Постанова

від 18.12.2019 по справі 400/2807/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2807/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року про закриття провадження по справі за позовом Фермерського господарства "Агро-Аверс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині внесення до переліку ризикових платників податків; зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 вересня 2019 року Фермерське господарство "Агро-Аверс" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, в частині внесення до переліку ризикових платників податків; зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження по справі за позовом Фермерського господарства "Агро-Аверс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року провадження у справі № 400/2807/19 закрито. Повернуто Фермерському господарству "Агро-Аверс" з Державного бюджету України сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн. згідно квитанції від 06.09.2019 № 22564611. Стягнуто на користь Фермерського господарства "Агро-Аверс" судові витрати в розмірі 6000,00 грн., сплачені згідно квитанції від 06.09.2019р. № 22564671, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року в частині стягнення з ГУ ДФС у Миколаївській області судового збору у розмірі 1 921,00грн. та судових витрат у розмірі 6 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції неправомірно покладено на відповідача обов`язок відшкодувати судові витрати та судовий збір, оскільки, як клопотання відповідача не прийнято судом до уваги. Апелянт вважає, що оскільки на дату звернення із позовною заявою позивач не перебував в переліку ризикових підприємств, отже позовна заява подана із порушенням положень ст.160 КАС України. Крім того, апелянт не погоджується із посиланнями суду першої інстанції на положення ч.1 ст. 140 КАС України, оскільки на момент звернення до суду позивач не перебував в переліку ризикових підприємств, що спростовує той факт, що відповідач задовольнив вимоги позивача після звернення останнього до суду. Крім того, апелянт вважає, що внесення підприємства до переліку ризикових підприємств жодним чином не порушує його права, оскільки це є інформаційною аналітичною базою, якою користується податковий орган при здійсненні покладених на нього функцій.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі положень п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Суд першої інстанції на підставі вимог п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню. На підставі положень ч.1 ст.140 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку, що судові витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00грн. підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області. Крім того, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України до уваги не приймається, оскільки позовна заява при вирішенні судом питання про відкриття провадження у справі відповідала вимогам ст.160, 161, 172 КАС України.

Вирішуючи спірне питання в апеляційній інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Колегія суддів зазначає, що для закриття провадження з наведених у даній нормі підстав необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень до чи після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 800/369/17, зазначено, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи (а. с. 41) та визнається сторонами по справі, 05.09.2019 року Фермерське господарство "Агро-Аверс" було виключено з переліку ризикових платників податків.

При цьому, зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області в частині внесення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи апелянта, що позовна заява подана із порушенням положень ст.160 КАС України, що було підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки згідно вимог ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, при цьому положеннями КАС України не передбачено повноважень суду надавати правову оцінку обставинам відсутності або наявності предмету спору на стадії відкриття провадження по справі. Вищевказані обставини досліджуються судом під час розгляду справи по суті, водночас під час відкриття провадження по справі суд перевіряє відповідність позовної заяви формальним вимогам ст.160, 161, 172 КАС України, що було вірно зроблено судом першої інстанції

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для закриття провадження по даній справі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта, що сплачена сума судового збору судом першої інстанції не була стягнута за рахунок бюджетних асигнувань апелянта, а повернута з Державного Бюджету України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", що відповідає вимогам процесуального права.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині відсутності правових підстав для стягнення з ГУ ДФС у Миколаївській області витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. з огляду на наступне.

Так, відповідно до положень ст. 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов Фермерського господарства "Агро-Аверс" був поданий 06 вересня 2019 року, а виключено з переліку ризикових платників податків Фермерське господарство "Агро-Аверс" було 05.09.2019 року, тобто до подання позовної заяви, а отже понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу відшкодуванню не підлягають, що не було враховано судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині стягнення на користь Фермерського господарства "Агро-Аверс" судових витрат в розмірі 6000,00 грн., сплачених згідно квитанції від 06.09.2019р. № 22564671, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 140, 238, 240, 311, 312, 317, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року про закриття провадження по справі - задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року про закриття провадження по справі за позовом Фермерського господарства "Агро-Аверс" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині внесення до переліку ризикових платників податків; зобов`язання вчинити певні дії - скасувати в частині стягнення на користь Фермерського господарства "Агро-Аверс" судових витрат в розмірі 6000,00 грн., сплачених згідно квитанції від 06.09.2019р. № 22564671, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області.

В іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року про закриття провадження по справі - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець