Рішення

від 11.12.2019 по справі 914/1942/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 справа № 914/1942/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мулард Україна» , м.Ковель, Волинська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький харчовий комбінат» , м. Жовква, Львівська область

про: стягнення заборгованості (матеріальних збитків) та штрафних санкцій в сумі 697 432,72 грн.

В судове засідання з`явились:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

Встановив:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мулард Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький харчовий комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 697 432,72 грн., що складається з: суми основної заборгованості у розмірі 289068,48 грн, інфляційних втрат у розмірі - 109 192,24 грн.; 3% річних у розмірі - 26 039,92 грн.; пені у розмірі - 273 132,08 грн. та судовий збір в сумі 10 461,49грн.

19.09.2019 року за вх. № 25088/19 від представника позивача на адресу суду поступила заява про забезпечення позову. В якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, належні Товариству з обмеженою відповідальністю « Городоцький харчовий комбінат» (код ЄДРПОУ 32954451, адреса місцезнаходження: 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Воїнів УПА, 8-А, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Таскомбанк м. Львів, МФО 339500) в розмірі, що відповідає розміру позовних вимог позивача, а саме 697 432,72 грн. та покласти всі судові витрати на відповідача, стягнувши їх на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 23.09.2019 року у справі №914/1942/19, заяву про забезпечення позову повернуто заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю « Мулард Україна » разом із доданими до неї документами із підстав, викладених у зазначеній ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 24.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі №914/1942/19 на 16.10.2019 року.

16.10.2019 року за вх. № 42714/19 від представника позивача через канцелярію суду подано заяву.

В підготовче засідання 16.10.2019 р. представник позивача та директор з`явились.

В підготовче засідання 16.10.2019 р. представник відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. (докази містяться в матеріалах справи)

Ухвалою-викликом Господарського суду Львівської області суду від 16.10.2019 року, підготовче засідання відкладено на 13.11.2019 року.

13.11.2019 року представником позивача подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №3077/19.

13.11.2019 року представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №46984/19.

13.11.2019 року представником позивача подано клопотання про виправлення помилки в ухвалі про відкриття провадження у справі, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №3078/19.

В підготовче засідання 13.11.2019 р. представник позивача з`явився.

В підготовче засідання 13.11.2019 р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи)

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 13.11.2019 року, виправлено допущену описку у вступній та описовій частинах ухвали Господарського суду Львівської області суду про відкриття провадження у справі від 24.09.2019 року та ухвали Господарського суду Львівської області суду від 16.10.2019 року у справі №914/1942/19. Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 13.11.2019 року, клопотання представника позивача від 13.11.2019 року за вх. № 3077/19 про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - задоволено, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 914/1942/19 на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 27.11.2019 року.

В підготовче засідання 27.11.2019 р. представник позивача та директор з`явились.

В підготовче засідання 27.11.2019 р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи)

Ухвалою Господарського суду Львівської області суду від 27.11.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2019 року.

27.11.2019 року представником позивача подано заяву про розгляд справи без участі представників позивача, яке зареєстровано відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 49582/19, в якій представник позивача повідомляє, що зважаючи на неможливість прибуття представників позивача у судове засідання, призначене на 11.12.2019 року на 12:30 год., по розгляду справи № 914/1942/19 по суті, просить суд розгляд зазначеної справи провести без участі представників позивача. Винесене рішення у даній справі скерувати на вказану адресу позивача.

Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

В судове засідання 11.12.2019 р. представник позивача та директор не з`явились, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи).

В судове засідання 11.12.2019 р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.(докази містяться в матеріалах справи)

Ухвали суду були надіслані за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 82300, Львівська область, місто Жовква, вул. Воїнів УПА, 8-А. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою органу зв`язку про причини невручення: за місцем обслуговування не числиться , інші причини .(докази містяться в матеріалах справи)

Ухвали суду також відправлялись за адресою керівника і засновника ТзОВ Городоцький харчовий комбінат , що міститься у ЄДРЮО, ФОП та ГФ згідно витягу на запит Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 року за № 1006015905 станом на 27.11.2019 року.

Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою органу зв`язку про невручення причини за даною адресою не проживає , інші причини .

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Застосовуючи частину 2 статті 11 ГПК України, норми статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що з правом особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про усі судові засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України , судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України , надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Отже, судом було забезпечено змагальність сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 27.11.2019 ухвалено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.

Позиція позивача.

26 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мулард Україна (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Городоцький харчовий комбінат (Покупець) було укладено Договір поставки № 003/ЖК/МУ/16, згідно умов якого Постачальник в порядку та на умовах, що визначені у цьому Договорі, зобов`язався поставити Покупцеві вільний від прав та претензій третіх осіб товар, яким є підрощені качки, а Покупець зобов`язався прийняти зазначений товар і оплатити його вартість (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Згідно п.п. 3.1.-3.6. вказаного Договору Сторонами було визначено вартість товару та порядок розрахунків, ціну за одиницю та умови оплати отриманого Покупцем товару.

