Ухвала

від 18.12.2019 по справі 903/946/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"18" грудня 2019 р. Справа № 903/946/19 Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову по справі №903/946/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Спектр» до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом.

04.12.2019 Публічне акціонерне товариство «Спектр» звернулося в суд з позовною заявою до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.

Заява обґрунтована тим, що ПАТ «Спектр» належно виконувало свої обов`язки орендаря по договору оренди, повідомивши орендодавця за 30 днів до закінчення договору оренди землі про намір скористатися переважним правом на продовження його дії тане отримавши протягом 30 днів заперечень стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, вважає, що Луцька міська рада порушила переважне право ПАТ «Спектр» на поновлення договору оренди землі.

Публічне акціонерне товариство «Спектр» 17.12.2019 подало заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11 :051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24;

- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міські раді передавати у власність, користування (оренду, суборенду), здійснювати поділ, об`єднання або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24, або її частини;

- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Луцькій міській раді, держаним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та будь-яким іншим третім особам здійснювати поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24, та реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування, або оренди на новоствореної земельні ділянки;

- до набрання рішенням суду, законної сили по даній справі заборонити Луцькій міській раді та будь-яким іншим третім особам вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24;

- до набрання рішенням суду законної сили по даній справі заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області та його територіальним органам (підрозділам) вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24.

Заяву обґрунтовує тим, що Луцька міська рада на адресу ПАТ «Спектр» надіслала лист №1.1- 16/5451/2019 від 15.11.2019, яким повідомила про намір поділити земельну ділянку площею 0,8650 га кадастровий номер 0710100000:11:051:0012, право оренди якої є предметом судового спору.

Вважає, що внаслідок поділу земельної ділянки, яка є предметом Договору оренди землі, відбудеться скасування її державної реєстрації із скасуванням кадастрового номера, що матиме наслідком втрату предмету Договору оренди землі.

В даному випадку оцінюючи заяву сторони та її обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на таке.

Правові норми, застосовані судом до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов?язання.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що забезпечення позову, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку. Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Правова позиція суду стосовно обставин справи і доводів заявника.

Як встановлено судом, між позивачам та Луцькою міською радою виник спір щодо дії договору оренди земельної ділянки.

З досліджених доказів поданих до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, вбачається, що 15.11.2019 від Луцької міської ради на адресу ПАТ «Спектр» надійшов лист №1.1- 16/5451/2019, яким Луцька міська рада повідомила про намір поділити земельну ділянку площею 0,8650 га кадастровий номер 0710100000:11:051:0012, право оренди якої є предметом судового спору у даній справі.

Таким чином, внаслідок поділу земельної ділянки, яка є предметом Договору оренди землі, відбудеться скасування її державної реєстрації із скасуванням кадастрового номера, що матиме наслідком втрати предмету Договору оренди землі.

За таких обставин, виконання можливого рішення суду про задоволення позову стане неможливим.

Оскільки договір оренди землі загальною площею 0,8650 га по вулиці Іови Кондзелевича, 24 у місті Луцьку (кадастровий номер 110510012), для будівництва та обслуговування житлового комплексу, є предметом судового розгляду у справі № 903/946/18, з метою забезпечення позову підлягає до задоволення заява ПАТ «Спектр» в частині заборони Луцькій міській раді (43025, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) передавати у власність, користування (оренду, суборенду), здійснювати поділ, об`єднання або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:051:0051, яка розташована за адресою м.Луцьк, вул. Іови Кондзелевича,24, або її частини; та в частині заборони Луцькій міській раді здійснювати поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:051:0051, яка розташована за адресою м.Луцьк, вул. Іови Кондзелевича,24 та реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування, або оренди на новостворені земельні ділянки.

Вжиття заходів забезпечення позову до невизначеного кола осіб не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.

Клопотання про забезпечення позову в частині заборони усім державним реєстраторам та будь яким іншим третім особам, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку на вул. Іови Кондзелевича,24 (кадастровий номер 0710100000:11:051:0051), не підлягає до задоволення.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус.

Таким чином, заборона державним реєстраторам та іншим третім особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку, які вправі вчиняти реєстраційні дії на підставі чинного законодавства України, суперечить приписам ст.137 ГПК України, оскільки це спричинило б неможливість здійснення цими суб`єктами покладених на них згідно із законодавством повноважень.

З огляду на прийняття Луцькою міською радою пропозиції від 15.11.2019, якою заявнику запропоновано надати пропозиції щодо поділу земельної ділянки, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення заявника про можливість прийняття міською радою у межах власної компетенції рішень стосовно визначення подальшої юридичної долі земельної ділянки, що за умови існування судового спору, призведе до неможливості відновлення попереднього становища і здійснення ефективного судового захисту.

Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони Луцькій міській раді приймати інші рішення, які можуть змінити правовий статус земельної ділянки, є заходом, який відповідає необхідним критеріям , визначеним ст. 136,137 ГПК України.

З огляду на викладене, виходячи з міркувань доцільності, співмірності та ефективності застосування заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне частково задовольнити заяву.

Висновки за результатами розгляду.

Суд приходить до висновку, що заявником доведено необхідність застосування заходів забезпечення позову з метою усунення можливих негативних правових наслідків до вирішення спору судом.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо іншої частини заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що вона не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного застосування зазначених заходів.

Керуючись ст. ст. 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву задовольнити частково.

2. Заборонити Луцькій міські раді (вулиця Богдана Хмельницького,19, місто Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 34745204) передавати у власність, користування (оренду, суборенду), здійснювати поділ, об`єднання або будь-яким іншим способом відчужувати земельну ділянку з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24, або її частини;

3. Заборонити Луцькій міській раді (вулиця Богдана Хмельницького,19, місто Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 34745204) здійснювати поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24, та реєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право постійного користування, або оренди на новоствореної земельні ділянки;

4. Заборонити Луцькій міській раді вносити зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:051:0012, яка розташована за адресою: м. Луцьк, вул. Іови Кондзелевича, 24;

5. В іншій частині заяви відмовити.

Строк пред`явлення ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову до виконання становить три роки - до 19.12.2022.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 18.12.2019.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар