Рішення

від 05.12.2019 по справі 914/1567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 справа № 914/1567/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лада Львів Буд , м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Бетта-В , м.Львів

про стягнення 420865,20 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Лада Львів Буд до Товариства з обмеженою відповідальністю Бетта-В про стягнення 420865,20грн.

Ухвалою від 09.08.2019 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк на виправлення допущених недоліків шляхом надання суду доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю Бетта-В копії позовної заяви та доданих до неї документів.

19.08.2019 р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Лада Львів Буд на виконання вимог ухвали надійшла заява про усунення недоліків (вх.№34321/19), до якої позивач долучив фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ухвалою суду від 23.08.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.09.2019 р.

Ухвалою суду від 18.09.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 18.09.2019 р., підготовче засідання відкладено на 16.10.2019 р.

Ухвалою суду від 16.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 16.10.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.11.2019 р.

30.10.2019 р. позивач через канцелярію суду подав клопотання (вх.№44821/19) з долученою копією видаткової накладної.

Ухвалою суду від 04.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 04.11.2019 р., підготовче засідання відкладено на 25.11.2019 р.

Ухвалою суду від 25.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 25.11.2019 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 05.12.2019 р.

В судове засідання 05.12.2019 р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відправлення на адресу позивача ухвали суду про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті на 05.12.2019 р. підтверджується списком рекомендованих листів №1530 від 27.11.2019 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №2059 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901412867672). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ Укрпошта , поштове відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором вручено 02.12.2019 р.

Обізнаність позивача про розгляд його справи судом додатково підтверджується протоколами судового засідання від 16.10.2019 р. та 04.11.2019 р., в яких був присутнім директор позивача.

В матеріалах справи наявні рекомендовані поштові відправлення відповідачеві ухвал суду, які були повернені підприємством поштового зв`язку з зазначенням того, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Ухвали надсилались судом на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, яка також відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача: 79069, м.Львів, вул.Морозна, 14.

Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про виклик в судове засідання з розгляду справи по суті на 05.12.2019 р. підтверджується списком рекомендованих листів №1531 від 27.10.2019 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №2061 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901412867931). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ Укрпошта , поштове відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором з 29.11.2019 р. знаходиться у точці видачі/доставки.

Отже, неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено суб`єктивними причинами та залежало лише від власної волі самого відповідача. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, врахувавши, що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару, на виконання умов якого позивач поставив товар на загальну суму 420865,20 грн, проте відповідач в порушення умов договору оплату поставленого товару не здійснив, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 420865,20 грн заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20.06.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Лада Львів Буд (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Бетта-В (покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки товару №12006/16, за умовами розділу 1 якого постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки покупцеві будівельні матеріали (надалі - товар) назва, асортимент, кількість, технічні характеристики і якість яких зазначені у відповідних видаткових накладних, в залежності від партії товару, а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену ціну.

Відповідно до п.10.1. договору, цей договір набрав сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2016 р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного і належного виконання (здійснення).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що загальна ціна договору складає 1000000 грн (з урахуванням ПДВ, яке складає 166666,67 грн), яка включає вартість всіх партій товару, поставлених постачальником протягом дії даного договору.

Право власності на товар від постачальника покупцю переходить після повної оплати вартості товару, обумовленої в рахунках-фактурах та (або) після підписання видаткових накладних на товар. (п.4.5. договору).

Згідно з п.5.3. договору , передача товару здійснюється після пред`явлення покупцем або представником покупця довіреності встановленого зразка, підписання видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної з відтиском круглої печатки покупця.

Як встановлено п.5.4. договору, право власності на товар, а з ним і ризик випадкової загибелі, переходить до покупця в момент передачі товару, про що свідчить підписана і скріплена печаткою покупця видаткова накладна та (або) товарно-транспортна накладна.

Пунктом 5.6. договору сторони погодили, що товари приймаються за кількістю та якістю у відповідному пункті поставки на підставі товаросупровідних документів, які підтверджують якість, кількість, комплектність, номенклатуру та асортимент товарів. Покупець приймає товари з обов`язковою перевіркою їх кількості і якості. Перевірка кількості товарів виконується під час отримання товарів і у випадку виявлення будь-яких розбіжностей покупець складає відповідні акти у порядку, обумовленому в пп.4.9- 4.11. цього договору.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії видаткових накладних №РН-0000050 від 12.06.2016 р. на суму 24696 грн та №РН-0000120 від 31.08.2016 р. на суму 396169,20 грн, а також копії відповідних товарно-транспортних накладних №2106/1 від 21.06.2016 р. та №3108/1 від 31.08.2016р.

Вказані видаткові та товарно-транспортні накладні підписані без зауважень директорами сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідно до пунктів 4.3. та 4.4. договору, ціна за кожну партію товару сплачується покупцем шляхом перерахування вартості відповідної партії товару на банківський рахунок постачальника, визначений у п.10 цього договору. Оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом 100% передплати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури покупцем. Також допускається післяоплата товару.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо здійснення покупцем оплати поставленого товару.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 420865,20 грн заборгованості за поставлений та неоплачений товар.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

Як встановлено ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5 ст.626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Як передбачено ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом 100% передплати протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури покупцем, а також допускається післяоплата товару.

У зв`язку з тим, що попередньої оплати товару не відбулося, суд вважає, що товар мав бути оплачений після його прийняття.

При цьому суд погоджується з позивачем в тому, що в даному випадку для визначення моменту виникнення обов`язку оплатити товар підлягають застосуванню саме положення статті 692 ЦК України щодо виникнення такого обов`язку одразу ж після прийняття товару, а не статті 530 ЦК України, яка пов`язує момент виникнення такого обов`язку з пред`явленням вимоги. Загальні положення статті 530 цього Кодексу не може бути застосовано до спірних правовідносин у зв`язку з тим, що термін виконання зобов`язання, яке випливає з правовідносин купівлі-продажу (поставки), чітко визначено спеціальною нормою права, якою є стаття 692, а договором не було встановлено іншого строку оплати у випадку здійснення післяоплати товару.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що поставлений згідно з видатковими накладними товар відповідач не оплатив.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказано у ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 165, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Бетта-В , м.Львів, вул.Морозна, 14 (ідентифікаційний код 32409703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лада Львів Буд , м.Київ, вул.Січових Стрільців, 21 (ідентифікаційний код 39614320) 420865,20 грн заборгованості та 6312,98 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Вступну та резолютивну частини рішення підписано 05.12.2019 р. Повне рішення складено 16.12.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.