Відповідно до п.п. 4.3., 5.2. зазначеного Договору Сторони погодили, що право власності на товар переходить з Постачальника на Покупця з моменту його отримання; прийом-здача товару за кількістю здійснюється згідно специфікації та рахунку-фактури, а за якістю - за документами, які свідчать про якість товару.

На виконання умов укладеного між Сторонами Договору, згідно розділів 1, 2, 4, 5, якими визначено, що Постачальник зобов`язувався поставити Покупцеві якісний товар (підрощену качку) у кількості та у строки попередньо визначені Сторонами та викладені у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Поряд з цим Покупець, на виконання розділу 3 Договору, зобов`язувався прийняти та оплатити вказаний товар у безготівковій або готівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника або внесення готівки на банківський рахунок максимум протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, рахуючи з дати поставки.

Згідно Специфікацій № 1 на суму 57 270,24 грн., № 2 на суму 63 141,12 грн., № 3 на суму 59 888,16 грн., № 4 на суму 40 862,88 грн., № 5 на суму 41 796,00 грн., № 6 на суму 26 110,08 грн. та Видаткової накладної № РН-0000078 від 05 вересня 2016 року на загальну суму 289 068,48 грн. Постачальник передав обумовлений товар Покупцю, чим виконав свої зобов`язання згідно укладеного Договору (копії зазначених документів додаються).

Зауважень, заперечень та претензій щодо якості і кількості переданого товару від Відповідача (Покупця) до Позивача (Постачальника) у порядку передбаченому п.п. 6.1., 6.2. Договору не надходило. Отож, покладені на Позивача обов`язки в частині поставки замовленого товару нами було виконано в повному обсязі та у встановлені Відповідачем строки.

Однак, як зазначає позивач, незважаючи на зазначене, по закінченню чотирнадцяти денного терміну з дати поставки Покупець оплати за отриманий товар не здійснив (навіть частково). У зв`язку з цим Позивач неодноразово намагався провести переговори щодо мирного врегулювання ситуації, керуючись господарським процесуальним законодавством в частині досудового врегулювання господарських спорів, з метою вирішення проблемної ситуації (спору), що виникла та продовжувала мати місце. За вих. № 89/Д/2016 від 08.11.2016 р. звернувся до Відповідача з відповідною письмовою Претензією про сплату заборгованості за договором на загальну суму 289 068,48 грн. В тексті даної претензії Позивачем було попереджено Відповідача і про застосування передбачених договором та законом штрафних санкцій, однак така залишились без розгляду та без результату.

Позивач зазначив, що, в супереч вимогам договору, відповідачем оплата за поставлений товар не була здійснена у повному обсязі, відтак, перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 289 068,48 грн. на час звернення з позовом до суду.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду із вимогами про стягнення з відповідача 289 068,48 грн - основної заборгованості та нарахованих на суму боргу: 273 132, 08 грн - пені за період з 06.09.2016 року по 06.09.2019 року, 26 039, 92 грн - 3 % річних за період з 06.09.2016 року по 06.09.2019 року та 109 192, 24 грн - інфляційних втрат за період з 06.09.2016 року по 06.09.2019 року, згідно поданих позивачем розрахунків.

Позиція відповідача.

Відповідач в жодне з судових засідань не забезпечив явки свого представника, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів повної чи часткової сплати заборгованості не подав, не скористався своїми процесуальними правами, як відповідач у даній справі.

Обставини справи встановлені судом.

26 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Мулард Україна (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Городоцький харчовий комбінат (Покупець) було укладено Договір поставки № 003/ЖК/МУ/16.

Згідно умов п. 1.1. Договору, Постачальник в порядку та на умовах, що визначені у цьому Договорі, зобов`язався поставити Покупцеві товар, що визначений у цьому договорі, вільний від прав та претензій третіх осіб, а Покупець зобов`язався прийняти зазначений товар і оплатити його вартість.

Товаром згідно даного Договору є підрощена качка в кількості, якості, асортименті, які вказуються в документах, що посвідчують факт передачі Товару на кожну партію Товару. Поставка здійснюється згідно специфікації і рахунку - фактури, які є невід`ємною частиною даного Договору. (п. 1.2. Договору).

Відповідно до умов п. 3.2. Договору, розрахунки по даному Договору здійснюються у безготівковій або готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника або внесенням готівки на банківський рахунок Постачальника. За взаємною згодою сторін, викладеною у письмовій формі, може бути застосована інша форму оплати.

