Рішення
від 18.12.2019 по справі 573/2178/19
БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2178/19

Номер провадження 2/573/587/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

за участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа -Білопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Річківської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за законом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , яка до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином, тобто батьком позивача, ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після померлої матері, оскільки у встановлений законом термін розпорядився її речами та зберігав документи. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. На день смерті батько позивача проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та донькою - ОСОБА_1 . Після смерті батька його дружина ОСОБА_4 та позивач своєчасно прийняли спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори, та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 жовтня 2016 року, яке видане приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Ясинок Ж.В. за реєстраційним № 620. Крім того, позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Ясинок Ж.В., за реєстраційним № 619 від 12 жовтня 2016 року на земельну ділянку площею 2,5298 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області. Мати позивача, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Річки Білопільського району Сумської області. Після смерті матері позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Білопільської державної нотаріальної контори Ковальової Л.Б. та спадкова справа відкрита 01 лютого 2019 року за № 38/2019. За життя баба позивача, ОСОБА_2 , у 1964 році побудувала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно до запису в погосподарській книзі вона вказана господарем цього житлового будинку. Вказаний житловий будинок зведений з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм та правил. Після смерті баби відкрилася спадщина на спадкове майно, в тому числі вказаний житловий будинок, який в свою чергу фактично прийняла мати позивача ОСОБА_4 , а позивач є спадкоємцем першої черги після померлої матері, але успадкувати його позивач не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок та він не зареєстрований в державному реєстрі прав на нерухоме майно за померлою, з приводу чого нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Оскільки в інший спосіб у нотаріальному порядку позивач не може набути права на спадщину за законом після смерті спадкодавця, вона звернулась до суду за захистом своїх спадкових прав. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою від 22 листопада 2019 року було відкрито провадження по цивільній справі та призначено її в підготовче засідання (а. с. 33-34).

У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність (а. с. 52).

Представник відповідача - Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області в підготовче засідання не з`явився. Сільський голова надіслав лист про розгляд справи без участі представника сільської ради, позовну заяву підтримує у повному обсязі (а. с. 38).

Третя особа - Білопільська районна державна нотаріальна контора свого представника в судове засідання не направила, від завідувача ОСОБА_5 надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, при винесенні рішення вона покладається на розсуд суду (а. с. 39).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення в цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Стосовно визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у порядку спадкування за законом, суд враховує наступне.

У відповідності до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В силу ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 20 своєї постанови "Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року роз`яснив, що справи про спадкування за законом мають вирішуватись на основі правил глави 86 ЦК України. Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Судом встановлено, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 6).

Батько позивачки ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 7).

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 батьки позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_7 одружилися ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 7).

Відповідно до свідоцтва про смерть баба позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Річки Білопільського району Сумської області (а. с. 10).

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Річки Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 9).

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Річки Білопільського району Сумської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (а. с. 8).

За інформаційними даними Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 ) разом з сином ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , невісткою ОСОБА_4 , онукою ОСОБА_1 Заповіт від імені ОСОБА_2 виконкомом сільської ради не посвідчувався, спадкоємцем майна померлої є ОСОБА_3 , який своєчасно вступив в управління спадковим майном шляхом, так як розпоряджався вказаним майном, зберіг документи, проживав в будинку, сплачував платежі та податки. Заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчено виконкомом Річківської сільської ради 26 листопада 2003 року за № 577, реєстраційний номер 44411490, заповіт не змінювався і не відмінявся. Заповіт від імені померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 виконкомом сільської ради не посвідчувався, що підтверджується довідками Річківської сільської ради № 1542 від 05 серпня 2019 року, № 4515 та № 4516 від 18 листопада 2019 року ( а. с. 16, 26, 27).

Як вказано у довідках № 1540 від 05 серпня 2019 року та № 5023 від 26 вересня 2019 року, виданих Річківською сільською радою, ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з даними погосподарської книги є господарем житлового будинку АДРЕСА_1 . Будинок збудований в 1964 році. Земельну ділянку площею 0,60 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,05 га, ведення особистого селянського господарства - 0,55 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 рішенням Річківської сільської ради № 67 від 17 листопада 1993 року передано у приватну власність ОСОБА_2 , але свідоцтво про право власності за життя померла не одержала (а. с. 28, 29).

Відповідно до довідки Філіалу Білопільської ГВД КП Сумське МБТІ від 27 серпня 2016 року № 743, право власності в БТІ на житловий будинок під АДРЕСА_1 ні за фізичною, ні за юридичною особою не зареєстровано. Первинна інвентаризація об`єкта проведена 01 вересня 1987 року на замовлення ОСОБА_2 справа № 1736 (а. с. 23).

Із висновку про вартість майна вбачається, що оціночна вартість об`єкту - житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 63 м 3 з господарськими будівлями і спорудами станом на 11 листопада 2019 року становить 58 967 грн. (а. с. 22).

Із довідки КП Білопільське районне архітектурно-планувальне бюро № 26 від 30 жовтня 2019 року та відповідного висновку встановлено, що житловий будинок та господарські будівлі за адресою: АДРЕСА_1 зведені з дотриманням архітектурних, санітарних та протипожежних норм і правил, знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці і не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 24-25).

Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , виданого філіалом Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця Комунального підприємства Сумське міське бюро технічної інвентаризації , станом на 27 серпня 2019 року замовником на виготовлення технічної документації є ОСОБА_1 (а. с. 12-15).

Із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого в спадковій справі №17/2016 та посвідченого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж.В. 12 жовтня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 620, вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його донька - ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 , кожна на 1/2 частку. Спадщина, на яку в указаних частках видано свідоцтво, складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,7936 га, розташованої на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, з кадастровим номером 5920687000:01:001:0368, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-СМ № 048631. Спадкоємцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , був її син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав (а. с. 18).

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частки земельної ділянки з кадастровим номером 5920687000:01:001:0368 площею 2,7936 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (а. с. 19).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого в спадковій справі №17/2016 та посвідченого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Ясинок Ж. В. 12 жовтня 2016 року, зареєстрованого в реєстрі за № 619, вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за заповітом від 26 листопада 2003 року, посвідченим секретарем Річківської сільської ради та зареєстрованим у реєстрі за № 577, є його донька ОСОБА_1 - на 3/4 частки. Спадщина, на яку в указаній частці видано свідоцтво, складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5298 га, розташованої на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, з кадастровим номером 5920687000:03:002:0406, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ- СМ № 024796 (а. с. 20).

У роз`ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Зі змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, виданої державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори Ковальовою Л.Б. від 05 листопада 2019 року вбачається, що оформлення спадщини на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не видається можливим у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності спадкодавця на зазначене домоволодіння (а. с. 17).

Згідно з п. 24 зазначеної вище постанови при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 12 жовтня 2016 року після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_3 , була заведена спадкова справа № 17/2006, в якій спадкоємцю ОСОБА_1 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом за № 619 на 3/4 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,5298 га, розташованої на території Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області, з кадастровим номером 5920687000:03:002:0406 (а. с. 21).

Із копії спадкової справи, наданої Білопільською районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що нотконторою за заявою ОСОБА_1 була заведена 01 лютого 2019 року спадкова справа №38/2019 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_4 . В спадковій справі наявні заяви ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про відмову від прийняття всієї спадщини, що залишилася після смерті їх матері ОСОБА_4 (а. с. 44-50).

Згідно з інформаційними довідками від 28 листопада 2019 року, у спадковому реєстрі відсутня інформація про наявні спадкові справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 була 24 червня 2016 року заведена спадкова справа № 17/2016, в якій видано свідоцтва про право на спадщину від 12 жовтня 2016 року за номерами: 619, 620, 621, 622. Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 було 01 лютого 2019 року заведено спадкову справу №38/2019 (а. с. 40-43).

Зокрема, частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56 .

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що спадкодавець набув право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права.

Отже, позивач має право на спадщину після матері, яка фактично прийняла спадщину після ОСОБА_2 , але не може оформити її, отримавши в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 316, 328, 377, 1216, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_6 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 ) до Річківської сільської ради Білопільського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04390954, місце знаходження: с. Річки, вул. Шкільна, буд. 1, Білопільського району Сумської області), треті особи - Білопільська районна державна нотаріальна контора (місце знаходження: 41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Торгова Площа, 27, ЄДРПОУ: 02900251), про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав за життя померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

СудБілопільський районний суд Сумської області
Дата ухвалення рішення18.12.2019
Оприлюднено19.12.2019
Номер документу86428067
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —573/2178/19

Рішення від 18.12.2019

Цивільне

Білопільський районний суд Сумської області

Черкашина М. С.

Ухвала від 22.11.2019

Цивільне

Білопільський районний суд Сумської області

Черкашина М. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні