Ухвала

від 10.12.2019 по справі 921/241/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"10" грудня 2019 р. Справа № 921/241/19

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Матущака О.І.,

Якімець Г.Г.,

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича б/н від 08.10.2019 та клопотання про відстрочення сплати судового збору б/н від 28.11.2019

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019, суддя: Гевко В.Л.

м. Тернопіль, повний текст рішення складено - 12.09.2019

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ

до відповідача фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича, смт. Підволочиськ, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний навчальний заклад "Підволочиський професійний ліцей", смт. Підволочиськ, Тернопільської області

про зобов`язання повернути орендоване державне майно та стягнення неустойки до Державного бюджету України

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича про зобов`язання повернути орендоване державне майно та стягнення неустойки до Державного бюджету України . Стягнуто з фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича заборгованість за користування нерухомим майном, що належить до державної власності переданого за договором оренди №520 від 18.06.2009 по сплаті неустойки в сумі 3096,83 грн . в дохід Державного бюджету України. Зобов`язано фізичну особу-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича передати за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Державному навчальному закладу Підволочиський професійний ліцей державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (поз. 1-1,1-2) загальною площею 52,3 кв.м. адміністративно-господарської будівлі, реєстровий номер 02547627.1.АААБИД084, що розміщені за адресою: вул. Д. Галицького,102, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, відповідно до умов договору оренди №520 від 18.06.2009. Судові витрати покладено на відповідача - фізичну особу-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області 3842,00 грн . судового збору.

08.11.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича б/н від 08.10.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 в справі № 921/241/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 залишено без руху апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича б/н від 08.10.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 в справі № 921/241/19 та запропоновано скаржнику, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 5763,00 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 5763,00 грн.

Вказана ухвала суду направлена апелянту 14.11.2019, а отримана ним 18.11.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Статтею 5 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються.

Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 1 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972, ця Конвенція застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом.

Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом ч. 1, 4, 6, 7 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Враховуючи вищезазначене, перебіг встановленого апеляційним господарським судом строку на усунення недоліків апеляційної скарги починається за спливом десяти днів з моменту отримання апелянтом ухвали, тобто з 19.11.2019, а завершується 28.11.2019.

02.12.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича б/н від 28.11.2019 про відстрочення сплати судового збору (згідно поштового штемпеля на конверті, дане клопотання здано на пошту 28.11.2019). Подане клопотання обґрунтоване посиланням на ст. 8 Закону України Про судовий збір та тим, що розмір судового збору, який необхідно сплатити апелянту перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження вказаних обставин апелянт подає довідку про доходи за №4252932770241257/213 від 28.11.2019, яка видана Лановецьким об`єднаним управлінням ПФУ в Тернопільській області пенсіонеру ОСОБА_1 , який перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності, сума якої за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 складає 16 391,70 грн.

Відповідно до ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що статтею 8 вищезазначеного Закону передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. Водночас приписами цієї статті визначено суб`єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

З аналізу наведеної законодавчої норми вбачається, що положення п.1 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на фізичних осіб - підприємців, які є учасником господарської справи (аналогічну правову позицію викладено в ухвалах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі № 922/4461/16, від 13.11.2018 у справі №904/1842/17).

Звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 у цій справі, ОСОБА_1 діє як фізична особа - підприємець, оскільки у цій справі він є відповідачем зі статусом суб`єкта господарювання.

Отже, ОСОБА_1 не є фізичною особою - позивачем, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", а тому не належить до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення сплати судового збору.

Посилання відповідача на те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що здійснення підприємницької діяльності є єдиним джерелом доходу відповідача (аналогічну позицію висловив Верховний Суд в ухвалі від 27.04.2018 у справі №904/10429/14).

Посилання апелянта на довідку про доходи за № 4252932770241257/213 від 28.11.2019 видана пенсіонеру ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в Лановецькому об`єднаному управлінні ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію по інвалідності, сума якої за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 складає 16 391,70 грн. не є належним доказом підтвердження того, що його майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи згаданий принцип, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору. Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єктів господарювання та громадян, законодавець поставив у рівні умови в частині обов`язку сплачувати судовий збір.

За таких обставин, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом, зокрема, відстрочення сплати судового збору, окрім випадків, встановлених ст. 8 Закону України Про судовий збір , призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком. При цьому, це право суду закон пов`язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов`язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.

За вказаних обставин, апеляційний суд залишає без задоволення клопотання апелянта (відповідача) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 в справі № 921/241/19.

Крім цього, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи зазначене, покладення обов`язку сплатити судовий збір не є обмеженням фізичної особи - підприємця Колосовського Віталія Ярославовича його права на доступ до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що фізичною особою - підприємцем Колосовським Віталієм Ярославовичем не усунуто недоліки апеляційної скарги в строк, встановлений ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.11.2019.

Згідно з частиною 4 статті 174 та статті 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, така апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою.

Згідно з ч. 6 ст. 260 ГПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За змістом ч. 7 ст. 260 ГПК України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись статтями 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Колосовського Віталія Ярославовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 в справі № 921/241/19 відмовити.

Повернути фізичній особі-підприємцю Колосовському Віталію Ярославовичу апеляційну скаргу б/н від 08.10.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.08.2019 в справі № 921/241/19.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Копію апеляційної скарги залишити в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко

Судді: О.І. Матущак

Г.Г. Якімець