Ціна одиниці Товару, асортимент, кількість товару, загальна ціна за кожну поставку вказується в специфікації та рахунку - фактурі, які є невід`ємною частиною Договору.

Ціна може бути змінена з в взаємною згодою сторін. Зміна ціни оформляється доповненням до Договору. (п.п. 3.3., 3.4. Договору)

Пунктом 3.5. Договору, передбачено, що покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний в цьому Договорі Товар.

Згідно п. 3.6. Договору, оплата за кожну партію Товару здійснюється шляхом простого банківського переказу або внесенням готівки на банківській рахунок Постачальника максимум протягом 14 календарних днів, рахуючи з дати поставки.

Відповідно до п.п. 4.3., 5.2. зазначеного Договору Сторони погодили, що право власності на товар переходить з Постачальника на Покупця з моменту його отримання; прийом-здача товару за кількістю здійснюється згідно специфікації та рахунку-фактури, а за якістю - за документами, які свідчать про якість товару.

Відповідно до п. 9.6. визначено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року.

Окрім цього, зазначений Договір містить в собі додаткові положення, що безпосередньо регламентували відносини між сторонами, їх права та обов`язки, якість товару, умови його поставки, форс-мажорні обставини, конфіденційність, санкції та рекламації, порядок розв`язання спорів, інші умови, погоджені Сторонами, тощо.

На виконання умов укладеного між Сторонами Договору, згідно розділів 1, 2, 4, 5, якими визначено, що Постачальник зобов`язувався поставити Покупцеві якісний товар (підрощену качку) у кількості та у строки попередньо визначені Сторонами та викладені у Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Поряд з цим Покупець, на виконання розділу 3 Договору, зобов`язувався прийняти та оплатити вказаний товар у безготівковій або готівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника або внесення готівки на банківський рахунок максимум протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, рахуючи з дати поставки.

Як вбачається із матеріалів, долучених до справи, сторонами було підписано специфікації № 1 на суму 57 270,24 грн., № 2 на суму 63 141,12 грн., № 3 на суму 59 888,16 грн., № 4 на суму 40 862,88 грн., № 5 на суму 41 796,00 грн., № 6 на суму 26 110,08 грн., які є невід`ємною частиною договору та видаткову накладну № РН-0000078 від 05 вересня 2016 року на загальну суму 289 068,48 грн. Постачальник передав обумовлений товар Покупцю, чим виконав свої зобов`язання згідно укладеного Договору (копії зазначених документів додаються).

Зауважень, заперечень та претензій щодо якості і кількості переданого товару від Відповідача (Покупця) до Позивача (Постачальника) у порядку передбаченому п.п. 6.1., 6.2. Договору не надходило. Отож, покладені на Позивача обов`язки в частині поставки замовленого товару було виконано в повному обсязі та у встановлені Відповідачем строки.

Однак, як зазначає позивач, незважаючи на зазначене, по закінченню чотирнадцяти денного терміну з дати поставки, Покупець оплати за отриманий товар не здійснив (навіть частково) а, відтак, перед позивачем наявна основна заборгованість в розмірі 289 068,48 грн. на час звернення з позовом до суду.

У зв`язку з цим Позивач неодноразово намагався провести переговори щодо мирного врегулювання ситуації, керуючись господарським процесуальним законодавством в частині досудового врегулювання господарських спорів, з метою вирішення проблемної ситуації (спору), що виникла. За вих. № 89/Д/2016 від 08.11.2016 р. звернувся до Відповідача з відповідною письмовою Претензією про сплату заборгованості за договором на загальну суму 289 068,48 грн. В тексті даної претензії Позивачем було попереджено Відповідача і про застосування передбачених договором та законом штрафних санкцій, однак така залишились без розгляду та без результату.

Відповідно до п.7.1 Договору, за порушення термінів оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати, від розміру неотриманої Постачальником суми.

За несвоєчасну поставку товару Постачальник спланує Покупцю пеню за кожний день прострочення поставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки поставки Товару. (п.7.3 Договору)

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати поставленого товару, позивачем проведено нарахування 3% річних, інфляційних втрат, а також пені на суму заборгованості за весь час прострочення до моменту написання позовної заяви, а саме:

за період з 06.09.2016 р. по 06.09.2019 р. суми інфляційних втрат у розмірі 109 192,24 грн, за період з 06.09.2016 р. по 06.09.2019 р. 3-х відсотків річних у розмірі 26 039,92 грн та за період з 06.09.2016 р. по 06.09.2019 р. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 273 132,08 грн.

Відтак, позивач зазначає, що згідно його розрахунків загальна сума, яка підлягає до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Городоцький харчовий комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мулард Україна за Договором поставки № 003/ЖК/МУ/16 від 26.08.2016 р. становить 697 432,72 грн, з яких: 289 068,48 грн - основного боргу, 109 192,24 грн - інфляційних втрат, 26 039,92 грн - 3% річних та 273 132,08 грн - пені.

Норми права та мотиви з яких виходив суд при ухваленні рішення.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак відповідач доводів позовної заяви не спростував, доказів повної оплати заборгованості не представив.

Суд зазначає, що наведеними обставинами справи та наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару. Як вбачається із матеріалів, долучених до справи, сторонами було підписано Договір поставки №003/ЖК/МУ/16 від 26.08.2016 р. специфікації № 1 на суму 57 270,24 грн., № 2 на суму 63 141,12 грн., № 3 на суму 59 888,16 грн., № 4 на суму 40 862,88 грн., № 5 на суму 41 796,00 грн., № 6 на суму 26 110,08 грн., які є його невід`ємною частиною та видаткову накладну № РН-0000078 від 05 вересня 2016 року на загальну суму 289 068,48 грн. Постачальник передав обумовлений товар Покупцю, чим виконав свої зобов`язання згідно укладеного Договору (копії зазначених документів додаються). Термін дії договору з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 року.

Зауважень, заперечень та претензій щодо якості і кількості переданого товару від Відповідача (Покупця) до Позивача (Постачальника) у порядку передбаченому Договором не надходило. Отже, покладені на Позивача обов`язки в частині поставки замовленого товару було виконано в повному обсязі та у встановлені Відповідачем строки.

Позивач намагався провести переговори щодо мирного врегулювання спору. Так за вих. № 89/Д/2016 від 08.11.2016 р., Позивач звернувся до Відповідача з відповідною письмовою Претензією про сплату заборгованості за договором на загальну суму 289 068,48 грн., однак така залишились без розгляду та без результату.

Доказів погашення основної заборгованості сторонами на день ухвалення рішення у справі не подано.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума основного боргу в розмірі 289 068,48 грн. на час ухвалення рішення у даній справі.

Щодо стягнення пені.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов`язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 1.9. від 17.12.2013 року № 14 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відповідно до п.7.2 Договору, за порушення термінів оплати товару Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати, від розміру на отриманої Постачальником суми.

3а несвоєчасну поставку товару Постачальник спланує Покупцю пеню за кожний день прострочення поставки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки поставки Товару. (п.7.3 Договору)

На підставі зазначених у п. 7.3. договору умов, у зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 273 132,08 грн за період з 06.09.2016 року по 06.09.2019 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, із врахуванням умов п.п. 7.2, 7.3. та п. 3.6. Договору, де сторони визначили, що оплата за кожну партію Товару здійснюється шляхом простого банківського переказу або внесенням готівки на банківській рахунок Постачальника максимум протягом 14 календарних днів, рахуючи з дати поставки, суд встановив, що такий позивачем проведено невірно. Перерахувавши, суд дійшов висновку, що сума пені становить 40 880,80 грн та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в даній сумі за період з 20.09.2016-20.03.2017 року.

Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 зазначеної Постанови).

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати за товар, позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував та заявив до стягнення з відповідача 109 192, 24 грн - інфляційних втрат (за період з 06.09.2016 року - по 06.09.2019 року) та 26 039,92 грн - 3 % річних (за період з 06.09.2016 року - по 06.09.2019 року).

Суд, перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, із врахуванням п. 4.6. Договору поставки, дійшов висновку, що такі проведені невірно. А саме до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі - 25 700,61 грн (за період з 20.09.2016 року по 06.09.2019 року) та інфляційні втрати в сумі - 102 150,30 грн. (за період з 20.09.2016 року по 06.09.2019 року)

За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень щодо позову зі сторони відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 289 068,48 грн - основного боргу, 40 880,80 грн - пені, 102 150, 30 грн - інфляційних втрат та 25 700,61 грн - 3 % річних. В задоволені решти позовних вимог суд відмовляє із-за безпідставності їх нарахування.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 6867,00 грн. судового збору, а решта судового збору залишається за позивачем.

Керуючись ст. 625 ЦК України, ст. ст. 2, 13, 43, 74, 76, 77, 78, 81, 86, 129, 202, ч. 2 ст. 178, ч. 3 ст. 222, 231, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Городоцький харчовий комбінат» (ідентифікаційний код в СДРПОУ 32954451, адреса місцезнаходження: 80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Воїнів УПА, 8-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мулард Україна (ідентифікаційний код в СДРПОУ 38367093, адреса місцезнаходження: 45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Олени Пчілки, 5) 289 068,48 гривень - основної заборгованості, 40 880,80 грн - пені, 102 150, 30 грн - інфляційних втрат, 25 700,61 грн - 3 % річних та 6867,00 грн понесених витрат на сплату судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повний текст рішення складено 18.12.2019 р.

Суддя Долінська О.З.