Рішення

від 07.11.2019 по справі 686/23102/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/23102/19

Провадження № 2/686/4978/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

в складі:головуючої судді - Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання - Созанській Л.В.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,

та представника відповідача - Оніщука Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого аграрного кооперативу про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду, який обгрунтовує тим, що з вересня 2017 року він був прийнятий на роботу в Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу на посаду водія автотранспортних засобів.

Відповідно до довідки про доходи № ТК-00000019 від 03.04.2018 р. виданої роботодавцем ДП ПНТК ПНАК та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів від 11.03.2019 р. № 17351 з 01 лютого 2018 року місячний посадовий оклад ОСОБА_2 становив 4000,00 грн. З огляду на законодавчо передбачені гарантії, розмір заробітної плати останнього з 01 січня 2019 року не може бути меншим ніж 4 173,00 грн. в місяць.

Заробітна плата виплачувалася позивачу у безготівковому порядку на його рахунок, однак виплати здійснювалися нерегулярно, з порушенням строків виплати заробітної

плати встановлених ст. 115 КЗпП України, а з травня 2018 року ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК взагалі перестало виплачувати позивачу заробітну плату,

остання зарплата була виплачена йому 29 травня 2018 за квітень 2018 року. За травень 2018 та послідуючі місяці заробітна плата відповідачем не виплачена до цього часу.

Так , згідно виписки по рахунку ОСОБА_2 сформованої АБ Південний 14.03.2019 за період з 03.01.2018 по 31.12.2018 було лише декілька зарахувань заробітної плати та інших виплат згідно платіжних відомостей: 15 січня 2018 року - в розмірі 2 576,00 грн. (за грудень 2017) ; 03 березня 2018 року - в розмірі 3 054,42 грн. (за січень 2018); 30 березня 2018 року - в розмірі 3 220,00 грн. (за лютий 2018); 18 квітня 2018 року - в розмірі 3 220,00 грн. (за березень 2018); 29 травня 2018 року - в розмірі 3 220,00 грн. (за квітень 2018).

На неодноразові усні звернення із проханням пояснити, чому заробітна плата не виплачується та проханням виплатити заробітну плату жодної відповіді не було отримано.

Фактичне місцезнаходження керівництва ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК за яким проводилася діяльність підприємства у м. Хмельницькому було змінено без повідомлення про це позивача.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу зареєстроване з 16.07.2018р. адресою: АДРЕСА_1 . Хмельницький, вул. Зарічанська, буд.3/2, блок 5/2-1.

10.06.2019р. на вказану адресу був надісланий адвокатський запит про надання документів та інформації необхідних для захисту трудових прав позивача, на який відповіді від відповідача не надійшло.

03 липня 2019 року позивач, цінним листом з описом вкладення, надіслав на адресу Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу заяву про звільнення за власним бажанням з 18 липня 2019 року, проведення розрахунку та видачу трудової книжки. Окрім цього, ОСОБА_2 просив надати йому копії наказу про звільнення, довідку про роботу на підприємстві із зазначенням посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Однак, всупереч ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 116 КЗпП України, ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК не видало ОСОБА_2 в день звільнення (18 липня 2019) та до цього часу трудову книжку, та не виплатило йому усіх належних до виплати сум. Запитувані позивачем від роботодавця інші документи також надані не були.

Позивач перебуває в шлюбі, має сім`ю у складі якої двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син дружини від першого шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, він має зобов`язання щодо утримання своєї доньки від першого шлюбу - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внаслідок невиплати позивачу заробітної плати, він упродовж тривалого часу перебуває у вкрай скрутному матеріальному становищі, позбавлений власних засобів до існування, можливості утримувати себе, дітей, виконувати свої грошові зобов`язання щодо сплати аліментів, оплачувати комунальні послуги, нести бодай елементарні витрати на харчування, лікування, придбання мінімально необхідних речей вжитку, одягу, тощо.

Внаслідок невиконання відповідачем свого обов`язку видати ОСОБА_2 трудову книжку, - він не тільки позбавлений можливості працевлаштуватися за іншим місцем роботи, підтвердити свій трудовий стаж та професійний досвід, а й не може отримувати соціальну допомогу по безробіттю відповідно до Закону Про зайнятість населення , оскільки для цього необхідно надати Центру зайнятості певний перелік документів, в тому числі трудову книжку із зазначенням підстави звільнення та довідку про заробітну плату за останнім місцем роботи, яку відповідач, попри письмову вимогу позивача, також не видав.

