Постанова

від 04.12.2019 по справі 297/1656/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 297/1656/17

провадження № 61-4797св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Воробйової І. А. (суддя-доповідач),

суддів: Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - відділ освіти, молоді та спорту Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Петришинця Романа Васильовича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Мишинчук Н. С., Фазикош Г. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділу освіти, молоді та спорту Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - відділ освіти Берегівської РДА ) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що наказом відділу освіти Берегівської РДА від 15 січня 2007 № 31-к його призначено на посаду директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на строк до 30 червня 2008 року.

Наказом відділу освіти Берегівської РДА від 01 липня 2008 року № 625а-к продовжено дію наказу від 15 січня 2007 року № 31-к та укладено з ним контракт на строк до 01 липня 2011 року.

Наказом відділу освіти Берегівської РДА від 01 липня 2011 року № 1448-к продовжено дію наказу від 01 липня 2008 року № 625-к до 01 липня 2016 року, а наказом від 30 червня 2016 № 1172 продовжено дію наказу від 01 липня 2011 року № 1448-к до 01 липня 2017 року.

Вказане свідчить, що наказами відділу освіти Берегівської РДА продовжувалася дія наказів про призначення його на посаду директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, а не трудового контракту.

Таким чином, відповідно до положень статей 21, 23, 39-1 КЗпП України він перебував з відповідачем не у строкових, а у безстрокових трудових відносинах і обіймав посаду директора школи на постійній основі, оскільки строк дії трудового контракту сплив 01 липня 2011 року. Отже, звільнення його на підставі наказу відділу освіти Берегівської РДА від 30 червня 2017 року у зв`язку із закінченням терміну дії контракту є незаконним.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив поновити його на посаді директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 01 липня 2017 року і стягнути з відділу освіти Берегівської РДА на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2017 позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано наказ від 30 червня 2017 року № 625-к про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України з посади директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів у зв`язку із закінченням трудового контракту незаконним.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.

Стягнуто з відділу освіти Берегівської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 35 458,80 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9 091 грн 91 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ відділу освіти Берегівської РДА від 30 червня 2017 року № 625-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів у зв`язку із закінченням строку трудового контракту є незаконним, оскільки після спливу строку дії контракту від 01 липня 2008 року позивач відповідно до наказів відділу освіти Берегівської РДА від 01 липня 2011 року і від 30 червня 2016 року продовжував виконувати свої трудові обов`язки на посаді директора школи, що згідно зі статтею 39-1 КЗпП України свідчить, що трудовий договір між сторонами був укладений на невизначений строк.

Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 26 лютого 2018 рокуапеляційну скаргу відділу освіти Берегівської РДА задоволено частково. Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відділ освіти Берегівської РДА є неналежним відповідачем у справі, оскільки спір виник між ОСОБА_1 та Шомською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів, яка є окремою юридичною особою та використовує і оплачує найману працю, й у випадку задоволення позову саме у школи виникне обов`язок з виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, Шомська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів є належним відповідачем у цій справі, однак вимог до неї ОСОБА_1 не пред`являв.

Постановою колегії суддів Верховного Суду від 05 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 задоволено частково.

Постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 26 лютого 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що відділ освіти Берегівської РДА є неналежним відповідачем у справі, оскільки спірні правовідносини виникли саме між ОСОБА_1 і відділом освіти Берегівської РДА.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу Відділу освіти, молоді та спорту Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області задоволено.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України , не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2019 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Петришинець Р. В. подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили суд скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 11 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою судді Верховного Суду від 28 серпня 2019 року заяву судді-доповідача Луспеника Д. Д. просамовідвід у справі № 297/1656/17-ц за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Берегівської РДА про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено.

Передано справу для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції формально розглянув справу та не надав належної оцінки долученим до матеріалів справи доказам, не дослідив зібрані у справі докази у їх сукупності. Строк дії укладеного контракту із ОСОБА_1 закінчився ще 01 липня 2011 року та, зважаючи на неодноразове продовження трудових відносин з ОСОБА_1 , трудовий договір набув ознак безстроковості згідно з вимогами частини другої статті 39-1 КЗпП України. Тому звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України проведено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У травні 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від відділу освіти, молоді та спорту Берегівської РДА, в яких він просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, оскільки воно прийнято при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом відділу освіти,молоді та спорту Берегівської РДА від 15 січня 2007 року № 31-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на строк до 30 червня 2008 року (а. с. 164).

Наказом відділу освіти Берегівської РДА від 01 липня 2008 року № 625а-к продовжено дію наказу від 15 січня 2007 року № 31-к про призначення директором Шомської ЗОШ І-ІІ ступенів ОСОБА_1. з 01 липня 2008 року по 01 липня 2011 року (а.с. 23).

01 липня 2008 року між відділом освіти Берегівської РДА та ОСОБА_1 укладено контракт за умовами якого останнього було призначено на посаду директора загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з угорською мовою навчання у с. Шом Берегівського району Закарпатської області, яка знаходиться у комунальній власності, на строк з 01 липня 2008 року до 01 липня 2011 року.

У пункті 1.2 контракту сторонами погоджено, що цей контракт є строковим трудовим договором, який підкріплюється наказом власника або уповноваженого ним органу про призначення директора навчально-виховного закладу. На підставі контракту виникають трудові відносини між директором школи і відділом освіти Берегівської РДА.

Наказом відділу освіти Берегівської РДА від 01 липня 2011 року № 1448-к продовжено дію наказу від 01липня 2008 року № 625-к до 01 липня 2016 року, а наказом від 30 червня 2016 року № 1172 продовжено дію наказу від 01 липня 2011 року № 1448-к до 01 липня 2017 року.

17 травня 2017 року ОСОБА_1 отримав персональне попередження відділу освіти, молоді та спорту Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, у якому зазначалося, що відповідно до наказу № 1172-к закінчується дія трудового договору на посаду директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 01 липня 2017 року.

Позивач 30 червня 2017 року подав у черговий раз до відділу освіти, молоді та спорту Берегівської РДА заяву про продовження дії контракту на посаду директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів з 01 липня 2017 року.

Вказану заяву не задоволено, наказом відділу освіти Берегівської РДА від 30 червня 2017 року № 625-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора Шомської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням трудового контракту.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про загальну середню освіту законодавство України про загальну середню освіту базується на Конституції України і складається із Закону України Про освіту та інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується

Частиною першою статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону України Про освіту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання договору.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників посада директора загальноосвітнього навчального закладу (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти) відноситься до посад педагогічних працівників.

Згідно з пунктом 10 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про те, що переукладання строкового трудового договору (контракту) чи продовження строку його чинності у випадках, що підпадають під частину другу статті 23 КЗпП України , не передбачає набуття трудовим договором характеру безстрокового, укладеного на невизначений строк.

Згідно з частиною другою статті 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Доводи касаційної скарги про те, що строк дії укладеного контракту із ОСОБА_1 закінчився ще 01 липня 2011 року та зважаючи на неодноразове продовження трудових відносин з ОСОБА_1 , трудовий договір набув ознак безстроковості згідно з вимогами частини другої статті 39-1 КЗпП України, є необґрунтованими, оскільки укладення контракту на строк з урахуванням частини третьої статті 21 КЗпП України підпадає під частину другу статті 23 КЗпП України, що виключає при переукладанні контракту чи продовження строку його чинності декілька разів застосування частини другої статті 39-1 КЗпП України.

З огляду на викладене, апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дотримуючись вказівок Верховного Суду від 05 вересня 2018 року (на виконання вимог частини четвертої статті 411 ЦПК України), встановив фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Петришинця Романа Васильовича залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. А. Воробйова

Судді: Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Г. В. Кривцова

Ю. В. Черняк