Постанова від 18.12.2019 по справі 910/7442/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. Справа№ 910/7442/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Качкурова С.В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Комунального підприємства "Житло-Сервіс"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2019 (повне рішення складено та підписано 05.11.2019)

у справі №910/7442/19 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Комунального підприємства "Житло-Сервіс"

про стягнення 3 735 788,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст позовних вимог

1.1. Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житло-Сервіс" про стягнення 3 357 622,37 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді по договору № 1310526 від 09.07.2018, 281 229,21 грн. пені, 76 133,81 грн. інфляційних втрат, 20 803,05 грн. 3% річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310526 від 09.07.2018, в частині здійснення розрахунків за спожиту відповідачем теплову енергію за період з листопада 2018 по квітень 2019.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судами

2.1. 09.07.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (далі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310526 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримувати її та оплачувати відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Згідно з п. 2.2.2 договору постачальник зобов`язується щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звіряння розрахунків;

- акт приймання-передавання товарної продукції.

Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Відповідно до п. 3.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2019. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018.

2.2. Відповідно до додатку № 2 до договору сторонами узгоджено тарифи та порядок розрахунків.

Згідно з п. 1 додатку № 2 розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 № 700, за кожну відпущену гігакалорію без урахуванням ПДВ: 1 078,96 грн./Гкал.

Відповідно до п. 2, п. 3 додатку № 2 у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3, 4).

У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3 додатка 1.

Згідно з п. 4 додатку № 2 дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця.

Відповідно до п. 5 додатку № 2 споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТМ за адресою: вул. Будівельників, 25 - не пізніше 28 числа звітного місяця.

Згідно з п. 8 додатку № 2 у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в Додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в Додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку №2 споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТМ за адресою: вул. Будівельників, 25 оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ № 100/020 філії-Головного управління по м. Києві та Київській області АТ "Ощадбанк", щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника - п/р НОМЕР_1 ;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо: п/р НОМЕР_3 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи "інші"; п/р НОМЕР_4 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних споживачів; п/р НОМЕР_2 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/7442/19 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 1008784 (один мільйон вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 84 коп основного боргу. Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 2348837 (два мільйони триста сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 43 коп основного боргу, 281299 (двісті вісімдесят одну тисячу двісті дев`яносто дев`ять) грн. 21 коп пені, 20803 (двадцять тисяч вісімсот три) грн 05 коп 3% річних, 52813 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 73 коп інфляційних втрат, 55688 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 08 коп витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовити.

3.2. Рішення обґрунтоване тим, що відповідачем обсяги та вартість спожитої теплової енергії у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року не оспорювалися, що підтверджено поясненнями представника відповідача при розгляді справи по суті. Крім того, після відкриття провадження у справі відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем, з огляду на що провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 1 008 784,94 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі та зазначив про відсутність підстав для її зменшення з огляду на недоведеність наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру пені.

Також у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у заявленому позивачем розмірі та часткове задоволення вимог про стягнення інфляційних втрат.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з ухваленим рішенням, Комунальне підприємство "Житло-Сервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дослідити нові докази, а саме: довідку від 05.08.2019 №110/010-744/2 та гарантійний лист від 05.02.2016 №9/2-19; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/7442/19 в частині стягнення пені у сумі 281 299, 21 грн та ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити у стягнення пені; перерахувати судові витрати, покладені на Комунальне підприємство "Житло-Сервіс", зменшити суму стягненого судового збору на 4219,48 грн; покласти на позивача судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем неправомірно нараховано пеню та в даному випадку підлягає застосуванню ч.1 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

На думку відповідача, у даному випадку наявні підстави для зменшення пені, оскільки відповідач є посередником між населенням та позивачем. При цьому, відповідач не отримав коштів від споживачів у повному обсязі для їх подальшого перерахування позивачу, що підтверджується довідкою від 05.08.2019 №110/010-744/2 та гарантійним листом ОСББ Соломії Крушельницької від 05.02.2016 №9/2-19. В обгрунтування необхідності дослідження апеляційним судом нових доказів, відповідач вказав на те, що подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк унеможливило б укладення між сторонами мирової угоди.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Позивач, заперечуючи проти апеляційної скарги вказав щодо правомірного нарахування інфляційних втрат, 3% річних, пені та щодо безпідставності посилання відповідача на ч.1 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги , оскільки вказана норма набрала чинності після підписання між сторонами договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310526 від 09.07.2018.

Позивач зазначив, що відносини відповідача із споживачами не стосуються даного спору, оскільки договір укладено між позивачем та відповідачем.

6. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін

6.1. Відповідач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/7442/19.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/7442/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 18 грудня 2019 року.

6.3. В судове засідання 18.12.2019 представник відповідача не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

7. Застосоване законодавство

7.1. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

7.2. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.3. Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.4. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

7.5. Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Як встановлено судом, позивач вказує на те, що відповідач, в порушення умов договору № 1310526 від 09.07.2018 не виконує взяті на себе зобов`язання з внесення оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період з листопада 2018 року по квітень 2019 в розмірі 2822553,12 грн. При цьому, відповідачем обсяги та вартість спожитої теплової енергії у вказаний період не заперечуються.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у даній справі відповідач здійснив часткове погашення основної заборгованості по договору за спірний період на суму 1008784,94 грн, що підтверджується довідкою про стан розрахунків по договору та не заперечується сторонами.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 1008784,94 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З огляду на встановлені обставини, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов`язань з поставки теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення непогашеної суми 2348837,43 грн основного боргу є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

8.3 У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем поставленої теплової енергії у гарячій воді позивач нарахував на підставі п.3.3 договору та ст.549 Цивільного кодексу України до стягнення з відповідача пеню в розмірі 281299,21 грн.

Враховуючи вищевикладене, здійснивши перерахування заявлених позивачем вимог про стягнення пені, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про правомірність стягнення з відповідача пені у заявленому позивачем розмірі.

8.4. Апеляційний суд не приймає доводи відповідача, що позивачем неправомірно нараховано пеню та в даному випадку підлягає застосуванню ч.1 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Апеляційний суд зазначає, що вказана норма набрала чинності з 01.05.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310526 було підписано сторонами 09.07.2018, тобто до введення в дію ч.1 ст.26 Закону України Про житлово-комунальні послуги , а отже, вказана норма не підлягає застосуванню у даному випадку, оскільки закон не має зворотньої сили.

8.5. На думку відповідача, у даному випадку наявні підстави для зменшення пені, оскільки відповідач є посередником між населенням та позивачем. При цьому, відповідач не отримав коштів від споживачів у повному обсязі для їх подальшого перерахування позивачу, що підтверджується довідкою від 05.08.2019 №110/010-744/2 та гарантійним листом ОСББ Соломії Крушельницької від 05.02.2016 №9/2-19. В обгрунтування необхідності дослідження апеляційним судом нових доказів, відповідач вказав на те, що подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк унеможливило б укладення між сторонами мирової угоди.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до розгляду відзив відповідача у зв`язку із пропуском строку для його подачі. При цьому, місцевий суд дійшов вірного висновку, що недосягнення згоди щодо умов мирової угоди не є поважною причиною пропуску встановленого строку та підставою для його поновлення, оскільки відповідач не був позбавлений можливості висловити свої заперечення, викладені у відзиві щодо штрафних санкцій у встановлений строк, процес мирного врегулювання спору не змінює встановлений процесуальних строків.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність заборгованості у контрагентів (споживачів) відповідача за спожиті житлово-комунальні послуги, що підтверджується довідкою від 05.08.2019 №110/010-744/2 та гарантійним листом ОСББ Соломії Крушельницької від 05.02.2016 №9/2-19, не є підставою для зменшення пені, оскільки відповідач відповідно до статуту останнього є суб`єктом підприємництва, який здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, одним з таких ризиків є непроведення розрахунків контрагентами відповідача. При цьому, відповідно до п.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про відсутність підстав для зменшення пені з огляду на недоведеність наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру пені.

8.6. Також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 20803,05 грн, інфляційні втрати в розмірі 76133,81 грн.

Враховуючи вищевикладене та здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про правомірність стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3% річних у заявленому позивачем розмірі.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, апеляційний суд зазначає, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Дана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.

Як вбачається з розрахунку позивача, останнім при розрахунку інфляції не враховано, що позивач повинен здійснити оплату до 10 числа місяця наступного за розрахунковим та зазначено в розрахунку місяці, в яких прострочення виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, та які не повинні входити до розрахунку.

Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат, у межах визначених позивачем періодів, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 52813,73 грн.

8.7. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.2. За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/7442/19 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Комунального підприємства "Житло-Сервіс" має бути залишена без задоволення.

9.3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 2, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Житло-Сервіс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/7442/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7442/19 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 19.12.2019.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак