Ухвала

від 18.12.2019 по справі 909/959/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/959/16

УХВАЛА

18.12.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення (вх.№21687/19 від 12.12.2019) про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 618"

до відповідача: Івано-Франківської обласної державної адміністрації в особі управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації

про стягнення 87381,05 грн.,

представники сторін в судове засідання не з"явилися

встановив: 01.12.2016 Господарський суд Івано-Франківської області постановив рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 618" до господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 87381,05 грн. задовольнив частково та стягнув з господарського управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 618" - 69432 грн 28 к. - інфляційних втрат, 17932 грн 63 к - 3% річних, а також 2189 грн 60 грн - судового збору.

16.12.2016 на виконання вказаного рішення суд видав наказ №1151.

Відповідно до розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 26.09.2018 №553 "Про перейменування структурних підрозділів облдержадміністрації" Господарське управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації перейменовано на Управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення.

12.12.2019 Управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення звернулося до суду із заявою вх.№21687/19 про зміну порядку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 у справі №909/959/16. Заява обґрунтована тим, що в Управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення відсутні кошти на рахунках за кодом класифікації витрат КЕКВ 3132, по якому зареєстрований основний борг в органах Державної казначейської служби України. Водночас, по коду економічної класифікації видатків 2240 "Оплата послуг (крім комунальних) та по коду економічної класифікації видатків 2210 "Предмети, матеріали, обладнання, інвентар" в Управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації з питань ресурсного забезпечення наявні кошти для виконання рішення.

Розглянувши заяву про встановлення порядку виконання рішення, оцінивши докази відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу норм чинного законодавства під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження.

З урахуванням системного тлумачення вказаних норм права, встановлення порядку виконання, за доведеності зазначених в цих нормах підстав, повинно відбуватися в межах вимог того позову, стосовно якого було ухвалено відповідне судове рішення, яке перебуває на примусовому виконанні та не може бути зміненим.

Згідно з п.7 ст.331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала..

На підставі викладеного, з метою реального виконання рішення суду, суд вважає за доцільне встановити порядок виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016.

Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Встановити порядок виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016 у справі №909/959/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована пересувна механізована колона № 618" до Івано-Франківської державної адміністрації в особі управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 87381,05 грн., а саме :

- стягнути заборгованість в сумі 69432 грн 28 к. по коду економічної класифікації видатків 2240 "Оплата послуг (крім комунальних);

- стягнути заборгованість в сумі 17932 грн 63 к. по коду економічної класифікації видатків 2210 "Предмети, матеріали, обладнання, інвентар".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строк визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання: 18.12.2019

Суддя Т.В. Максимів