Рішення

від 10.12.2019 по справі 904/2727/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019м. ДніпроСправа № 904/2727/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем", м. Дніпро;

відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Дніпро

про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 49154грн.58коп., заборгованості з пені у розмірі 1643грн.87коп.

Представники :

від позивача: Тільний Є.В., довіреність №807-К-Н-О від 01.03.2019р., адвокат;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2 не з`явився.

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" та відповідача-2: ОСОБА_1 з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 125376грн.51коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019р. зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надати у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На виконання вказаної ухвали суду Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради повідомив, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, 28.04.2016р. був знятий з реєстрації.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 10.09.2019р.

Також вказаною ухвалою вирішено подальший виклик ОСОБА_1 здійснювати через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019р. судове засідання було відкладено на 15.10.2019р.

04.10.2019р. від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог. У зазначеній заяві позивач просить солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 50798грн. 45коп., з яких 49154грн. 58коп. - заборгованість за кредитом, 1643грн. 87коп. - заборгованість за пені, а також понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019р. здійснений перехід до розгляду справи №904/2727/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 12.11.2019р.

В судове засідання від 12.11.2019р. представники сторін не з`явились, причин своєї неявки суду не повідомили. Про час та дату судового засідання повідомлялись судом у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про зменшення позовних вимог, перевіривши повноваження особи, яка її підписала, судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України. Отже, вказана заява приймається судом.

Таким чином, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, предметом розгляду у справі є стягнення солідарно з відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" та відповідача-2: ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 50798грн.45коп., з яких 49154грн.58коп. - заборгованість за кредитом, 1643грн.87коп. - заборгованість за пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2019р. закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019р.

У судове засідання від 10.12.2019р. представники відповідачів не з`явились, причин своєї неявки суду не повідомили.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019р., 19.08.2019р., 10.09.2019р., 15.10.2019р., 12.11.2019р. направлені відповідачу-1 в установленому порядку на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019р., направлене на адресу відповідача-1, повернулось до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930009315626 та №4930009715250 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2019р. та від 10.09.2019р. отримані відповідачем-1 13.09.2018р. та 08.10.2019р. відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача-1 на зазначених повідомленнях.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

На день розгляду справи у судовому засіданні 10.12.2019р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача-1 щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Отже, відповідача-1 відповідно вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930008909573, №4930009315634 №4930009715268, №4930010229253 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2019р., від 19.08.2019р., від 10.09.2019р., та від 15.10.2019р. отримані відповідачем-2 06.07.2019р., 11.09.2019р., 26.09.2019р. та 31.10.2019р. відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача-2 на зазначених повідомленнях.

Додатково суд зазначає, що на підставі ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2019р., 10.09.2019р., 15.10.2019р., 12.11.2019р. виклик відповідача-2 - ОСОБА_1 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, відповідача-2 відповідно вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

- факт підписання позивачем та відповідачем-1 заяви про відкриття рахунку від 06.08.2014р.;

- факт підписання позивачем та відповідачем-1 заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.08.2014р.

- факт укладення позивачем та відповідачем-1 кредитного договору від 06.08.2014р., шляхом підписання сторонами заяви про відкриття поточного рахунку від 06.08.2014р. та заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.08.2014р.;

- чи є складовою частиною кредитного договору №б/н від 06.08.2014р., надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг та Тарифів банку.

- визначення редакції Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, до яких приєднався відповідач-1, підписавши заяву про відкриття рахунку від 06.08.2014р. та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.08.2014р.;

- розмір заборгованості відповідача-1 за кредитним договором №б/н від 06.08.2014р.;

- наявність прострочення відповідачем-1 зобов`язань з повернення грошових коштів за кредитним договором №б/н від 06.08.2014р.;

- встановлення відповідальності за порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів;

- факт укладенням між позивачем та відповідачем-2 договору поруки №Р1544098770126910151 від 06.12.2018р.;

- наявність підстав для стягнення з відповідача-2, як солідарного відповідача, заборгованості за кредитним договором №б/н від 06.08.2014р.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі позивачем надані: заява про відкриття поточного рахунку від 06.08.2014р.; заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.08.2014р.; витяг з Умов та правил надання банківських послуг; витяг з Тарифів банку; виписки з банківських рахунків відповідача-1; розрахунок заборгованості за договором №б/н від 06.08.2014р.; договір поруки №Р1544098770126910151 від 06.12.2018р.

06.08.2014р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" (далі - клієнт, позичальник) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі - банк) підписана заява про відкриття рахунку.

Також, 06.08.2014р. між відповідачем-1 та позивачем підписана заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

У заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.08.2014р. зазначено, що відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши зазначену заяву, відповідач взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору банківського обслуговування.

Відповідно до п. 1.7 нової редакції Статуту Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", погодженої Національним банком України 11.06.2018р., згідно з рішенням Єдиного акціонера банку від 21.05.2018р. №519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Норма статті 1069 Цивільного кодексу України передбачає кредитування рахунка, відповідно до ч. 1, 2 якої якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, сторони фактично узгодили укладення договору банківського рахунку з можливістю його кредитування за умов відсутності на такому рахунку коштів та наявністю у банку вільних коштів (далі - договір).

Згідно з заявою від 06.08.2014р. на відкриття рахунку відповідачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 .

На виконання умов договору банківського обслуговування від 06.08.2014р. позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти. Факт використання відповідачем-1 наданих позивачем кредитних коштів підтверджується виписками по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" за період з 07.08.2014р. по 29.05.2019р. (а.с. 42-46).

Позивач стверджує, що у відповідача-1 у зв`язку із порушенням зобов`язання за договором банківського обслуговування від 06.08.2014р. в частині повернення банку кредитних коштів станом на 29.05.2019р. утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 49154грн.58коп., заборгованість з пені у розмірі 1643грн.87коп.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім клієнтам, споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У заявах Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" від 06.08.2014р. про відкриття рахунку та про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, процентна ставка, яка буде застосовуватися у разі здійснення банком кредитування, не зазначена, як не визначено розміру ліміту кредитування.

Крім того, у цих заявах, підписаних сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема - пеню за порушення грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг із "Тарифів банку" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщених в мережі Інтернет: сайті https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: https://privatbank, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: визнання кредитного ліміту, умови припинення оплати банком розрахункових документів, зміна ліміту, відповідальність у разі невиконання таких умов, зокрема пільговий період користування лімітом, права та обов`язки сторін, забезпечення зобов`язань, порядок розрахунків, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття поточного рахунку від 06.08.2014р. та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 06.08.2014р., які містили посилання на Тарифи та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені за порушення грошових зобов`язань.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази погодження всіх істотних умов договору, зокрема, щодо погодження розміру та порядку сплати пені за порушення грошових зобов`язань з повернення кредитних коштів. Доказів повідомлення клієнта про розмір ліміту матеріали справи також не містять.

Господарський суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (06.08.2014р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (24.06.2019р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу-1 Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та погодженого розміру ліміту кредитування, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем-1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А тому посилання банку на те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" можна вважати договором приєднання, відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку (у наданій позивачем редакції), оскільки вони не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього відсутній погоджений сторонами розмір процентів, пені, штрафу, тощо, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Суд зазначає, що наявність в указаній та даній справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об`єкт кредитування є тотожним - кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору.

Господарський суд вважає, що Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача-1, тому їх не можна розцінювати як частину договору, укладеного між сторонами 06.08.2014р. шляхом підписання заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність відповідача-1, яка встановлена у формі сплати пені за порушення зобов`язань з повернення кредитних коштів.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості з пені у розмірі 1643грн.87коп.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 Цивільного кодексу України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" позивач дотримався вимог таких принципів цивільного судочинства як справедливість, добросовісність та розумність, що передбачені п. 6 ч. 1 статті 3 Цивільного кодексу України.

Також суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами договір у формі у вигляді заяви від 06.08.2014р., підписаної сторонами, не містить строку повернення кредитних коштів (користування ним).

Факт надання та часткового погашення кредитних коштів підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача-1

А тому, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 фактично отриманої суми кредитних коштів є правомірними.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість за кредитом у розмірі 49154грн.58коп.

У відповідності до частини 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем-1 належними та достатніми доказами заборгованість за кредитом у сумі 90000грн. не спростована, доказів сплати боргу не надано.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 49154грн.58коп. підтверджені матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 49154грн.58коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (частини 1, 2 статті 543 Цивільного кодексу України).

У підтвердження забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування №б/н від 06.08.2014р., позивачем наданий договір поруки №P1544098770126910151 від 06.12.2018р., між позивачем та ОСОБА_1 .

Предметом вказаного договору, згідно з пунктом 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" (боржник) зобов`язань за угодами приєднання: розділ 3.2.1 "Кредитний ліміт" (далі - Угода 1) та розділ 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" (далі - Угода 2) Умов та правил надання банківських послуг.

Як вбачається зі змісту розділу "юридичні адреси та реквізити сторін" договору поруки №P1544098770126910151 від 06.12.2018р., відсутній підпис відповідача-2 на вказаному договорі.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Докази того, що ОСОБА_1 підписав договір поруки №P1544098770126910151 від 06.12.2018р. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 , як солідарного відповідача, заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 06.08.2014р.

Щодо звернення позивачем до господарського суду із позовною заявою де одним відповідачів є фізична особа, суд зазначає наступне.

З аналізу змісту та підстав поданого позову вбачається, що позивач, як кредитор, подав до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача - 1.

За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, позивач дійшов обґрунтованого висновку, що даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на користь позивача з відповідача-1 підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 753грн.14коп.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статями 4, 13, 14, 20, 42, 46, 74, 76-80, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 231, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 49154грн.58коп., заборгованості з пені у розмірі 1643грн.87коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ютем" (ідентифікаційний код: 39293541; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Решетилівська, буд. 8, оф. 209) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитом в розмірі 49154грн.58коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 753грн.14коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 10.12.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.12.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова