Постанова

від 16.12.2019 по справі 500/8481/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1991/19

Номер справи місцевого суду: 500/8481/14-ц

Головуючий у першій інстанції Присакар О. Я.

Доповідач Дрішлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Півнєву Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника фермерського господарства Стоянов А.А. - Попова Андрія ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства Стоянов А.А. , третя особа фермерське господарство Дінекс-Агро , про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі, виданий 01.07.2014 року фермерським господарством Стоянов А.А. та зареєстрований 21.08.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 15930170 від 19.09.2014 року. Позивач мотивував свої позовні вимоги тим, що він, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №841611 від 22.09.2005р., є власником земельної ділянки площею 4,62 га, розташованої на території Новопокровської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області. 01.09.2014 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством Дінекс - Агро було укладено договір оренди землі відповідно до умов п. 1 якого позивачем (орендодавцем) передається, а відповідачем (орендарем) приймається в строкове платне користування вищезазначена земельна ділянка. В процесі вжиття сторонами договору оренди землі від 01.09.2014 року заходів щодо державної реєстрації даного договору, позивачу стало відомо, що 13.09.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Димитренко О.Ю. було проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки без номеру, виданого 01 грудня 2011 року фермерським господарством Стоянов ОСОБА_3 . ОСОБА_3 . , предметом якого також є строкове платне користування протягом 5 років земельною ділянкою, що фактично була передана ОСОБА_2 у користування ФГ Дінекс - Агро при укладенні договору оренди землі від 01.09.2014 року. Однак, 01.12.2011 року між ОСОБА_2 та ФГ Стоянов А.А. будь-які договори оренди земельної ділянки площею 4,62 га не підписувалися. Як наслідок, позивач вказував, що ФГ Стоянов А.А. подало державному реєстратору на державну реєстрацію документ (договір оренди), що містить підроблений підпис орендодавця. На підставі договору оренди землі, виданого 01.12.2011 року ФГ Стоянов А.А. , який ОСОБА_2 не підписувався, позивача поза його волевиявленням було залучено до цивільно-правових відносин з ФГ Стоянов А.А. .

До справи було залучено фермерське господарство Дінекс-Агро в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, (т.1, а.с. 35) .

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року було вирішено позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задовольнити (т.3, а.с. 43-47) .

30 серпня 2017 року до Апеляційного суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_4 - представника фермерського господарства Стоянов А.А. на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що як вбачається з матеріалів судової почеркознавчої експертизи, висновок було зроблено на підставі доказів, наданих саме позивачем, експертам було надано лише примірник договору оренди позивача та акту приймання-передачі земельної ділянки, що, на думку апелянта, є недостатнім для порівняння та підготовки обґрунтованого висновку, тому надані позивачем докази апелянт ставить під сумнів та вказує, що зацікавленість позивача в складенні висновку про те, що підпис на оскаржуваному договорі виконано не ним особисто є очевидною. Також апелянт зазначає, що за правилами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечать іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експерту (експертам), однак судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення додаткової почеркознавчої експертизи (т.3, а.с.51-52) .

Ухвалою судді Апеляційного суду Одеської області від 10.10.2017 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ФГ Стоянов А.А. (т.3, а.с.59) та ухвалою від 17.10.2017 року справу призначено до розгляду (т.3, а.с.60) . 26 квітня 2018 року було постановлено ухвалу, якою вирішено клопотання представника ФГ Стоянов А.А. про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи задовольнити, на час проведення експертизи апеляційне провадження по справі зупинити (т.3, а.с.100-101) та ухвалою від 31 жовтня 2018 року було відновлено провадження у справі і призначено до розгляду (т.3, а.с.110) .

Відповідно до Указу Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах , було ліквідовано Апеляційний суд Одеської області та створено Одеський апеляційний суд, який здійснює правосуддя в апеляційному окрузі, який включає Одеську область, з місцезнаходженням у м. Одесі.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно - територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

В порядку ч. 6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішенням зборів Одеського апеляційного суду №1 від 28.12.2018 року днем початку роботи Одеського апеляційного суду визначено 03.01.2019 рік.

Згідно з ч. 5 ст. 31 ЦПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

В порядку автоматизованого розподілу судової справи після створення нового суду суддею-доповідачем визначено суддю Дрішлюка А.І., якого було переведено до Одеського апеляційного суду відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 4065/0115-18 від 28 грудня 2018 року.

Сторони в судове засідання не з`явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не підписував оспорюваний ним договір оренди земельної ділянки та не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом, а тому позов ОСОБА_5 про визнання недійсним з моменту укладання договору оренди земельної ділянки без номеру, кадастровий номер земельної ділянки 5122084500:01:001:0087, виданий 01 грудня 2011 року фермерським господарством Стоянов ОСОБА_3 .А. та зареєстрований 13 вересня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області Димитренко О.Ю., згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 15930170 від 19 вересня 2014 року підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

З аналізу матеріалів справи слідує, що ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до фермерського господарства Стоянов А.А. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - фермерське господарство Дінекс - Агро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В матеріалах справи наявний оригінал договору оренди земельної ділянки без номеру, кадастровий номер земельної ділянки 5122084500:01:001:0087, виданий 01 грудня 2011 року фермерським господарством Стоянов А.А. (т.2, а.с. 212) .

Згідно висновку № 5811/02 судово-почеркознавчої експертизи, складеного 31.05.2017 року експертом Одеського науково - дослідного інституту судових експертиз вбачається, що підпис від імені ОСОБА_5 у примірнику договору оренди земельної ділянки б/н від 01.12.2011, укладеного між фермерським господарством Стоянов А.А. та ОСОБА_5 , виконаний не самим ОСОБА_5 , а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Враховуючи, що підпис на договорі від 01.12.2011 року, не відповідає підпису ОСОБА_5 , такий договір підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Окрім того, апеляційний суд критично ставиться до доводів апеляційної скарги, які загалом зводяться до того, що експертний висновок почеркознавчої експертизи було зроблено на підставі доказів, наданих саме позивачем та наполяганні на тому, що підпис на оспорюваному договорі виконаний особисто ОСОБА_5 .

Водночас, апелянтом не було надано суду належних доказів, що підтверджували б правову позицію, висловлену в апеляційній скарзі. А власне пояснення сторони та вказівка на те, що підпис на оспорюваному договорі належить особисто ОСОБА_5 , не можуть слугувати ані підставою для обов`язкового призначення судом повторної судової експертизи, ані підставою для задоволення апеляційної скарги.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно дост.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Апеляційний суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власною ініціативою в процесі збирання цих доказів.

Таким чином, враховуючи наведене, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції та судом було ухвалено правильне рішення з дотриманням відповідних норм процесуального права, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу та без змін ухвалу суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника фермерського господарства Стоянов А.А. - Попова Андрія Сергійовича- відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Повний текст цієї постанови виготовлено 16 грудня 2019 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк