Постанова

від 16.12.2019 по справі 911/206/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2019 р. Справа№ 911/206/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

Представники сторін:

від позивача Уразгільдєєв Т.Н.

від відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" на ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2019

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак"

про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2018

у справі №911/206/18 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак"

до Приватного підприємства "Як Плюс"

про зобов`язання виконати умови договору №01/09-2016 від 01.09.2016 та повернути запакований товар на суму 141148,71 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.10.2019 по справі №911/206/18 в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2018 у справі №911/206/18 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2019 скасувати, та постановити нове рішення, яким заяву задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив в задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2018 у справі №911/206/18, оскільки у державного виконавця відсутня можливість встановлення наявності у боржника майна, що підлягає стягненню, а відтак, виконання рішення є неможливим.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2019 по справі №911/206/18 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 справу №911/206/18 призначено до розгляду на 16.12.2019.

В судовому засіданні 16.12.2019 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.04.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" до Приватного підприємства "Як Плюс" задоволено повністю. Зобов`язано Приватне підприємство "Як Плюс" виконати зобов`язання щодо пакування товару за Договором № 01/09-2016 від 01.09.2016 та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" запакований товар в кількості та асортименті вказаному в накладних №22 від 27.02.2017 на загальну суму 73301,05грн та №24 від 27.02.2017 на загальну суму 67847,66грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Як Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" 2117,23 грн судового збору.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області 18.05.2018 видано відповідні накази.

До місцевого господарського суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" №106 від 20.09.2019 про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.04.2018 по справі №911/206/18, в якій заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення шляхом стягнення з Приватного підприємства "Як Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" суми у розмірі 141148,71 грн, що становить загальну суму запакованого товару, який підлягає поверненню боржником згідно з рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком з загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 331 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Колегія суддів зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Так, заявником до заяви про зміну способу виконання судового рішення надано Акт державного виконавця від 19.09.2019, складений головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 18.05.2018, відповідно до якого державний виконавець зазначає, що боржником не надано жодних документів, які б підтверджували факт місцезнаходження та/або наявності майна, яке необхідно повернути стягувачу.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому частиною другою вищенаведеної норми визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Зазначені положення статті 16 ЦК України кореспондуються з нормами статті 20 Господарського кодексу України.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

З аналізу норм чинного законодавства під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна, здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення. Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17, постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, право вимоги до відповідача виникло на підставі укладеного між сторонами договору підряду відповідно до якого виконавець зобов`язується виконати роботи з пакування продукції Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу Виконавця, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Так, судом задоволено вимоги позивача про виконання зобов`язання щодо пакування товару за Договором підряду № 01/09-2016 від 01.09.2016 та повернення товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак".

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначив предмет та підстави позову, з урахуванням яких судом і прийнято рішення у справі.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15, поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлений статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення, в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення з виконання зобов`язання відповідача щодо пакування товару за Договором № 01/09-2016 від 01.09.2016 та повернення майна на стягнення його вартості (відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України) фактично змінює рішення суду по суті та призводить до того, що суд самостійно змінює спосіб захисту, передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, заявником не надано належних доказів того, що на момент розгляду даної заяви дійсно існують виняткові обставини, які спричинюють ускладнення або унеможливлюють виконання судового рішення відповідно до вимог статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Ухвала Господарського суду Київської області від 07.10.2019 по справі №911/206/18 відповідає фактичним обставинам справи, постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваної ухвали немає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Пак" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 07.10.2019 по справі №911/206/18 без змін.

2.Справу №911/206/18 передати до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.12.2019 року.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов