Постанова

від 17.12.2019 по справі 826/7815/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7815/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Нафтогазобслуговування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство Нафтогазобслуговування Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року №0563140305

Позов обґрунтовано тим, що позивач вважає протиправним вказане податкове повідомлення-рішення у зв`язку з тим, що позивачем у бухгалтерському обліку за 2015 рік частина витрат, пов`язана зі скороченням працівників, що були задіяні у наданні послуг іншим підприємствам, помилково віднесена на рахунок 23 Виробництво у сумі 2 676 701 грн. та відповідно списана з кредиту рахунку 23 у дебет рахунка 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг ; допущена помилка не впливає на формування фінансового результату до оподаткування; на субрахунку 94 Інші витрати операційної діяльності позивачем у складі суми 1 468 833,22 грн. не відображалася вихідна допомога при звільненні виробничого персоналу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності оскаржуваного рішення та просив залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 29 березня 2018 року №0563140305 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України ДП Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз Україна збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 573 170,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 458 536,00 грн. та за штрафними санкціями - 114 634,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 13 березня 2018 року №100/26-15-14-03-01/31059253 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз Україна (код 31059253), у зв`язку з розглядом заперечення до акта перевірки від 24 січня 2018 року №3206/10/26-15-14-03-01, з питань що стали предметом оскарження (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки зафіксовано порушення пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість всього на суму 458 536 грн., у тому числі за грудень 2015 року.

Так, перевіркою встановлено, що ДП Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз Україна реалізовано продукцію нижче собівартості на суму 2 292 678,00 грн., у зв`язку із тим, що згідно з Інструкцією про застосування плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30 листопада 1999 року №291 до інших операційних витрат не належить виплата за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, тобто підприємством змінено твердження Інструкції для скасування висновків акта перевірки від 03 січня 2018 року №2/1/26-15-14-03-01/31059253.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 18 травня 2018 року №16075/6/99-99-11-01-01-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2018 року №0563140305, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суду.

Оскільки сторони до суду не з`явилися, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 статті 229 КАС України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов`язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлюється Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30 листопада 1999 року №291 (далі по тексту - Інструкція №291).

Відповідно до положень Інструкції №291 рахунок 23 Виробництво призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат: промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції; підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт; підприємств транспорту та зв`язку на надання послуг; науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт; підприємств громадського харчування на випуск власної продукції; дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів; підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та ведуть окремий облік витрат за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню; інших підприємств та організацій; допоміжних (підсобних) виробництв.

За дебетом рахунку 23 Виробництво відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

На рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 Собівартість реалізації , 91 Загальновиробничі витрати , 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут .

Рахунок 90 Собівартість реалізації призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 Собівартість реалізації відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 Фінансові результати . За дебетом цього рахунку підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 Адміністративні витрати , 93 Витрати на збут , 94 Інші витрати операційної діяльності .

Рахунок 90 Собівартість реалізації має такі субрахунки: 901 Собівартість реалізованої готової продукції , 902 Собівартість реалізованих товарів , 903 Собівартість реалізованих робіт і послуг , 904 Страхові виплати .

На субрахунку 903 Собівартість реалізованих робіт і послуг ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

Рахунок 94 Інші витрати операційної діяльності має такі субрахунки: 940 Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю , 941 Витрати на дослідження і розробки , 942 Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти , 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів , 944 Сумнівні та безнадійні борги , 945 Втрати від операційної курсової різниці , 946 Втрати від знецінення запасів , 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , 948 Визнані штрафи, пені, неустойки , 949 Інші витрати операційної діяльності .

На субрахунку 949 Інші витрати операційної діяльності узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності , зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення, виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню тощо. Підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України Про страхування , на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про витрати страховика, зокрема відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для забезпечення виконання зобов`язань щодо окремих видів обов`язкового страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв незароблених премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував в чому полягає порушення позивачем вимог пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, зокрема, в частині заниження бази оподаткування та собівартості продукції, а саме не вказав про вид та кількість такої продукції.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі по тексту - Порядок), факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пункт 4 розділу ІІІ Порядку встановлює, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

1) результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків, зборів відповідно до затвердженого плану перевірки. У цій частині акта (довідки) документальної перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) документальної перевірки у разі необхідності додаються відповідні аналітичні таблиці. Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок, збір отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються);

2) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Проте, як вірно визначено в оскаржуваному рішенні, в акті перевірки не зазначено про суть такого порушення та в чому воно виявилось, зокрема, відповідач не навів документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів , та докази, що підтверджують наявність факту порушення; відповідач не обґрунтував яким чином виплата вихідної допомоги при звільнені виробничого персоналу на загальну суму 1 468 832,22 грн. вказує на заниження бази оподаткування .

Окремо слід зазначити, що позивач посилається на те що, ДП Нафтогазобслуговування НАК Нафтогаз Україна помилково віднесена на рахунок 23 Виробництво у сумі 2 676 701,00 грн. частина витрат, пов`язаних із скороченням працівників, що були задіяні в наданні послуг іншим підприємствам та відповідно списана з кредиту рахунку 23 у дебет рахунка 903 Собівартість реалізованих робіт, послуг . Суд зважає на таке посилання позивача, оскільки відповідачем воно жодним чином не спростовано, тобто, в суду немає підстав вважати його таким, що не відповідає дійсності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в спростування тверджень відповідача щодо списання вихідної допомоги при звільнені виробничого персоналу на загальну суму 1 468 832,22 грн. з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунку 94, у зв`язку з чим до складу собівартості субрахунку 903 віднесено лише частину вихідної допомоги при звільненні виробничого персоналу на суму 367 931,70 грн., позивач надав розшифровку рахунку 9493 та звіт по проводкам 949, 661 за 2015 рік, з яких вбачається, що позивачем сформовано у перевіреному періоді витрат на загальну суму 1 468 833,22 грн., з яких матеріальна допомога при народженні дитини 30 000,0 грн., матеріальна допомога на дитину (по догляду до 3-х років) 139 434,79 грн., матеріальна допомога при одруженні 3 000,00 грн., грошова допомога на пенсію 1 232 464,64 грн., оплата простою працівників 344 898,08 грн., матеріальна допомога при похованні 20 000,00 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за рішенням суду 17 975,20 грн., коригування лікарняних -270 539,49 грн., коригування премії до професійних свят -48 400,00 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів щодо простоїв, довідкою про суми виплат заробітної плати та вихідної допомоги звільнених працівників, копіями наказів по особовому складу про звільнення робітників у зв`язку зі скороченням штату, картками особового рахунку по вивільненим працівникам та звітами по проводках (Дт23, Кт661).

При цьому, вихідна допомога при звільненні виробничого персоналу не відображалась та не обліковувалась позивачем на рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності .

При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо списання вихідної допомоги при звільнені виробничого персоналу на загальну суму 1 468 832,22 грн. з кредиту субрахунку 661 у дебет рахунку 94 та віднесення позивачем лише частини вихідної допомоги при звільненні виробничого персоналу до субрахунку 903, а також доказів реалізації позивачем продукції нижче собівартості на суму 2 292 678,00 грн., в той час, як позивачем надано пояснення, підтвердженні доказами, щодо не включення вихідної допомоги при звільненні виробничого персоналу на рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності , що свідчить про відсутність підстав для збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 573 170,00 грн.

Таким чином, помилковими є висновки акта перевірки про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та протиправність визначення суми податкового зобов`язання, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.І. Мєзєнцев

Є.В. Чаку