Рішення

від 03.12.2019 по справі 910/12916/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/12916/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Укртрансгаз

до Товариства з обмеженою відповідальністю Модуль проект

про стягнення 531006,41 грн та зобов`язання вчинити дії

за участі представників :

від позивача - Ганченко М.О. (уповноважений представник);

від відповідача - Коломоєць М.І. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Акціонерне товариство Укртрансгаз звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Модуль проект із вимогами про стягнення 382916,97 грн пені, 148089,44 грн штрафу та зобов`язання виконати в повному обсязі ремонт пунктів виміру витрат газу на ГРС Черкаси, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, відповідно до Договору №1710000624 від 27.10.2017, не виконав роботи з підряду, які були визначені у вищезазначеному договорі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12916/19, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

Відповідач, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, у зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Модуль проект (підрядник, відповідач) та Акціонерним товариством Укртрансгаз (замовник, позивач) було укладено Договір про закупівлю робіт №1710000624, відповідно до умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними силами та залученими силами і засобами виконати відповідно до умов цього договору Ремонт пунктів виміру витрат газу на ГРС Черкаси (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) (далі - роботи), а замовник зобов`язується на умовах договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, обсяги виконання робіт визначаються згідно локального кошторису (Додаток №1), що є відповідним додатком до договору. Можливе уточнення обсягів і видів робіт на етапі розроблення проектної документації без збільшення ціни договору.

Перелік обладнання, що постачається за договором, визначається згідно Специфікації на постачання обладнання (Додаток №2), що є невід`ємною частиною договору (п.1.3 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, ціна цього договору становить 12939785,34 грн, у тому числі ПДВ (20%) - 2156630,89 грн, згідно договірної ціни (Додаток №3), яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.1 Договору, оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника за строком 30 календарних днів після отримання за адресою філії УМГ Черкаситрансгаз та підписання сторонами оригіналів первинних документів, які підтверджують виконання робіт і є підставою для оплати згідно умов цього договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата за поставлене обладнання здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника зі строком 30 календарних днів після отримання за адресою філії УМГ Черкаситрансгаз та підписання сторонами оригіналів первинних документів, які підтверджують поставку товару і є підставою для оплати згідно умов цього договору.

Згідно з п.5.1 Договору, термін поставки обладнання та виконання робіт - з моменту укладання Договору до 31.08.2018.

За умовами п.п.6.1.1, 6.1.2, 6.1.3 Договору, замовник зобов`язаний приймати обладнання від підрядника тільки після підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю. Передати обладнання підряднику в монтаж згідно акту приймання-передачі устаткування до монтажу. Приймати виконані роботи згідно актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3.

Відповідно до п.п.6.2.3, 6.2.8 Договору, підрядник зобов`язаний здійснити постачання обладнання та виконати роботи в обсягах, в строки та відповідно до умов якості, визначених договором. Оформити акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та КБ-3.

Пунктом 7.3 Договору сторони обумовили, що за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2018. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Додатком №2 до договору сторони погодили постачання обладнання, а саме: блоку очищення (підготовки) газу у кількості 1 шт., та вузла обліку газу в блочному виконанні у кількості 1 шт., загальною вартістю 10800221,98 грн разом з ПДВ.

Також сторонами було підписано Додаток №3 до договору, за умовами якого сторони погодили договірну ціни на будівництво, що здійснюється в 2017 році.

В Додатку №1 до договору сторони погодили локальний кошторис на будівельні роботи за яким кошторисна вартість склала 1118963,38 грн.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором оскільки містить умови договору поставки та договору підряду.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 837, 838, 854 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору між сторонами було підписано Акт №1 приймання-виконаних будівельних робіт за травень 2018 року, за формою КБ-2в, та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2018 року, за формою КБ-2в, відповідно до якого відповідач виконав, а позивач прийняв роботи з геологічних вишукувань на загальну суму 24000 грн.

Однак в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виконання в повному обсязі відповідачем робіт за договором. Крім того, вказана обставина не заперечувалась відповідачем під час розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно з п.5.1 Договору, термін поставки обладнання та виконання робіт - з моменту укладання Договору до 31.08.2018.

Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.08.2018. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду та станом на дату розгляду справи відповідач не закінчив виконання робіт за спірним договором, всупереч встановленому в договорі строку.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до положень ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Утім право на відмову від договору підряду у випадку, передбаченому ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України, не позбавляє замовника права на звернення до суду з вимогами про зобов`язання підрядника виконати обов`язок в натурі, тобто виконати роботи, обсяг яких погоджено за умовами договору підряду.

Наведені обставини в сукупності дають підстави для висновку про необхідність ефективного захисту прав позивача, який вправі вимагати від відповідача належного (в тому числі, в повному обсязі) виконання робіт за спірним договором, тоді-як відповідач від такого обов`язку ухиляється (не виконав у погоджений сторонами строк).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку наявні невизнані та порушені права позивача, як замовника, на своєчасне отримання результатів підрядних робіт за укладеним з відповідачем договором, які підлягають захисту в обраний позивачем спосіб.

В той же час, стосовно закінчення строку дії договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у ст. ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку про те, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Таким чином, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє сторін такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати в повному обсязі обумовлені договором роботи є нормативно обґрунтованою та документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 382916,97 грн пені та 148089,44 грн штрафу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.3 Договору сторони обумовили, що за порушення строків виконання зобов`язань підрядник сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт (обладнання), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки, а також невірно визначено дату початку прострочення, у зв`язку з чим, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позивача у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 380801,40 грн.

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок арифметично правильний, відповідає умовам укладеного між сторонами договору та вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Модуль проект (04073, м. Київ, просп. Степана Бендери, буд. 16-А, прим. 208; ідентифікаційний код 39742962) виконати Ремонт пунктів виміру витрат газу на ГРС Черкаси (Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) в повному обсязі, визначеному Договором про закупівлю робіт №1710000624 від 27.10.2017, згідно Локального кошторису (Додаток №1), Технічних вимог та якісних характеристик предмету закупівлі (Додаток №4), відповідно до норм чинного законодавства України та з урахуванням передбачених законодавством України вимог до порядку виконання даних робіт.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Модуль проект (04073, м. Київ, просп. Степана Бендери, буд. 16-А, прим. 208; ідентифікаційний код 39742962) на користь Акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 380801 (триста вісімдесят тисяч вісімсот одну) грн 40 коп. пені, 148089 (сто сорок вісім тисяч вісімдесят дев`ять) грн 44 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 9854 (дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) грн 37 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.12.2019

Суддя Я.В. Маринченко