОСОБА_4 , який є чоловіком ОСОБА_5 на адресу засновника ОСОБА_3 та на адресу директора Гімназії ОСОБА_6 , який відкрив двері з ноги до кабінету директора навчального закладу…; Працівники поліції не допустили нанесення тілесних ушкоджень, як засновнику та і директору Гімназії зі сторони подружжя ОСОБА_1 . Робота навчального закладу була паралізована з 13:30 до 17 години 15 хвилин через хуліганські дії тринадцяти осіб до групи осіб, яких входила ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 ", поширену ТОВ "Гімназія "Пріоритет" шляхом надіслання листа від 11 березня 2019 року за вих. №214 виконувачу обов`язків міністра охорони здоров`я України Уляні Супрун.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 94, 200, 201, 277 ЦК України, ст. ст. 1, 5, 7, 30 Закону України "Про інформацію", ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про визнання інформації недостовірною - задовольнити.

Визнати недостовірною інформацію такого змісту: "…7.03.2019 року відбулось незаконне втручання у діяльність суб`єкта господарювання ТОВ "Гімназія "Пріоритет" з боку групи громадян, зокрема ОСОБА_1 …; … ОСОБА_1 в той час, коли вона мала знаходитися на своєму робочому місці, зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та групою батьків у складі 11 осіб заблокували коридор, який веде до приймальні директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет", саму приймальню та вхід до кабінету директора, силою та тиском змушуючи прийняти рішення в своїх інтересах та інтересах педагога, яка навчала їх дітей. ОСОБА_1 в грубій, агресивній, нецензурній формі ображала директора Гімназії, провокувала на конфлікт, принижувала честь, гідність та ділову репутацію адміністрації Гімназії…; Близько 16:00 почали надходити погрози фізичною розправою від ОСОБА_4 , який є чоловіком ОСОБА_5 на адресу засновника ОСОБА_3 та на адресу директора Гімназії ОСОБА_6 , який відкрив двері з ноги до кабінету директора навчального закладу…; Працівники поліції не допустили нанесення тілесних ушкоджень, як засновнику та і директору Гімназії зі сторони подружжя ОСОБА_1 . Робота навчального закладу була паралізована з 13:30 до 17 години 15 хвилин через хуліганські дії тринадцяти осіб до групи осіб, яких входила ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 ", поширену товариством з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет" шляхом надіслання листа від 11 березня 2019 року за вих. №214 виконувачу обов`язків міністра охорони здоров`я України Уляні Супрун.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гімназія "Пріоритет" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 69; код ЄДРПОУ 32453642) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук

Повний текст рішення виготовлено 17 грудня 2019 року