Ухвала

від 16.12.2019 по справі 907/573/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

"16" грудня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/573/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Універсал Україна» , м. Ужгород №136/11 від 25.11.2019 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах суми ціни позову

У межах розгляду справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Універсал Україна , м. Ужгород до Комунального некомерційного підприємства Свалявська районна лікарня Свалявської районної ради Закарпатської області про стягнення суми 1.702.813,36грн.

Представники сторін:

Від позивача - Пачута О.М., довіреність від 12.07.2019 року

Від відповідача - Хиля М.М., адвокат (ордер ЗР № 38698 від 01.10.2019 року)

Попович І.І., довіреність від 15.10.2019 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 1.702.813,36грн., у тому числі 1.344.685,76грн. по оплаті вартості виконаних підрядних робіт за договором підряду №120 на виконання робіт по капітальному ремонту від 02.08.2018, суму 239.881,76грн. пені за несвоєчасний розрахунок, 89.320,63грн. інфляційних втрат та 28.925,21грн. три відсотки річних, посилаючись на порушення вимог ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 610, 837, 875, 882 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 21.10.2019.

У засіданні суду 21.10.2019 за згодою представників оголошено перерву на 18.11.2019.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року було відкладено підготовче засідання на 25.11.2019.

Ухвалою суду від 25.11.2019 судом у порядку вимог ст. 52 ГПК України здійснено заміну відповідача внаслідок проведених заходів реорганізації, а саме - Свалявської центральної районної лікарні на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство Свалявська районна лікарня Свалявської районної ради Закарпатської області. Даною ухвалою також судом продовжено строк підготовчого провадження у справі, прийнято до розгляду заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Відкладено підготовче засідання на 16.12.2019 року.

У засіданні суду заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти Комунального некомерційного підприємства "Свалявська районна лікарня" Свалявської районної ради Закарпатської області (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення 23, код ЄДРПОУ 01992653), що належать або підлягають передачі або сплаті Комунальному некомерційному підприємству "Свалявська районна лікарня" Свалявської районної ради Закарпатської області і знаходяться у них чи в інших осіб.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що поведінка відповідача, свідчить про нехтування своїми обов`язками по оплаті вартості виконаних робіт, в той час, коли кошти для цих потреб виділені (п. 3.2 Договору підряду на виконання робіт по капітальному ремонту № 120 від 02.08.2018р.).

Одночасно позивач просить суд взяти до уваги той факт, що кошти для оплати виконаних будівельних робіт наявні на рахунках відповідача, так як були виділені для цих цілей і з них вже проводились оплати виконаних робіт.

Разом із тим, виділення цих коштів та їх повернення регулюється положенням Постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів від 15 грудня 2010 р. № 1132, яка визначає механізм перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам (базова дотація, субвенції, стабілізаційна та додаткові дотації), реверсної дотації та міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами.

У відповідності до п. 9 вказаного порядку обсяг субвенцій з державного бюджету, не використаний на кінець бюджетного періоду, перераховується в останній робочий день такого періоду органами Казначейства до державного бюджету, якщо інше не передбачено Бюджетним кодексом України та/або законом про Державний бюджет України.

Таким чином, оскільки відповідач є бюджетною організацією, виділенні для будівництва кошти з яких не проведено оплату виконаних робіт будуть вважатись невикористаними на кінець бюджетного періоду, у зв`язку із чим будуть повернуті до державного бюджету. Так, без вжиття заходів до забезпечення позову, вказані кошти не зможуть бути використані як оплата виконаних робіт за Договором підряду на виконання робіт по капітальному ремонту №120 від 02 серпня 2018 року.

Також позивач у поданому суду письмовому додатковому обгрунтуванні своєї заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не заперечує стосовно обрання судом заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення коштів на депозитний рахунок суду у сумі, визначеній судом.

Відповідач у судовому засіданні навів пояснення та залишив вирішення питання про забезпечення позову на розсуд суду. Зазначає про необхідність обрання судом заходів зустрічного забезпечення.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що існує висока вірогідність того, у випадку прийняттям судом рішення про задоволення позову, останній буде позбавлений можливості виконати таке рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову .

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту у межах ціни позову на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, а також враховує, що вжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність відповідача.

Окрім того, враховуючи предмет спору та заявлені позовні вимоги, а також враховуючи наявність підстав вважати, що у випадку задоволення позову позивач буде позбавлений можливості реального виконання рішення суду шляхом стягнення коштів, та враховуючи виділення відповідачу необхідних коштів для оплати робіт, однак невжиття ним жодних заходів хоча б для часткового виконання своїх зобов`язань з повернення заборгованості, суд вважає, що доцільним є вжиття заходів забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову, що належать або підлягають передачі або сплаті що находяться у нього чи в інших осіб.

Вказані заходи є адекватними та забезпечать збалансованість інтересів сторін та забезпечать можливість фактичного виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Заявником у поданій заяві вказується на те, що обраний захід до забезпечення позову не повинен бути наслідком повного припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання .

Беручи до уваги наведене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що станом на сьогоднішній день існує реальна необхідність вжиття заходів накладення арешту на грошові кошти Комунального некомерційного підприємства "Свалявська центральна районна лікарня" Свалявської районної ради Закарпатської області (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення 23, код ЄДРПОУ 01992653), щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, у відповідності до ст.141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Беручи до уваги той факт, що позивач не заперечує щодо вжиття судом заходів щодо зустрічного забезпечення, суд, з огляду на викладені норми та враховуючи предмет позову, вважає за необхідне вжити зустрічних заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти. При цьому, суд вважає за необхідне при визначенні розміру зустрічного забезпечення взяти до уваги подані позивачем докази з приводу спірних правовідносин.

В той же час, в силу приписів ст. 247 Господарського процесуального кодексу України спір за даним позовом виходячи із його правової природи не може бути визнаний малозначним, а тому суд вважає за можливе визначити суму відповідного зустрічного забезпечення у сумі 25000,00 грн, яку вважає співмірною із вжитими за заявою позивача заходами забезпечення його позову.

Отже, з огляду на викладене, з метою гарантії захисту прав і інтересів сторін даного спору на час його вирішення, суд вважає за необхідне вжити заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 25000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Універсал Україна» , м. Ужгород №136/11 від 25.11.2019 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах суми ціни позову задовольнити повністю.

Накласти арешт у межах ціни позову на грошові кошти у сумі 168 800 грн. на рахунок р/р НОМЕР_1 (№UA НОМЕР_2 ) Комунального некомерційного підприємства "Свалявська центральна районна лікарня" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення 23, Код ЕДРІІОУ 01992653), що знаходяться рахунках відповідача.

Накласти арешт у межах ціни позову на грошові кошти у сумі 1 511 000 грн на р/р НОМЕР_3 (№UA 388201720000035233030053245) Комунального некомерційного підприємства "Свалявська центральна районна лікарня" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення 23, Код ЕДРІІОУ 01992653), що знаходяться рахунках відповідача.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Універсал Україна» ( вул. Сидоряка, 9. м. Ужгород, вул. Сидоряка, 9, м.Ужгород, 88000 код ЄДРПОУ 39060554)

Боржник: Комунальне некомерційне підприємство "Свалявська центральна районна лікарня" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Визволення 23, Код ЕДРІІОУ 01992653)

3. Вжити заходи зустрічного забезпечення у справі № 907/573/19.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Універсал Україна» ( вул. Сидоряка, 9. м. Ужгород, вул. Сидоряка, 9, м.Ужгород, 88000 код ЄДРПОУ 39060554) надати зустрічне забезпечення шляхом внесення протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали на депозитний рахунок Господарського суду Закарпатської області (ідентифікаційний код 03499922; депозитний рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Державній казначейській службі України (МФО 820172) грошові кошти у розмірі 25000,00грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00коп.).

5. Звернути увагу позивача, що невиконання вимог п. 4 даної ухвали (зустрічного забезпечення) у визначені строки матиме своїм наслідком скасування вжитих заходів забезпечення позову.

6. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.12.2019, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 19.12.2022.

7. Відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Згідно ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.12.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі