Постанова

від 11.12.2019 по справі 908/2602/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., судді - Банасько О.О., Жуков С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеком"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019

у справі № 908/2602/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеком"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

29.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Колеком (далі - ТзОВ Колеком , боржник) звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення провадження санації боржника його керівником на підставі ст.94 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТзОВ Колеком , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито процедуру санації. Керуючим санацією призначено директора боржника - Школьного С.Г., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Зобов`язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк до 07.02.2019. Попереднє засідання суду призначено на 12.02.2019.

31.12.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 55368.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області у від 14.03.2019 затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ "Колеком"; зобов`язано розпорядника майна боржника скликати перші загальні збори кредиторів у строк до 27.03.2019. Зобов`язано комітет кредиторів у строк до 08.04.2019 подати до суду схвалений план санації боржника.

03.04.2019 відбулися збори комітету кредиторів ТзОВ Колеком , на яких прийнято рішення клопотати перед господарським судом про припинення процедури санації боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Дане рішення оформлено протоколом № 2602/3 від 03.04.2019.

05.04.2019 до Господарського суду Запорізької області від ТзОВ "Максі Трак" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання ТзОВ "Колеком" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 у справі №908/2602/18 клопотання голови комітету кредиторів № 2602/3 від 03.04.2019 задоволено. Припинено процедуру санації ТзОВ "Колеком . Припинено повноваження керуючого санацією - Школьного С.Г. та розпорядника майна Овсієнко А.В. Визнано ТзОВ "Колеком" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТзОВ "Колеком призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова з посиланням на ст. 209 Господарського кодексу України, ст.ст. 26, 37, 38 Закону про банкрутство мотивована тим, що комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, неспроможність ТзОВ "Колеком" відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Головне управління ДФС у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м Києві) звернулося з апеляційною скаргою на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019, в якій просило її скасувати як таку, що прийнята з порушення норм матеріального (статей 11, 29, 94 Закону про банкрутство) та процесуального (статті 74 ГПК України), а також без з`ясування всіх обставин справи, та припинити провадження у справі №908/2602/18 про банкрутство ТзОВ "Колеком" в цілому як безпідставно порушене.

В обґрунтування наявності у нього права на апеляційне оскарження постанови про визнання ТзОВ "Колеком" банкрутом ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що боржник був зареєстрований та перебував на обліку в ГУ ДФС у м. Києві, 27.11.2018 змінив своє місце знаходження на м. Запоріжжя, де відразу розпочав процедуру банкрутства. При цьому, жодні процесуальні документи до контролюючого органу на час звернення з даною апеляційною скаргою до податкового органу не надходили, а про прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної постанови контролюючий орган дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень на стадії судової санації боржника.

Скаржник вважає, що постанова Господарського суду від 18.04.2019 прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 74 ГПК України та ст. 11, 29, 94 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон про банкрутство), без з`ясування всіх обставин справи.

Скаржником було зауважено, що згідно даних, які містяться у розпорядженні ГУ ДФС у м.Києві, розмір статутного фонду боржника складає 100 000 000 грн. Посилання боржника на наявність заборгованості перед ТзОВ Інжукомбуд та ТзОВ Максі Трак вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до інформації, яка міститься у Реєстрі податкових накладних, за період з 2011 року по дату звернення зі скаргою, на користь боржника не було виписано жодної податкової накладної, що свідчить про відсутність поставок товарів/послуг, та відповідних розрахунків.

Крім того вказував, що відповідні операції між боржником та кредиторами жодним чином не відображені в податковій звітності, що свідчить про їх сумнівність та дійсність.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 у справі №908/2602/18. Провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Колеком" закрито.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив рішення комітету кредиторів на предмет його обґрунтованості та відповідності вимогам ч. 7 ст. 29 Закону про банкрутство, оскільки таке рішення комітету кредиторів має бути прийнятим на підставі аналізу умов плану санації щодо досягнення поставленої мети, тобто відображати обставини та підстави, якими керувалися кредитори боржника під час його прийняття. В матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого боржником не було виявлено наявність чи відсутність забезпечених кредиторів, що суперечить приписам ч.1 ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відомості, вказані у плані санації боржника про наявність у ТзОВ "Колеком" власного капіталу у розмірі 99979200 грн, дебіторської заборгованості у розмірі 102450000 грн, спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість та неспроможність ТзОВ "Колеком" відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Судом апеляційної інстанції з огляду на вимоги ст. 15 Закону про банкрутство, встановлено факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Колеком", оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2018 заяву ТзОВ "Колеком" про відкриття провадження у справі про банкрутство було залишено без руху в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, що в свою чергу призвело до подальшого вчинення процесуальних дій (усунення недоліків заяви, прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Колеком" до розгляду та відкриття провадження у справі про банкрутство останнього), тоді як вказана заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Колеком" згідно наведеної норми закону підлягала поверненню заявнику без розгляду.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що правовий статус Державної фіскальної служби як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, надає останньому, у даному випадку, право на апеляційне оскарження постанови господарського суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТзОВ Колеком просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019, постановити нове рішення про відхилення апеляційної скарги Головного управління ДФС ум. Києві, постанову Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 про визнання ТзОВ Колеком банкрутом залишити без змін.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд здійсним апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, яка не має права на апеляційне оскарження, оскільки Головне управління ДФС у м. Києві в якості кредитора до ТзОВ Колеком ні в досудовій процедурі, ні в провадженні справи про банкрутство не зверталось.

Також скаржник зазначає, що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у м. Запоріжжі на території обслуговування ГУ ДФС у Запорізькій області, тому юридична особа-боржник за територіальним критерієм є платником податків, що входить до території обслуговування Головного управління ДФС у Запорізькій області, а не Головного управління ДФС у місті Києві.

Боржник вказує, що колегіє суддів апеляційного господарського суду були проігноровані норми процесуального права, а саме ст. 282 ГПК України, щодо розгляду його заперечень проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених ст. 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Згідно норм ст. 94 Закону про банкрутство керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов: за наявності плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

Відповідно до ст. 29 Закону про банкрутство план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом. План санації може містити умови про: виконання зобов`язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону. План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення зобов`язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Отже, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

Виходячи з аналізу наведених норм, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до ст. 94 Закону про банкрутство, необхідною та обов`язковою передумовою такого порушення, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, саме за цією нормою на момент звернення боржника із відповідною заявою та обов`язкова перевірка судом першої інстанції змісту плану санації на відповідність вимогам ст. 29 Закону про банкрутство.

Однак, як встановив апеляційний господарський суд, суд першої інстанції при надані оцінки обставинам неплатоспроможності боржника не дослідив відповідність поданого боржником плану санації вимогам названої норми та Типовій формі плану санації боржника у справі про банкрутство, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №1223/5 від 19.06.2013 "Про затвердження Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство та вимог щодо їх розроблення", зокрема, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої Законом про банкрутство черговості відповідно до ч. 5 ст.29 Закону про банкрутство.

Під час апеляційного перегляду постанови місцевого суду про введення ліквідаційної процедури апеляційний господарський суд встановив, що постанова Господарського суду Запорізької області від 18.04.2019 мотивована тим, що комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, а також ТзОВ Колеком неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

Приймаючи рішення про передчасність введення місцевим судом ліквідаційної процедури ТзОВ Колеком та закриття провадження у справі №908/2602/18 про його банкрутство за безпідставністю його порушення, суд апеляційної інстанції з огляду на особливості провадження у справі про банкрутство за ст. 94 Закону про банкрутство виходив з того, що доданий до заяви про порушення справи про банкрутство план санації боржника містить відомості про наявність у ТзОВ Колеком власного капіталу у розмірі 99979200 грн та дебіторської заборгованості у розмірі 102450000 грн, що спростовує висновки суду першої інстанції щодо відсутності активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість та неспроможність ТзОВ Колеком відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Крім того, при надані оцінки обставинам неплатоспроможності боржника як підстави для відкриття щодо нього ліквідаційної процедури місцевий суд не звернув увагу на допущені керуючим санацією та розпорядником майна боржника порушення при проведенні інвентаризації активів боржника без матеріально відповідальної особи, що свідчить про невідповідність процедури її здійснення та неможливість взяття до уваги результатів інвентаризації як належних та допустимих доказів недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів.

В матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого боржником не було виявлено наявність чи відсутність забезпечених кредиторів, що суперечить приписам ч.1 ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, приймаючи рішення про передчасність введення місцевим судом ліквідаційної процедури ТзОВ "Колеком та закриття провадження у справі №908/2602/18 суд апеляційної інстанції також виходив з безпідставністю його порушення з огляду на норми ст. 15 Закону про банкрутство.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом було безпідставно відкрито ліквідаційну процедуру оскаржуваною постановою від 18.04.2019 за відсутності необхідних передумов для порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство із застосуванням до боржника процедури, передбаченої ст. 94 Закону про банкрутство, у зв`язку з чим скасував постанову суду першої інстанції про визнання ТзОВ "Колеком банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та закрив справу про банкрутство №908/2602/18.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на здійсненій апеляційним судом оцінці доказів у справі в силу наданих йому законом повноважень відповідно до ст. 269 ГПК України та не можуть бути переоцінені Верховним Судом, зважаючи на повноваження суду касаційної інстанції згідно ст. 300 ГПК України щодо перевірки правильності застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи судом апеляційної інстанції.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Доводи, викладені в касаційній скарзі ТзОВ Колеком про те, що ГУ ДФС у м. Києві не має права на апеляційне оскарження прийнятих у справі №908/2602/18 судових рішень, колегією суддів спростовуються з огляду на таке.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доданого до заяви ТзОВ Колеком про порушення провадження у справі про банкрутство за особливостями провадження згідно із ст.94 Закону про банкрутство вбачається, що ТзОВ Колеком (код ЄДРПОУ 41986651) перебуває на податковому обліку у ДПІ у Деснянський районі, що утворена у складі Головного управління ДФС у місті Києві (а.с. 5-6 т.1).

За таких обставин, в силу наданих йому законом (ст.ст. 19-1, 20, 41, 78 Податкового кодексу України) повноважень контролюючого органу за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових платежів платниками податків, ГУ ДФС у м. Києві, як територіальний орган ДФС України, має процесуальне право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання ТзОВ Колеком банкрутом в порядку ст. 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки введення ліквідаційної процедури на стадії санації боржника-платника податків, що здійснюється його керівником, може мати наслідком припинення господарської діяльності боржника та погашення його податкових зобов`язань перед державою за недостатністю у боржника активів для їх задоволення , не зважаючи на вчинення боржником дій щодо зміни місцезнаходження.

Посилання скаржника на правову позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 16.07.2018 у справі №908/1692/17 та від 04.09.2019 у справі №905/776/18 щодо права контролюючих органів на оскарження судових рішень у справах про банкрутство, провадження у яких здійснюється за ст. 95 Закону про банкрутство, Верховний Суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки справу №908/2602/18 про банкрутство ТзОВ Колеком було відкрито за особливостями провадження відповідно до ст. 94 Закону про банкрутство.

Суд відхиляє доводи скаржника про безпідставність відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві, прав та обов`язків якого не стосувалася оскаржувана постанова місцевого суду про визнання боржника банкрутом, як такі, що не узгоджуються з правовою позицією касаційного суду про наявність порушеного права скаржника, що також відповідає правовій позиції, викладеній у постанові від 14.08.2019 у справі №62/112 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Судуу, про те, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

Доводи скаржника про безпідставне прийняття апеляційним судом до провадження апеляційної скарги Головного управління ДФС у м.Києві, підписаної її представником - Литвиненко С.С. з оглядну на відсутність у нього повноважень на підписання апеляційної скарги, до уваги не приймаються та спростовуються змістом долученої до апеляційної скарги належно засвідченої копії довіреності №2287/26-15-10-12-06 від 29.05.2019, виданої від імені ГУ ДФС у м. Києві начальником органу ДФС на ім`я Литвиненка С.С. з наданням йому повноважень на представництво інтересів ГУ ДФС у м. Києві у всіх без виключення судах, в тому числі апеляційних господарських судах з правом оскарження судових рішень в апеляційному порядку (том 1, а.с. 157).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (п.40 рішення у справі "Пономарьов проти України", mutatis mutandis п. 52 рішення у справі "Рябих проти Росії"), який наголошує, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 ГПК України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колеком" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2019 у справі № 908/2602/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Жуков С.В.