Номер провадження: 33/813/1877/19
Номер справи місцевого суду: 521/17495/19
Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л.
Доповідач Журавльов О. Г.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря Янковської Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної фіскальної служби - Ковташа Д.М. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення №2547/50000/19 від 23.09.2019 року про порушення митних правил вбачається, що 31.08.2019 року між ТОВ ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС (04073, Україна, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 4, офіс 2, код ЄДРПОУ 39931116) та компанією GFK LTD (ОАЕ, Дубай) було укладено контракт №PP-GF/2019 щодо поставки в Україну товарів.
В рамках зазначеного зовнішньоекономічного контракту до митного поста Одеса - центральний Одеської митниці ДФС з Китаю на судні закордонного плавання прибув контейнер MEDU7222321 з товаром Парасольки .
18.09.2019 року декларантом/директором ТОВ ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС ОСОБА_1 була підготовлена та подана до відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса - центральний Одеської митниці ДФС митна декларація типу ІМ 40 ДЕ (далі МД), яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500060/2019/028987.
В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення ОСОБА_1 до митниці надав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 31.08.2019 №PP-GF/2019, коносамент від 16.08.2019 №MWNBODEl6080589ХМ, інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321, CMR №3018 та інші товаросупровідні і комерційні документи.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія GFK LTD (ОАЕ, Дубай), відправником товару є JINJIANG ТОР UMBRELLA ;СО., LTD. (Китай), а одержувачем та особою відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС (Україна).
Згідно з графою 31 МД №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документів (інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321) заявлено товар №1 Парасольки від дощу зі складним стрижнем автоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 3600 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - СИМ , товар №2 Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 48298 шт. Торговельна марка - UNIVERSAL. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN , товар №3 Парасольки від дощу без складного стрижня, із синтетичного текстильного матеріалу - 5760 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - JIMJIANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN .
20.09.2019 року в ході проведення митного огляду (Акт митного огляду від 20.09.2019 року №UA500060/2019/028987) було виявлено не задекларований товар Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу , у кількості - 2400 шт., вагою нетто - 780 кг.
На підставі заяви TОB ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС про надання дозволу на проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 18.09.2019 року №2437/1, представник ТОВ ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС ОСОБА_2 здійснила фізичний огляд товарів з метою визначення кількісних та якісних характеристик вантажу.
Відповідно до графи №54 МД №UA500060/2019/028987 від 18.09.2019 року відповідальною особою за заповнення та надання до органу доходів і зборів документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, є декларант/директор ТОВ ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС ОСОБА_1 , який, відповідно до вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену цим Кодексом, у повному обсязі.
Таким чином, на думку митного органу, гр. ОСОБА_1 було порушено процедуру декларування товарів, передбачену ст. 257 МК України, та не було заявлено за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що призвело до порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України.
На підставі вищевказаних обставин, 23.09.2019 року посадовою особою Одеської митниці ДФС у відношенні гр. ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил №2547/50000/19 за ст. 472 МК України.
Згідно довідки ТОВ Експоцентр Одеса від 29.09.2019 року №0549-inf, загальна вартість затриманих предметів ПМП (парасольки, у кількості - 2400 шт., 28 грн. за штуку) складає - 67 200 гривень.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Вилучений згідно протоколу про адміністративне правопорушення товар повернуто ОСОБА_1 .
Не погодившись з прийнятим рішенням, представник Одеської митниці Державної фіскальної служби - Ковташ Д.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні ним порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у 100% вартості товару та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) ОСОБА_1 порушив процедуру декларування товарів, вказавши не точні дані щодо задекларованого товару; 2) в митній декларації заявлено неправдиві відомості про товари, а саме, не відповідність фактичної ваги нетто.
В судовому засіданні представник Одеської митниці Державної фіскальної служби - Ковташ Д.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Любчик О.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що оскільки митним органом не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 діяв протиправно, зазначивши неправдиві відомості при декларуванні товарів, сплати митних платежів, тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим просив апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року без змін.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, які були підтримані в судовому засіданні представником Одеської митниці Державної фіскальної служби - Ковташ Д.М., апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ст. 280 КУпАП обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом правильно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно митної декларації №UA500060/2019/028987 та товаросупровідних документів (інвойс від 10.09.2019 №222321, пакувальний лист від 10.09.2019 №222321) заявлено товар №1 Парасольки від дощу зі складним стрижнем автоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 3600 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - СИМ , товар №2 Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу - 48298 шт. Торговельна марка - UNIVERSAL. Виробник - UNHANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN , товар №3 Парасольки від дощу без складного стрижня, із синтетичного текстильного матеріалу - 5760 шт. Торговельна марка - МАХ. Виробник - JIMJIANG TOP UMBRELLA CO., LTD. Країна виробництва - CN .
Згідно Акту митного огляду від 20.09.2019 року №UA500060/2019/028987 було виявлено не задекларований товар Парасольки від дощу зі складним стрижнем полуавтоматичні із текстильного синтетичного матеріалу , у кількості - 2400 шт., вагою нетто - 780 кг.
Відповідно до графи №54 МД №UA500060/2019/028987 від 18.09.2019 року відповідальною особою за заповнення та надання до органу доходів і зборів документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України, є декларант/директор ТОВ ПРО ПЕЙМЕНТ СЕРВІС ОСОБА_1 , який, згідно вимог ст. 266 МК України, несе відповідальність, передбачену цим Кодексом, у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частина 6 статті 264 МК України передбачає, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Згідно з ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів та зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Диспозицією ст. 472 МК України передбачено, що відповідальність настає через недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних даних про товар. За диспозицією вказаної статті відповідальність може наступати лише у випадку, коли особі відомі усі необхідні реквізити товару, що підтверджуються відповідними документами, однак особа їх не декларує за встановленою формою.
Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об`єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.
Суб`єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Так, підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це може бути митна декларація.
Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил від 03 червня 2005 року №8, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на думку митного органу, порушення особи полягало в порушенні процедури декларування та недекларування за встановлено формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність та кількість товару, що підлягає обов`язковому декларуванню.
Однак, при складанні протоколу про порушення митних правил, митним органом не були враховані наступні обставини.
Так, матеріали справи не містять доказів про наявність в діях гр. ОСОБА_1 противоправних, винних дій, оскільки даних про те, що він знав, що наявні в нього товаросупровідні документи містять недостовірні відомості про товар, та за їх допомогою навмисно чи з необережності хотів перемістити товари через митний кордон України, а навпаки, діяв в межах своїх повноважень та обов`язків, передбачених ст. 266 МК України, виходячи з наданих від фірми відправника документів.
Це також підтверджується отриманим листом від відправника товару, яким у відповідь на звернення покупця, щодо виниклих непорозумінь з кількістю відправленого товару, повідомлено, що відмінності в кількості товару виникли з їх вини, а саме повідомлено, що зазвичай в одній коробці 48 шт. товару, а в даній партії було спаковано по 60 шт. товару. Тобто із заявлених в декларації 957 місць товару № 2, лише в 200 місцях (2400 шт. (надлишок) /12 (помилково вкладені шт.)= 200) (а.с. 41-44).
Крім того, митним органом не надано жодних даних про зайву саме вагу товару, а лише зазначено про кількісну невідповідність даним, заявленим у товаросупровідних документах. Також, митним органом не надано інформації стосовно того, чи призвела вказана різниця у кількості товару до звільнення від митних платежів або зменшення їх розміру. Будь - яких доказів того, що вага товару була перевищена митними органами не надано. Отже, посилання митного органу ґрунтуються лише на припущеннях, без підтвердження належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 1 ст. 460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Відповідно до принципу поза розумним сумнівом , зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Кобець проти України від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З матеріалів справи вбачається відсутність необережної форми вини в діях ОСОБА_1 , так як він зазначив в декларації відомості щодо товару згідно товаросупровідних документів, сертифікатів відповідності.
Тому судом першої інстанції вірно встановлена відсутність умислу і необережності в діях ОСОБА_1 що є відсутністю суб`єктивної сторони правопорушення і свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Таким чином, всупереч доводів апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність прямого умислу на приховування даних про товар від митних органів, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які дані на доведення того, що гр. ОСОБА_1 мав підстави для сумніву у правильності інформації (наявності, кількості та найменуванні) в зазначеному пакеті товаросупровідних документів та якщо вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки митним органом не надано доказів, які б спростовували доводи ОСОБА_1 та доказів на підтвердження того, що він діяв протиправно, для уникнення декларування товарів, сплати митних платежів, вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення митним органом не доведена, суд першої інстанції, з`ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Державної фіскальної служби - Ковташа Д.М. залишити без задоволення.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеськогоапеляційного суду О.Г.Журавльов
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2019 |
Оприлюднено | 19.12.2019 |
Номер документу | 86433831 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Одеський апеляційний суд
Журавльов О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні