Рішення

від 19.12.2019 по справі 910/15846/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2019Справа № 910/15846/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Про"

про стягнення 28 944,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Про" про стягнення 28 944,00 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у спрощений спосіб договору поставки продукції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15846/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.11.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103050920600 за адресою: 01030, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139.

Станом на день ухвалення рішення у даній справі відповідачем відзиву або інших документів суду не надано.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі укладено договір поставки у спрощений спосіб, за умовами якого позивач зобов`язався перерахувати кошти за продукцію (побутівка будівельна 6-метрів (20 футів) вартістю 28 944, 00 грн. з ПДВ, а відповідач в свою чергу зобов`язався здійснити поставку у місто Городище, вулиця Кожедуба, 6В.

Відповідач надав позивачу рахунок на оплату № 217 від 27.12.2018 на суму 28 944, 00 грн. за побутівку будівельну, а позивач здійснив оплату по рахунку № 217 від 27.12.2018 на суму 28 944, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1050 від 27.12.2018.

Проте, відповідач зобов`язання з поставки не виконав, оплачений позивачем товар на загальну суму 28 944, 00 грн., не поставив.

Позивачем 26.09.2019 направлено претензію відповідачу, відповідно до якої вимогає повернути сплачені кошти у розмірі 28 944, 00 грн.

Однак, за твердженням позивача, дані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення, зобов`язання з поставки оплаченого позивачем товару не виконано, повернення грошових коштів на рахунок позивача не здійснено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами частини першої статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина другою статті 640 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини шостої статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 530 Цивільного України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на момент розгляду спору, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзиву на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму попередньої оплати.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 28 944, 00 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Про" про стягнення 28 944,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмаш Про" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 139, ідентифікаційний код 42554542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський полімер" (03143, місто Київ, вулиця Метрологічна, будинок 42, секція 42/2, ідентифікаційний код 38780902) 28 944 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 00 коп.- основного боргу та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк