Постанова від 12.12.2019 по справі 918/289/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Справа № 918/289/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Котюбіна А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Боровик Б.М.,

від відповідача: Прищепа О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 08.08.2019 року суддею Пашкевич І.О. (повний текст складено 19.08.2019 року) у справі № 918/289/19

за позовом Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006"

про стягнення неустойки за договором в сумі 2 578 292 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

МПП фірма "Ерідон" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ТзОВ "ІДЕК-2006" про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу № 258/18/13-П від 27.03.2018 року в сумі 2578292,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог підприємство вказало про те, що 27.03.2018 року між останнім та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 258/18/13-П, за умовами якого Товариство зобов`язалося поставити Підприємству 2500, 00 +- 30% метричних тонн залікової ваги пшениці 5-го класу, гр. "Б" та/чи пшениці м`якої 6-го класу врожаю 2018 року загальною вартістю 12 962 600,00 грн., та/або пшениці м`якої 3-го класу, гр. "А" врожаю 2018 року на загальну вартість 13 686 400,00 грн. Поставка вказаного обсягу товару мала бути здійснена відповідачем на умовах СРТ-порти Південний, Одеса, Чорноморськ, згідно правил "Інкотермс-2010", в період поставки: з 01.09.2018 року по 01.10.2018 року - обидві дати включно. Однак, як зазначило Підприємство, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та не поставив у обумовлені сторонами строки товар. Відтак позивач, посилаючись на п. 9 договору та ст.ст. 610, 611, ЦК України, ст. 230 ГК України, просив стягнути з відповідача на свою користь 2578 292, 78 грн. штрафної неустойки.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року у справі № 918/289/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ІДЕК-2006" на користь МПП Фірма "Ерідон" неустойку в сумі 247030, 15 грн. та 37054,52 грн. судового збору. В частині стягнення 2331262, 63 грн. пені відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати в частині відмови в позові про стягнення 2223271, 31 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.

Підприємство вважає оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні заявлених вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2223271, 31 грн. таким, що прийняте із порушеннями, встановленими ч. 1 ст. 277 ГПК України, а тому таким, що підлягає скасуванню частково з ухваленням нового рішення у відповідній частині. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, не враховано інтереси обох сторін, а висновки, яких дійшов суд першої інстанції щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, не ґрунтуються на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 року, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою МПП Фірма "Ерідон" на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року у справі № 918/289/19; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Разом з тим, також не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року ТзОВ "ІДЕК-2006" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафної неустойки повністю.

Відповідач, обґрунтовуючи подану скаргу, вказав про те, що для підтвердження обставин за яких особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язань необхідно довести наявність обставин непереборної сили їх надзвичайний характер, посвідчених документом встановленої форми - Сертифікатом про настання обставин непереборної сили, що підписаний уповноваженою особою та є належним доказом звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань з підстав настання обставин непереборної сили (форс -мажору). Однак, визнаючи позовні вимоги обґрунтованими, суд зазначив, що задовільним доказом існування обставин непереборної сили є письмовий висновок, виданий Торгово-промисловою палатою України або офіційний текст законодавчих актів, що вступив в силу, а тому сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-19- 0202 від 05.06.2019 року виданий Рівненською торгово-промисловою палатою судом не було взято до уваги в якості належного доказу про існування форс-мажорних обставин. Судом не спростовано самого факту існування форс-мажорних обставин, наведених у сертифікаті про форс-мажорні обставини № 5600-19-0202 від 05.06.2019 року виданого Рівненською торгово-промисловою палатою. На думку скаржника, суд зобов`язаний був врахувати обставини, викладені у вказаному Сертифікаті про форс-мажорні обставини та звільнити відповідача від відповідальності за невиконання договору №258/18/13-П від 27.03.2018 року. Відтак, відповідач вважає, що ним було надано суду належні докази, які підтверджують, що останнім вжито всіх заходів для недопущення господарського правопорушення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "ІДЕК-2006" на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року у справі № 918/289/19; зупинено дію рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року у справі № 918/289/19; призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу МПП Фірма "Ерідон", відповідно до якого відповідач вважає скаргу необґрунтованою, такою, що не підлягає до задоволення та просить суд відмовити у її задоволенні.

Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТзОВ "ІДЕК-2006", згідно якого позивач вважає скаргу відповідача необґрунтованою та зазначає, що Господарський суд Рівненської області, приймаючи оскаржуване рішення від 08.08.2019 року у даній справі, дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-19- 0202 від 05.06.2019 року, який виданий Рівненською торгово-промисловою палатою, не є належним доказом існування форс-мажорних обставин за договором, відтак, позивач просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін висловили свої правові позиції, зазначені в апеляційних скаргах та відзивах на них.

Зважаючи на різницю часових меж між прийняттям апеляційних скарг, відкладення розгляду скарг з підстав задоволення клопотань учасників справи та технічної неможливості проведення відеоконференції, з метою дотримання процесуальних прав учасників розгляд скарг здійснено поза межами встановленого ст. 273 ГПК України 60-денного строку з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, за якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на них, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг МПП Фірма "Ерідон" та ТзОВ "ІДЕК-2006" слід відмовити, а рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року у даній справі залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2018 року між позивачем (продавець) відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 258/18/13-П, згідно умов якого продавець зобов`язався поставити покупцю товар в загальній кількості 2500, 000 + - 3% метричних тон залікової ваги згідно якісних показників та умов пунктів п. 4, п. 5 та п. 6 даного договору купівлі-продажу. Товар поставляється насипом. Найменування товару: пшениця м`яка 5-го класу, гр. "Б" та /чи пшениця м`яка 6-го класу врожаю 2018 року, ДСТУ 3768:2010, код УКТЗЕД 1001 99 00 00.

Пунктом 4.2.1. договору сторонами узгоджено якість товару, а саме: Натура: 720г/л мінімум; вологість: 14,0% максимум; зернова домішка: 10,0% максимум; сміттєва домішка: 2,0% максимум; наявність всіх карантинних об`єктів не допускається, зокрема: фузаріоз та/або фузаріозні зерна, сажка всіх видів, ріжки. Товар зі ступенем зараженості комахами вище першого ступеня не допускається. Всі інші показники якості згідно ДСТУ 3768:2010, що діє на території України для пшениці 5-го (група Б) класу та/чи пшениці 6-го класу. Валюта договору - українські гривні. Ціна товару в еквіваленті до долару США. Ціна за одну метричну тонну товару 5 185, 04 гривень з урахуванням ПДВ, що становить еквівалент 197, 00 доларів США по курсу 26, 32 грн. за 1 долар США - курс продажу долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на закриття банківського дня, що передує даті підписання даного договору, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/. Орієнтовна вартість товару за договором складає 12 962 600, 00 + - 3% гривень з урахуванням ПДВ.

Крім того, по даному договору може бути поставлений наступний товар: пшениця м`яка 3-го класу, гр. "А", врожаю 2018 року, ДСТУ 3768:2010, код УКТЗЕД 1001 99 00 00. Якість: натура: 760 г/л мінімум; вологість: 14,0% максимум; зернова домішка: 6,0% максимум; сміттєва домішка: 2,0% максимум; білок: 11,5% мінімум; число падіння: 230 сек. мінімум; клейковина: 19% мінімум; ІДК: 95 од. максимум; зерна, пошкоджені клопом-черепашкою: 1,5 % максимум; наявність всіх карантинних об`єктів не допускається, зокрема: фузаріоз та/або фузаріозні зерна; сажка всіх видів; ріжки. Товар зі ступенем зараженості комахами вище першого ступеня не допускається. Всі інші показники якості ДСТУ 3768:2010, що діє на території України для пшениці 3-го (група А) класу.

Згідно п.п. 4.3.2. та 4.3.2.1. договору, валюта договору - українські гривні. Сторони визначили ціну товару в еквіваленті до долару США. Ціна за одну метричну тонну товару 5 474, 56 гривень з урахуванням ПДВ, що становить еквівалент 208, 00 доларів США по курсу 26, 32 грн. за 1 долар США - курс продажу долара США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на закриття банківського дня, що передує даті підписання даного договору, за даними Інтернет-сторінки http://index.minfin.com.ua/. Орієнтовна вартість товару за договором складає 13 686 40,00 + - 3% гривень з урахуванням ПДВ. Розділом 5 договору сторони обумовили що поставка товару здійснюється на умовах СРТ - порти Південний, Одеса, Чорноморськ, згідно правил "Інкотермс 2010". Період поставки: з 01.09.2018 року по 01.10.2018 року обидві дати включно.

Розділом 6 договору обумовлено, що покупець здійснює оплату повної партії поставленого товару протягом 15-ти банківських днів з моменту повної поставки товару продавцем супроти наступних документів: рахунок-фактура на товар; видаткова (товарна накладна на товар; реєстр прийняття товару на картку покупця вищевказаним Терміналом; посвідчення про якість зерна, виданих зерновим складом Продавця при відвантажені на кожен вагон; залізничні накладні продавця на кожний транспортний засіб з товаром, оформлені згідно інструкцій покупця, та зі штампом Терміналу про приймання товару; карантинний сертифікат - на вимогу Покупця, оформлений згідно інструкцій Покупця, при домовленості сторін - за рахунок покупця; заключення (реєстр) про якість товару, виданого лабораторією вищевказаного Терміналу - пункт розвантаження, вказаного в ТТН продавця; сертифікат на відсутність вмісту ГМО в товарі, виданий відповідною лабораторією, сертифікованою та акредитованою в Україні (за вимогою покупця); сертифікат з показаннями безпеки, виданий відповідною лабораторією, сертифікованою та акредитованою в Україні; сертифікат походження товару, виготовлений відповідним органом. Згідно розділу 9 договору, у випадку нездійснення або затримки продавцем поставки товару згідно п. 6 даного договору, продавець сплачує покупцю штрафну неустойку в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення, однак, не більше ніж подвійна облікова ставка НБУ. Договір діє з моменту його підписання до 31.12.2018 року, а в частині фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Звертаючись до місцевого господарського суду з позовом до ТзОВ "ІДЕК-2006", МПП Фірма "Ерідон" зазначило, що відповідачем як продавцем не було виконано умови договору та не поставлено у визначені договором строки товар у кількості 2 500 + - 3% метричних тон, у зв`язку із чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 2578292, 78 грн. штрафної неустойки нарахованої за періоди: з 02.10.2018 року по 10.04.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було направлено на адресу позивача лист вих. № 14/08-18-1 від 14.08.2018 року із карткою аналізу зерна № 34 від 09.08.2018 року (з оглядом зерна 3 класу), у якому повідомлено про те, що урожай пшениці заражений сажкою та фузаріозом, у зв`язку із чим даний товар не відповідає вимогам до якості зерна зазначеним у договорі, відтак запропонував позивачу припинити (розірвати) договір без застосування до відповідача штрафних санкцій.

У відповідь на вказаний лист, позивачем було надіслано на адресу відповідача відповідь вих. № 1758/1 від 27.08.2018 року, у якій позивач просив в письмовій формі (рекомендованим листом) повідомити адресу приміщень, де зберігається зібраний відповідачем врожай пшениці 2018 року та дату на яку позивач може запросити незалежного експерта з метою проведення незалежної перевірки якості товару.

Проте, зважаючи на невиконанням відповідачем умов договору та пропозиції позивача наведеної у вищевказаному листі, останнім 13.11.2018 року було направлено на адресу відповідача вимогу-повідомлення вих. № 2309/1 від 08.11.2018 року, у якій позивач вимагав в продовж 3-х робочих днів з дня отримання цієї вимоги-повідомлення поставити йому товар визначений умовами договору та сплатити штрафну неустойку в загальній сумі 512958, 77 грн. нараховану від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення.

Відповідач у відповідь на вказану вимогу-повідомлення звернувся до позивача з листом вих. № 20/11-18-1 від 20.11.2018 року, у якому зазначив, що у зв`язку з несприятливими погодними умовами відбулося пошкодження посівів пшениці та відповідно - зниження її якості, що не дає можливості виконати умови договору. На підтвердження вказаного, відповідач надав до даного листа копії протоколів випробувань Випробувальної лабораторії ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" та копію Довідки Українського гідрометеорологічного центру № 01-20/932 від 15.08.2018 року.

На підставі вказаних обставин та документів, відповідачем було запропоновано позивачу припинити (розірвати) договір без застосування до відповідача штрафних санкцій.

В силу ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення таких прав названі правочини.

Відповідно до ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, вступаючи у правовідносини та здійснюючи свою господарську діяльність суб`єкти підприємницької діяльності з метою досягнення будь-яких економічних результатів діють на власний ризик (ст. 42 ГК України).

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата штрафних санкцій.

Як встановлено судами та зазначено вище, відповідальність сторін договору закріплена у розділі 9, згідно якого, зокрема, у випадку нездійснення або затримки продавцем поставки товару, останній сплачує покупцю штрафну неустойку у розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, однак, не більше, ніж подвійна ставка НБУ.

Наявними матеріалами справи повністю підтверджено факт нездійснення поставки відповідачем позивачу обумовлений сторонами товар у визначені договором строки.

Статтею 614 ЦК України закріплено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 617 ЦК України визначено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а саме: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В свою чергу, як зазначено вище, відповідач вказав, що невиконання умов договору з боку останнього відбулося через настання обставин надзвичайного характеру, які відповідач не міг передбачити під час укладення договору, на підтвердження чого надав наступні докази: Висновок Рівненської торгово-промислової плати від 17.05.2019 року № 56.05/210; копію листа від 14.08.2018 року № 14/08-15-1; копію картки аналізу зерна № 34 від 09.08.2018 року; копію листа Українського Гідрометцентру від 15.08.2018 року; копію листа від 04.09.2018 року № 04/09-18-1; копію листа від 06.09.2018 року № 06/09-18-1; копію листа від 20.11.2018 року № 20/11-18-1; сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-19-0202 від 05.06.2019 року виданий Рівненською торгово-промисловою палатою.

Згідно ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Зазначеною нормою також передбачено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

Статтями 4.1., 4.2., 4.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) затвердженого рішенням Президії ТТП України визначено, що Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України. Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат/відповідної регіональної ТПП.

Регіональні торгово-промислові палати з питань, які згідно із ст. 4.1 Регламенту віднесені до компетенції Торгово-промислової палати України, надають інформаційно-консультаційні послуги, сприяють зацікавленим особам у підготовці заявок і формуванні необхідного пакету документів з подальшою передачею цих заявок та документів на розгляд Торгово-промислової палати України.

Як вбачається із розділу 10 договору, сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань по даному договору, якщо це невиконання є наслідком явищ непереборної сили, що виникли після підписання договору на момент виконання сторонами своїх зобов`язань, в результаті подій надзвичайного характеру, яких сторони не могли ні передбачити ні попередити розумними мірами та виникнення яких підтверджується Торгово-промисловою палатою України. До таких подій надзвичайного характеру відносяться: паводки, пожежі, землетруси, шторми, епідемії та ніші природні катаклізми, війна чи воєнні дії, а також прийняття нормативних актів органів державної влади та управління по обмеженню чи забороні експорту товару.

Якщо повному або частковому виконанню цього договору або якій-небудь його частині буде перешкоджати будь-яка обставина, що підпадає під визначення "Форс-Мажор", за умови, що було подано повідомлення відповідно продавцем або покупцем протягом 7 (семи) днів після настання Форс-Мажору, або не пізніше, ніж за 21 (двадцять один) день до кінця періоду поставки, залежно від того, яка з цих двох подій настане пізніше, період поставки буде продовжено на термін до 1 (одного) календарного місяця.

Після закінчення цього додаткового періоду терміном в 1 (один) календарний місць договір стане недійсним щодо тієї частини, виконання якої стало неможливим через настання вищевказаних обставин. При відсутності своєчасного повідомлення, сторона повинна відшкодувати іншій стороні збитки, нанесені несвоєчасним повідомленням. У випадку, якщо на час виконання сторонами умов договору, органи державної влади своїми рішення унеможливлюють експорт товару, за згодою сторін буде переглянуто ціну товару та вартість договору.

Задовільним доказом вищевказаних обставин, а також їх тривалість є письмовий висновок, виданий Торгово-промисловою палатою України або офіційний текст законодавчих актів, що вступили в силу.

Відтак, належним та допустимим доказом щодо настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) які звільняють сторін від відповідальності за невиконання умов договору, є письмовий висновок, виданий саме Торгово-промисловою палатою України або офіційний текст законодавчих актів, що вступили в силу.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані відповідачем докази не відповідають умовам договору та чинному законодавству, та не спростовують позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафної неустойки. Відтак доводи ТзОВ "ІДЕК-2006", викладені в апеляційній скарзі останнього, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки даним обставинам надана правомірна оцінка судом першої інстанції.

Як зазначено вище, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТзОВ "ІДЕК-2006" неустойки за договором купівлі-продажу № 258/18/13-П від 27.03.2018 року в сумі 2578292, 78 грн.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, розрахунок позивача штрафної неустойки нарахованої за періоди: з 02.10.2018 року по 10.04.2019 року у загальній сумі 2578292, 78 грн., є арифметично не вірний, оскільки у даному розрахунку допущена помилка щодо визначення кінцевої дати нарахування.

Здійснивши перевірку проведеного судом першої інстанції перерахунку із врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що останнім днем нарахування штрафної неустойки є 02.04.2019 року, а її сума за періоди: з 02.10.2018 рок по 02.04.2019 року складає 2470301, 46 грн.

Разом з тим, як вказано вище, в суді першої інстанції відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% від загальної суми стягнення.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Позивачем було повідомлено суд першої інстанції про те, що останній розраховуючи на добросовісне виконання відповідачем умов договору, уклав з OLAM INTERNATIONAL LIMITED зовнішньоекономічний контракт № С077/18 від 15.05.2018 року, яким було передбачено поставку позивачем зерна пшениці, 2018 року врожаю, у кількості 17000 метричних тон. Крім того, останній зазначив про те, що у зв`язку із не поставкою відповідачем у строки визначені договором товару, було укладено додаткову угоду № 2 від 29.11.2018 року до контракту, на умовах, що передбачали зміну строків поставки товару у кількості 3000+- 2% метричних тон, та визначено термін поставки з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року, обидві дати включно. У зв`язку із тим, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, позивач змушений був сплатити штрафні санкції за невиконання контракту у сумі 103258, 35 доларів США. Відтак останній вважає, що вимога про стягнення з відповідача штрафної неустойки, у повній мірі є справедливим заходом захисту порушених прав та є меншою у пропорційному відношенні з понесеними позивачем реальними збитками.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надані позивачем докази у підтвердження вищенаведених обґрунтувань, а саме: контракт; додаткову Угоду № 1 до контракту; додаткову Угоду № 2; додаткову Угоду № 3; повідомлення про Дефолт; Протокол розгляду повідомлення про Дефолт; платіжне доручення в іноземні валюті № 24 від 14.03.2019 року, не є належними доказами того, що сплата позивачем 103 258, 35 доларів США відбулася саме за невиконання відповідачем умов договору.

При цьому суд першої інстанції прийняв до уваги те, що кількість товару обумовлена сторонами у договорі не співпадає з кількістю визначеною у контракті, а тому збитки є недоведеними.

Судова колегія в даному випадку додатково відзначає, що за умовами Контракту № С077/18 від 15.05.2018, а також згідно протоколу розгляду повідомлення (Претензії) про Дефолт до контракту № С077/18 від 22.02.2019 та Повідомлення (Претензії) про Дефолт до контракту № С077/18 від 15.05.2018 (а.с. 44-47 т. 1), які надані позивачем в обгрунтування понесених збитків, вбачається сплата позивачем відшкодування за невиконання поставок зерна пшениці 3 класу, врожаю 2018 року.

Однак за договором купівлі-продажу № 258/18/13-П від 27.03.2018, укладеним між позивачем та відповідачем, останній зобов`язувався поставити пшеницю м`яку 5-го класу, гр. "Б" та/чи пшеницю м`яку 6-го класу врожаю 2018 року (пункт 4 договору). Лише підпуктом 4.3 договору обумовлено можливість поставки за даним договором пшениці м`якої 3-го класу, гр. "А", врожаю 2018 року.

З наведеного слід дійти висновку, що договір між позивачем та відповідачем не мав безпосереднього впливу на виконання позивачем своїх зобов`язань за контрактом № С077/18 від 15.05.2018 року.

Також, матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач завчасно повідомляв позивача про те, що умови договору ним виконані не будуть, а додаткові угоди № 2 та № 3 до контракту укладені між позивачем та іншого стороною вже після вказаного повідомлення та після закінчення визначених договором строків на поставку товару.

Відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність того факту, що саме з вини відповідача позивач поніс збитки у сумі 103258, 35 доларів США перед іншою особою.

Якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставність зменшення розміру пені на 90 % від обґрунтованої позивачем суми 2470301, 46 грн. та її стягнення в розмірі 247030, 15 грн.

Зазначене спростовує доводи позивача, викладені в його апеляційній скарзі, стосовно безпідставності зменшення розміру пені.

З огляду на вищевикладене, доводи позивача та відповідача, зазначені в їх апеляційних скаргах, викладені в довільному трактуванні норм чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами, а відтак, не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 08.08.2019 року у справі № 918/289/19 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені скаржниками судові витрати за розгляд апеляційних скарг покладаються на них.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 08 серпня 2019 року у справі № 918/289/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/289/19 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 18.12.2019 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.