Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/13991/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/13991/19

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-ТЕХ ВІДОЛ"

про стягнення заборгованості за договором у розмірі 24 484,20 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-ТЕХ ВІДОЛ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 24 484,20 грн. заборгованості за Договором про використання електронної торгової системи Prozzoro. Продажі № 202-ЕТС-ЦБД1/2019 від 27.02.2019, з яких 20 400,00 грн. сума основного боргу, 1 858, 36 грн. пені та 2 225, 84 грн. додаткового штрафу за прострочення виконання умов Договору понад 30 днів у розмірі 10 % суми заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про використання електронної торгової системи Prozzoro. Продажі № 202-ЕТС-ЦБД1/2019 від 27.02.2019 в частині здійснення оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 відкрито провадження у справі № 910/13991/19, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/13991/19 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження позивача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 04212, м. Київ, вулиця Тимошенка, будинок 9.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040140011 підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.10.2019 була вручена представнику відповідача 22.10.2019.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 між Державним підприємством "Прозорро.Продажі" (адміністратор) та Товариством з обмеженою відповідальністю МТ-Тех Відол (оператор) було укладено Договір № 202-ЕТС-ЦБД1/2019 про використання електронної торгової системи Prozorro.Продажі (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору предметом Договору є забезпечення адміністратором доступу оператора до Prozorro.Продажі з метою організації та проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу майна (активів) банків, в яких запроваджено процедуру тимчасової адміністрації або ліквідації.

Відповідно до п. 6.1. Договору ціна Договору складається з плати на обслуговування та розвиток ЕТС, яка стягується адміністратором для забезпечення покриття витрат, понесених адміністратором для належного здійснення функцій адміністратора ЕТС.

Загальний розмір плати на обслуговування та розвиток ЕТС складає 10 % винагороди оператора, що вираховується з гарантійного внеску, внесеного користувачем для набуття статусу учасника електронного аукціону, але не менше 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з урахуванням податку на додану вартість) у місяць.

Адміністратор не пізніше 5 числа наступного місяця виставляє рахунок оператору за поточний місяць для перерахування плати на обслуговування та розвиток ЕТС. В разі проведення електронних аукціонів, у яких у поточному місяці було опубліковано договір та присвоєно завершений за результатами яких оператор отримав право на винагороду, в рахунку відображається перелік таких електронних аукціонів.

Рахунок виставляється засобами електронного зв`язку, в тому числі, електронною поштою та підлягає оплаті оператором на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом 10 робочих днів з дня отримання від оператора плати на обслуговування та розвиток ЕТС, надає оператору Акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання підписує два примірники, скріплює їх своєю печаткою (у разі наявності) та передає ці примірники на підпис Адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє Адміністратору письмову мотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор повертає підписаний зі свого боку один примірник Акту оператору.

У випадку не надходження на банківський рахунок адміністратора плати на обслуговування та розвиток ЕТС у строки, визначені цим пунктом договору, факт надання послуг на обслуговування та розвиток ЕТС фіксується адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги в ЕТС. Після цього оператору надається Акт наданих послуг на обслуговування та розвиток ЕТС засобами електронного зв`язку.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав послуги з обслуговування та розвитку електронної торгової системи, а відповідач такі послуги прийняв на суму 20 400,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату № Р1/05/03 від 31.05.2019, рахунком на оплату № Р1/06/17 від 30.06.2019 та актами надання послуг № Р1/19/5/03 від 31.05.2019, № Р1/19/6/17 від 30.06.2019, які підписані представником позивача та скріплені його печаткою.

Доказами направлення рахунків на оплату та актів надання послуг відповідачу є витяги листів з електронної переписки сторін, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач, у свою чергу, послуги надані позивачем, не оплатив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 20 400,00 грн. Відповідач ані заперечень, ані доказів неправомірності, заявлених позивачем вимог не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що борг відповідача перед позивачем за послуги, надані останнім за актами надання послуг № Р1/19/5/03 від 31.05.2019, № Р1/19/6/17 від 30.06.2019 становить 20 400,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували сплату ним заборгованості перед позивачем в розмірі 20 400,00 грн. або спростування доводів позивача, суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 20 400,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 858,36 грн. пені та 2 225,84 грн. штрафу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 6.2. Договору за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами Договору.

Отже, вимоги про стягнення пені в розмірі 1 858,36 грн. заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 2 225,84 грн., суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 040,00 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства Прозорро.Продажі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю МТ-Тех Відол 20 400,00 грн. основного боргу, 1 858, 36 грн. пені та 2 040,00 грн. штрафу.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-ТЕХ ВІДОЛ" про стягнення заборгованості за договором у розмірі 24 484,20 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-ТЕХ ВІДОЛ" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 9, ідентифікаційний код 37139873) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22. ідентифікаційний код 42068925) 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 1 858 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 36 коп. пені, 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп. штрафу, 1 906 (одну тисячу дев`ятсот шість) грн. 42 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п. 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 17.12.2019

Суддя С. В. Стасюк