Порушення відповідачем зазначених трудових прав призводять до моральних страждань, зумовили для ОСОБА_2 втрату нормальних життєвих зв`язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Через це він перебуває у пригніченому стані, зазнає постійних хвилювань та душевних страждань. Враховуючи те, що відповідачем грубо порушені трудові права позивача, які є основоположними конституційними правами людини, що ці порушення носять тривалий характер, спричинили останньому глибокі душевні страждання, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, - позивач оцінює свою моральну шкоду в грошовому виразі в розмірі 20 000,00 грн.

З огляду на вище викладене, позивач змушений звернутися за судовим захистом своїх трудових прав та вимагати стягнення з відповідача: заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та зобов`язання видати трудову книжку.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити із викладених у заяві підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні заявленого позову не визнав та пояснив, що в даному випадку відсутня вина роботодавця, оскільки відповідач усно попереджав про труднощі фінансово-господарської діяльності та необхідність припинення трудових відносин. Також відповідач не мав можливості провести розрахунок з працівниками, оскільки розрахунок здійснювався шляхом перерахування коштів з рахунку відповідача, відкритого у банку. Проте, в межах відкритих виконавчих проваджень, на рахунки були накладені арешти, тому і виникла затримка з виплатою заробітної плати. Подав до суду відзив на позов.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 09 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

04.10.2019 року відповідачем до суду направлено відзив на позов.

04.11.2019 року позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині зобов`язання видати ОСОБА_2 належним чином оформлену трудову книжку.

07.11.2019 року ухвалено рішення по суті спору.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи доказами, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом достовірно установлено, що позивач, ОСОБА_2 з 13 вересня 2017 року згідно Наказу №2270-К від 12.09.2017 року, був прийнятий на роботу в Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу на посаду водія автотранспортних засобів.

03 липня 2019 року ОСОБА_2 подав заяву на ім`я директора ДП Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу про звільнення за власним бажанням з 18 липня 2019 року з посади водія автотранспортних засобів. У зв`язку із звільненням, просить провести розрахунок, шляхом перерахування коштів на його ім`я, а також просить вислати на його адресу копію наказу про звільнення, довідку про роботу на підприємстві із зазначенням посади, часу роботи і розмір заробітної плати.

Однак, після звільнення позивача за власним бажанням, відповідачем не було проведено розрахунку, а саме заборгованості по заробітній платі у розмірі 59 578,09 грн., грошову компенсацію втрати частини доходів в сумі 1882,98 грн., грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6095,32 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки та розрахунку в розмірі 5655,55 грн. за період з 19.07.2019 року по 27.07.2019 року та в розмірі 208,65 грн. за кожен робочий день починаючи з 28.07.2019 року по день фактичної видачі трудової книжки, тобто по 31.10.2019 року.

Цих обставин сторони не заперечують.

ОСОБА_2 перебуває в шлюбі, має сім`ю у складі якої двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син дружини від першого шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, останній має зобов`язання щодо утримання своєї доньки від першого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Порушення відповідачем зазначених трудових прав призводять до моральних страждань, зумовили для ОСОБА_2 втрату нормальних життєвих зв`язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Через це позивач перебуває у пригніченому стані, зазнає постійних хвилювань та душевних страждань.

4. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Конституції України, кожен має право на заробітну плату, не нижчу

від визначеної законом.

У відповідності до змісту ст. 95 КЗпП України та ст. ст. З, 3-1 Закону України Про оплату

праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану

місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018

М 2629-УІІІ, мінімальна заробітна плата у 2019 році у місячному розмірі з 1 січня становить -

- "3,00 гривні.

З огляду на законодавчо передбачені гарантії, розмір заробітної плати

ОСОБА_2 з 01 січня 2019 року не може бути меншим ніж 4 173,00 грн. в місяць.

Отже, заборгованість по заробітній платі за період з 01 травня 2018 року по 18 липня 2019 року становить 59 578,09 грн, ((4000,00грн. * 8міс.) + (4173,00грн. * (міс.) + (4173,00грн./23 *14)).

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до ст.34 Закону Про оплату праці і ст.1 Закону Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 №2050-111.

У зв`язку з порушенням відповідачем з травня 2018 року по липень 2019 року встановлених чинним законодавством строків виплати заробітної плати, судд вважає, що ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК зобов`язане виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію втрати частини його доходів в сумі 1882,98 грн. згідно розрахунку, що додається.

При перевірці розрахунку грошової компенсації втрати частини доходів ОСОБА_2 , суд вбачає, що він проведений відповідно до вимог Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 р. № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.

Згідно ст. 6 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до вище зазначеної норми Закону №504/96-ВР, ОСОБА_2 на день звільнення мав 44 дні невикористаної щорічної відпустки, в тому числі: 24 дні - за період з 13.09.2017 р, по 13.09.2018 р. та 20 днів - за період з 13.09.2018 р. по 18.07. 2019 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи АІ групи.

Тому, суд приходить до висновку, що ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК зобов`язане було виплати ОСОБА_2 грошову компенсацію за всі невикористані ним 44 дні щорічної відпустки.

У відповідності до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995р. №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Заробітна плата ОСОБА_2 за останні 12 календарних місяців роботи (з липня 2018 р. по червень 2019 р.) становила: 49038,00 за 354 календарних днів без святкових

Середньоденна заробітна плата становить: 49 038,00 грн. / 354 дні =138,53 грн. Сума компенсації за невикористану відпустку становить 6 095,32 грн (138,53 грн * 44 дні = 6 095,32), а тому має бути стягнута із відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Правова норма такого ж змісту міститься у п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58.

З урахуванням вимог п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Як вбачається у заяві про звільнення від 03 липня 2019 року ОСОБА_2 не лише надав свою згоду, а й висловив прохання надіслати йому трудову книжку за його адресою . А тому суд приходить до висновку, що ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК зобов`язане було надіслати ОСОБА_2 трудову книжку у день його звільнення, але всупереч вимогам зазначених правових норм цього не було зроблено, фактично трудова книжка ОСОБА_6 була повернута лише 31.10.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпПУ, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпПУ, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, згідно з п. 4.1 цієї Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Оскільки ДП Перший національний технічний кооператив ПНАК не видало ОСОБА_2 трудову книжку у день його звільнення та не провело належні при звільненні виплати, то у зв`язку з затримкою у видачі трудової книжки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обгрунтованими та він має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу або за затримку розрахунку починаючи з 19 липня 2019 року.

Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року № 9, у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства, розрахунок проводиться виходячи із мінімальної заробітної плати у 2019 році (4 173,00 гри.), а також кількості робочих днів за два місяці, що передують даті звільнення ОСОБА_2 (травень 2019-22 дні, червень 2019-18 днів, всього - 40 робочих днів)

Отже, середньоденний заробіток ОСОБА_2 становить 208,65 грн. ((4 173,00 + 4 173,00) / 40).

У період з 19 липня 2019 року до 27 серпня 2019 року (дата подання позовної заяви) було 27 робочих днів. Тому, розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки та затримки розрахунку становить 5 633,55 грн (208,65 грн. х 27 робочих днів). Крім того, у період з 28 серпня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (день фактичного повернення трудової книжки) було 46 робочих днів, тому розрахунок середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки становить 9597,90 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки та розрахунку складає 15231,45 грн. на дату фактичного поверення трудової книжки.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року №13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи те, що відповідачем грубо порушені трудові права ОСОБА_2 які є основоположними конституційними правами людини, що ці порушення носять тривалий характер, спричинили ОСОБА_2 глибокі душевні страждання, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд оцінює моральну шкоду в грошовому виразі в розмірі 10000,00 грн.

5. Судові витрати.

Судовий збір в розмірі 1536,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при поданні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 43, 44 Конституції України, ст. ст. 47, 83, 115, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону Про оплату праці , ст.1 Закону Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати від 19.10.2000 № 2050-ІІІ, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу (код 40399103) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у розмірі 59578,09 грн., грошову компенсацію втрати частини доходів в сумі 1882,98 грн., грошову компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 6095,32 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу, 15231,45 грн., 10000 грн. моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: Дочірнє підприємство Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу, код ЄДРПОУ 40399103, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1.

Дата складення повного рішення суду: 11.11.2019 року.

Суддя: