Рішення

від 10.12.2019 по справі 910/10221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.12.2019Справа № 910/10221/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "ОТП Банк" (м. Київ)

про визнання незаконними дій та визнання недійсним одностороннього правочину

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: Швець В.Ю.

від відповідача: Чорний А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ОТП Банк" про:

- визнання незаконними дій відповідача щодо зупинення фінансових операцій позивача по поточному банківському рахунку у гривні шляхом відхилення платіжних доручень: № 21 на суму 200.000,00 грн. та № 22 на суму 300.000,00 грн. від 26.11.18.;

- визнання незаконним рішення відповідача про встановлення неприйнятно високого ризику позивачу.

Спір виник у зв`язку з незаконними, на думку позивача, діями відповідача щодо зупинення фінансових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік", та відсутністю об`єктивних та обґрунтованих причин для встановлення позивачу високого ризику за результатами переоцінки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.19. відкрито провадження у справі № 910/10221/19, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.09.19.

30.08.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

17.09.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 10.10.19.

07.10.19. позивачем подано відповідь на відзив та заяву про зміну предмету позову.

У відповідності до заяви про зміну предмету позову позивач просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо зупинення фінансових операцій позивача по поточному банківському рахунку у гривні шляхом відхилення платіжних доручень: № 21 на суму 200.000,00 грн. та № 22 на суму 300.000,00 грн. від 26.11.18.;

- визнати недійсним односторонній правочин відповідача про відмову позивачу в обслуговуванні у зв`язку з встановленням неприйнятно високого ризику за результатом його переоцінки.

За вказаних підстав судом встановлено, що оскільки позивачем змінено матеріально-правову вимогу, то ним подано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.19. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік" про зміну предмету позову.

10.10.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, оголошення перерви в підготовчому засіданні до 05.11.19.

23.10.19. відповідачем подано відзив на позовну заяву з врахуванням заяви позивача про зміну предмету позову.

05.11.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.11.19.

14.11.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.12.19.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

В судовому засіданні 10.12.19. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти позову заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.12.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги обґрунтовано наступним:

- попри відсутність об`єктивних причин для зупинення відповідачем фінансових операцій позивача, фінансові операції згідно платіжного доручення № 21 на суму 200.000,00 грн та платіжного доручення № 22 на суму 300.000,00 грн від 26.11.18. були зупинені відповідачем та в установлений законом строк поновлені не були;

- відповідачем не запитувались від позивача будь-які документи чи відомості для встановлення неприйнятного рівня ризику, а лист банку від 04.12.18. № 019-0131637 не містить інформації про критерії, за якими позивачу було встановлено неприйнятно високий ризик за результатами його переоцінки, з огляду на що позивач доходить висновку, що за відсутності підстав вважати незаконними джерела походження коштів товариства, інших його активів або прав на такі активи, не доведеності й наявності у банківських операціях позивача ознак відмивання доходів, у відповідача були відсутні об`єктивні й обґрунтовані причини для встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік" неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки.

Відповідач проти позову заперечував з підстав того, що:

- суб`єкт первинного фінансового моніторингу наділений правом в односторонньому порядку розірвати договір чи відмовити у проведенні операції з клієнтом за наявності підстав, визначених у Законі України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення ;

- оскільки за результатами проведеної переоцінки було встановлено неприйнятно високий ризик фінансової діяльності позивача, Банк в праві відмовити Клієнту в підтриманні ділових відносин, зокрема, в зв`язку з проведенням операцій, які мали ознаки транзитної діяльності.

За матеріалами справи судом встановлено наступне.

21.06.16. між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) був укладений договір № 019/000831/16 про відкриття рахунку, здійснення розрахунково-касового обслуговування та надання інших банківських послуг (далі - Договір), за умовами якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (-и) (далі - рахунок), а також виконує за Рахунком операції відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Банк зобов`язався виконувати розпорядження Клієнта по перерахуванню коштів з рахунку, що несу перечать вимогам чинного законодавства України, у строки та у порядку, встановленими чинним законодавством України.

На підставі Договору Клієнту було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

21.06.16. між Банком та Клієнтом було укладено Стандартний договір № GL-870-2016 про обслуговування поточного рахунку за допомогою електронної банківської системи клієнт-інтернет-банкінг ОТР online (далі - Стандартний договір) за яким Банк підключає Користувача до електронної банківської системи та користується послугами, перелік яких наведений в п. 3 даного договору на умовах, викладених в договорі. До переліку послуг віднесено в тому числі доступ до рахунків Користувача та виконання вихідних платіжних доручень.

26.11.18. позивачем були сформовані платіжні доручення: № 21 на суму 200.000,00 грн та № 22 на суму 300.000,00 грн з призначенням платежу фінансова підтримка (інвестиція) державної програми виробництва та розповсюдження нац.фільмів на 2017/2018 р.р. згідно договору б/н від 15.01.2018р. без ПДВ , контрагент ТОВ Правовід .

Адвокатським запитом № 04/11/18 від 29.11.18. адвокат Васильєв Є.В. від імені позивача звернувся до відділення Голосіївське відповідача для роз`яснення підстав на яких: співробітники відділення вважають платіж із залученням інвестицій сумнівною діяльністю ат сумнівною операцією; не проводять платіжне доручення, змушують позивача відкрити поточний рахунок в іншому банку. Вказаних в запиті копії свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльності, довіреності та заяви про закриття поточного рахунку позивачем до матеріалів справи не подано, з огляду на що суд не вбачає можливості надати правову оцінку такому запиту та діям відповідача щодо обов`язковості надання відповіді на такий запит.

Листом від 09.12.18. відповідач повідомив позивача про те, що він відмовляє Клієнту в обслуговуванні у зв`язку з встановленням неприйнятно високого ризику за результатами його переоцінки на підставі ст. 64 ЗУ Про банки і банківську діяльність та ст. 10 ЗУ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , та просив звернутись до Банку із заявою про закриття рахунку.

Спір виник у зв`язку з незаконними, на думку позивача, діями відповідача щодо зупинення фінансових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік", та відсутністю об`єктивних та обґрунтованих причин для встановлення позивачу високого ризику за результатами переоцінки.

За змістом ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі статтею 11 ЦК цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202, частини 2 статті 203, статей 205, 207, 237 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою; представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписами статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" на банки покладено обов`язок проводити ідентифікацію та верифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

При цьому частиною 5 цієї статті Банку надано право відмовитися від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний також здійснювати переоцінку ризиків клієнтів, з якими встановлені ділові відносини, а також в інших випадках, встановлених законодавством, не рідше ніж один раз на рік з метою її підтримання в актуальному стані та документувати результати оцінки чи переоцінки ризиків.

Пунктом 3 Розділу І Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016. № 584, встановлено, що суб`єкти первинного фінансового моніторингу (до яких, зокрема, відносяться банки) розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Відповідно до пункту 17 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.2015. № 417 (далі - Положення НБУ № 417), банк зобов`язаний розробити та затвердити такі окремі внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, що мають оновлюватися з урахуванням змін до законодавства України та подій, що можуть вплинути на ризики легалізації кримінальних доходів / фінансування тероризму, зокрема, Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу.

Рішенням Правління № 391 АТ ОТП Банк від 12.12.17. затверджено, зокрема, Програму ідентифікації, верифікації та вивчення юридичних осіб-клієнтів АТ ОТП Банк , Програму управління комплаєнс-ризиком фінансового моніторингу АТ ОТП Банк , Правила внутрішнього фінансового моніторингу АТ ОТП Банк .

Крім вказаного, Національним Банком України електронним повідомленням № 25-0008/37888 від 26.05.17. Про критерії для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності в якості додатку подано перелік таких критеріїв.

Під час обслуговування Клієнта аналітичними системами Банку були відібрані операції, які мали ознаки фіктивності позивача, а саме: широкий перелік зареєстрованих видів діяльності (17); засновник/керівник в одній особі, мінімальний розмір статутного капіталу (1000 грн); місце реєстрації клієнта є місцем реєстрації значної кількості юридичних осіб (88); 1 співробітник у штаті; використання однієї ІР адреси зі своїми контрагентами, які згідно КВЕДів не пов`язані з господарською діяльністю позивача; фінансові операції Клієнта мали ознаки транзитної діяльності ; Клієнту на рахунок зараховувались грошові кошти як оплата за юридичні послуги згідно актів з подальшим поверненням контрагентам як надмірно перераховані кошти; на рахунок Клієнта почали надходити грошові кошти від контрагентів не клієнтів банку як фінансова підтримка (інвестиція) державної програми виробництва та розповсюдження національних фільмів, при цьому по рахунку Клієнта не здійснювалися фінансові операції з господарської діяльності.

Зважаючи на зазначені обставини, Банк відмовив Клієнту в підтриманні ділових відносин в зв`язку з проведенням операцій, які мали ознаки транзитної діяльності.

Отже, на противагу твердженням позивача, банком проведено перевірку Клієнта, а доводи позивача про незаконність дій відповідача щодо зупинення фінансових операцій позивача по поточному банківському рахунку у гривні шляхом відхилення платіжних доручень: № 21 на суму 200.000,00 грн. та № 22 на суму 300.000,00 грн. від 26.11.18., не знайшли свого підтвердження.

Пунктами 19, 20 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 26.06.15. № 417, визначено, що внутрішні документи банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом, надання копій внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу має забезпечувати їх гарантовану доставку та конфіденційність.

З огляду на вказане відповідачем до матеріалів справи долучено витяг з Правил внутрішнього фінансового моніторингу АТ ОТП Банк , які досліджено судом.

Оскільки вказані внутрішні документи Банку з питань фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом, то Банк не ознайомлює клієнтів із внутрішніми документами, у даному випадку критеріями ризику, з метою уникнення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб`єкт первинного фінансового моніторингу (до яких зокрема відносяться банки) має право відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.

Отже, відповідно до приписів наведених норм відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатами якої прийнято рішення про припинення ділових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Візіон Технік" з посиланням на ст. 64 ЗУ Про банки і банківську діяльність та ст. 10 ЗУ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , та просив звернутись до Банку із заявою про закриття рахунку.

Заявою від 05.12.18. позивач звернувся до відповідача із заявою про закриття поточного рахунку № НОМЕР_1 .

Частинами 1 та 3 статті 651 ЦК передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 1075 ЦК банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Стаття 627 ЦК передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 2.2.11 Договору Банк має право вимагати отримувати від Клієнта документи, необхідні для здійснення Банком своїх повноважень у сфері валютного контролю, а також визначених Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення прийнятого 14.10.214. № 1702-VII, із змінами та доповненнями, а також іншими нормативно-правовими актами стосовно протидії легалізації (відмиванню) коштів. Банк має право призупинити виконання операцій за Договором або відмовити Клієнту у виконанні операції/й, якщо є підстави вважати, що фінансова операція Клієнта може/уть бути пов`язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму. У разі застосування Банком цього права, клієнт має надати до Банку документи або інші відомості, що підтверджують законність та зміст такої/их операції/й.

З огляду на викладене в сукупності суд дійшов висновку, що Банк відмовив позивачу в підтриманні ділових відносин у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами його переоцінки, здійснюючи свої функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу, покладені на нього в силу приписів 11 Закону №1702-VII.

Враховуючи приписи статей 10, 11 Закону №1702-VII та статті 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як спеціальних законів, що прямо наділяють Банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.

Норми зазначених законів не обмежують право Банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин.

Не приймаються судом доводи позивача про незаконність прийнятого Банком рішення щодо встановлення позивачу неприйнятно високого ризику без посилання на відповідні критерії такого ризику, так як в чинному законодавстві відсутній вичерпний перелік критеріїв ризику, а відповідно до розділу 1 пункту 3 наказу Міністерства фінансів України № 584 від 08.07.17. суб`єкти первинного фінансового моніторингу розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта.

Таким чином позивач не довів суду та не надав належних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним одностороннього правочину відповідача про відмову позивачу в обслуговуванні у зв`язку з встановленням неприйнятно високого ризику за результатом його переоцінки, як і не довів протиправності (незаконності) дії відповідача щодо зупинення фінансових операцій позивача по поточному банківському рахунку у гривні шляхом відхилення платіжних доручень: № 21 на суму 200.000,00 грн. та № 22 на суму 300.000,00 грн. від 26.11.18.

Інші доводи сторін суд відхиляє, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини.

З підстав викладеного в сукупності суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 19.12.19.

Суддя Т.М. Ващенко