Ухвала

від 17.12.2019 по справі 761/45770/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45770/19

Провадження № 1-кс/761/31014/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1

за участю представника власника арештованого майна - адвоката ОСОБА_2

при секретарі ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 32017000000000016 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 32017000000000016,за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст.205, ч.3 ст.28, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України. При цьому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2018 р. в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, накаладено арешт на майно, тимчасово вилучене 14 лютого 2018 року під час проведення обшуку у приміщенні, де здійснює свою діяльність ТОВ «Сімметрон-Україна», зокрема у кабінеті головного бухгалтера ОСОБА_5 , у якої було вилучено особистий мобільний телефон золотистого кольору SAMSUNG DUOS s/n: НОМЕР_1 та особистий мобільний телефон білого кольору SAMSUNG Model: GTF108W SSN: НОМЕР_2 . У той же час вищевказані арештовані речі, що належать на праві власності ОСОБА_5 не мають і не можуть мати значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, зазначені речі належать заявнику на праві власності і стосовно них не може бути застосована спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, вони не можуть бути використаними для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди

У зв`язку із викладеним, вважаючи накладення арешту таким, необхідність у якому насьогодні відпала, заявник в інтересах володільця майна, просить скасувати вказаний захід забезпечення кримінального провадження.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_2 , у судовому засіданні клопотання підтримала з наведених у ньому підстав та просила про його задоволення.

Слідчий, за клопотанням якого було накладено арешт, повідомив на адресу суду про зміну підслідності у даному кримінальному провадженні відповідно до постанови першого заступника Генерального прокурора України від 31.10.2018 року.

Слідчий суддя, заслухавши представника власника арештованого майна, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Отже, накладення арешту на об`єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.

Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

З вищеназваною конституційною нормою кореспондуються положення ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, якою до завдань кримінального провадження, з-поміж іншого, віднесена також охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності суттєвого обмеження власника можливості реалізації ним усієї повноти, тобто усіх складових права власності.

Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесені верховенство права (ст. 8 КПК), законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).

Так, кримінальним процесуальним законом наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв`язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

Процесуальним законом визначено, що обов`язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.

Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов`язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.

Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.

Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Встановлено, що ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 32017000000000016,за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч. 2 ст.205, ч.3 ст.28, ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.

При цьому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2018 р. в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, накаладено арешт на майно, тимчасово вилучене 14 лютого 2018 року під час проведення обшуку у приміщенні, де здійснює свою діяльність ТОВ «Сімметрон-Україна», зокрема у кабінеті головного бухгалтера ОСОБА_5 , у якої було вилучено особистий мобільний телефон золотистого кольору SAMSUNG DUOS s/n: НОМЕР_1 та особистий мобільний телефон білого кольору SAMSUNG Model: GTF108W SSN: НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , з метою його збереження у якості речового доказу.

Також слідчим суддею встановлено, що кримінальне провадження №32017000000000016 від 31.01.2017 року, стосується службових осіб ДП з ІІ «Сантрейд» (код ЄДРПОУ 25394566), які в період з лютого 2016 по липень 2016, шляхом безпідставного документального оформлення нереальних господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Прометей-Голд» (код ЄДРПОУ 39139456), ТОВ «Глобал-Трейд» (код ЄДРПОУ 39009880), ТОВ «Паритет-Агро» (код ЄДРПОУ 31642413), ТОВ «НБ-Україна» (код ЄДРПОУ 35416451), ТОВ «СП «Південна Аграрно-Експортна Компанія» (код ЄДРПОУ 38524687), ТОВ «Еллана» (код ЄДРПОУ 37519079), ТОВ «Алекс» (код ЄДРПОУ 31911548), ТОВ «Никсервис-Плюс» (код ЄДРПОУ 38086676), ТОВ «Мілл-Трйд» (код ЄДРПОУ 39673192), ТОВ «Агро-Інкам-Трейд» (код ЄДРПОУ 37096746), ТОВ «ІнвестАгроТрейд» (код ЄДРПОУ 39651630), ТОВ «Укправляюча Компанія «Інтеко» (код ЄДРПОУ 37888829), ТОВ «Гавран» (код ЄДРПОУ 37518494), ТОВ «Таальф» (код ЄДРПОУ 39482340), ТОВ «Агро.С.С.» (код ЄДРПОУ 39775118), ТОВ «Агротрейдінг.С» (код ЄДРПОУ 39775157), ТОВ «Бахча.С» (код ЄДРПОУ 39775170), штучно сформували податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 136 млн. 864 тис. 221 грн, до яких ОСОБА_5 не має жодного відношення.

Встановлено, що ОСОБА_5 не є підозрюваною чи обвинуваченою у кримінальному провадженні №32017000000000016 від 31.01.2017 року, вищевказані арештовані речі та документи не мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, зазначені речі та документи належать заявнику на праві власності і стосовно них не може бути застосована спеціальна конфіскація, конфіскація майна як вид покарання або захід кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, вони не можуть бути використаними для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відтак, насьогодні відсутні достатні правові підстави, передбаченіст. 170 КПК України, для арешту, а тому слідчий суддя вважає, що у застосуванні такого арешту у подальшому відпала потреба.

З врахуванням вище викладеного, беручи до уваги практику Європейського суду, слідчий суддя вважає, що на даний час відпала потреба у застосуванні заходів кримінального забезпечення щодо арешту виявлених та вилучених речей у ОСОБА_5 , що є її власністю.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку з встановленими обставинами, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 98, 132, 170 - 174 КПК України, слідчий судя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року (справа № 761/5500/18) у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 32017000000000016, на майно, вилучене під час обшуку 14 лютого 2018 року у робочому кабінеті ОСОБА_5 за адресою: м.Київ, вул..Є.Сверстюка. буд. 13, 9 поверх, а саме: мобільний телефон золотистого кольору SAMSUNG DUOS s/n: НОМЕР_1 та мобільний телефон білого кольору SAMSUNG Model: GTF108W SSN: E108WGSMH.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1