ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2019 року Справа № 923/893/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-аварійна служба України", м. Херсон
про стягнення 4964,98 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ломакіна М.І. - уповн. предст., дов. від 20.12.2018
від відповідача: не з`явився
встановив:
Процесуальні дії у справі
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-аварійна служба України" про стягнення заборгованості відповідно до договору № 6540000800085661 про надання послуг бізнес мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства від 04 липня 2018 року у розмірі 4964,98 грн., з яких основної заборгованості в розмірі 4442,33 грн; інфляційних збитків у сумі 132,70 грн., пені у сумі 300,05 грн., 3% річних у сумі 89,90 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 визначено суддю по справі - Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 23.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено перше засідання по справі на 14 листопада 2019 року об 11:30.
Ухвалою суду від 14.11.2019 року відкладено судове засідання на 26.11.2019 року об 11:00.
В судовому засіданні 26.11.2019 оголошено перерву до 17.12.2019 об 11:30.
12.12.2019 за вх. № 11770/19 до суду надійшли додаткові пояснення від позивача.
В судовому засіданні 17.12.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач у судові засідання 14.11.2019, 26.11.2019, 17.12.2019 не з`явився. До суду повернулись копії ухвал суду від 23.10.2019, 26.11.2019 з відміткою Укрпошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язок щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній".
Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, отриманого на запит суду, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-аварійна служба України" (код ЄДРПОУ 37353598) є 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 197-А і співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.
Крім того суд наголошує на тому, що копії ухвал суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування своєї позиції, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" посилається на наступні твердження.
04 липня 2018 року між ПАТ Укртелеком в особі Херсонської філії ПАТ Укртелеком та ТОВ Дорожньо - Аварійна служба України був укладений договір № 6540000800085661 про надання послуг бізнес мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства.
У зв`язку з тим, що Відповідачем в порушення умов укладеного договору не належним чином виконувались свої зобов`язання, утворилась заборгованість за період з січня 2019 року по вересень 2019 року у розмірі 4964,98 грн., з яких: сума основного боргу складає 4442,33 грн.; сума інфляційних збитків складає 132,70 грн.; сума пені складає 300,05 грн.; 3 % річних від простроченої суми - 89,90 грн.
На підставі вищезазначеної заборгованості для досудового врегулювання спору 12.06.2019 р. на адресу відповідача була направлена претензія про оплату заборгованості, на яку відповідач не реагує належним чином та не погашає існуючу заборгованість.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
В матеріалах справи відсутні заяви, клопотання, заперечення від відповідача.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних взаємовідносин
04 липня 2018 року між позивачем по справі, Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" та відповідачем по справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-аварійна служба України" був укладений договір № 6540000800085661 про надання послуг бізнес мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства (далі по тексту рішення - Договір).
Відповідно до п. 1.1. договору оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (далі - послуги), що визначаються у замовленні послуг та відповідних угодах до цього договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних угодах, додатках та замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор та бізнес-абонент зобов`язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству України.
Згідно з п. 2.1 договору, оператор організовує бізнес-абоненту лінію(ї) зв`язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує бізнес-абоненту інші варіанти підключення.
Положеннями п. 2.2 договору встановлено, що перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначаються в замовленні послуг та в окремих угодах до цього договору, що підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1. договору визначено, що сторони за цим договором мають права та несуть обов`язки, передбачені Умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" (далі - Умови Укртелекому, затверджені оператором, опубліковані на офіційному веб-сайті Оператора http://ukrtelecom.ua) і чинним законодавством України, зокрема, Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Згідно п. 4.1, 4.2 договору, бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у додатках до Угод до цього Договору та Умовами Укртелекому. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг здійснюється оплатою в кредит. Оплата послуг проводиться у національній валюті України.
Відповідно до п. 4.3 договору рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
Як свідчать матеріали справи, станом на 01.01.2019 відповідач має заборгованість перед позивачем за договором № 6540000800085661 від 04 липня 2018 року за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 2249,10 грн.
Відповідно до умов договору № 6540000800085661 від 04 липня 2018 року позивач надав відповідачу рахунки-акти за телекомунікаційні послуги, що є актами передавання-приймання виконаних робіт за січень 2019 року на суму 1128,56 грн., за лютий 2019 р. на суму 1123,91 грн., за березень 2019 р. на суму 1127,45 грн., за квітень 2019 р. на суму 1128,85 грн., за травень 2019 р. на суму 325, 34 грн.
Матеріали справи підтверджують, що відповідачем сплачено борг у розмірі 1170,62 грн. станом на 01.02.2019 р. та 1470,26 грн. станом на 01.03.2019 р. Матеріали справи не містять доказів, що підтверджували б оплату відповідачем залишку суми боргу у розмірі 4442,33 грн.
У зв`язку з тим, що відповідач у повному обсязі не сплатив вартість телекомунікаційних послуг, позивачем 12.06.2019 р. на адресу відповідача була направлена претензія про оплату заборгованості, на яку відповідач не надав свою відповідь та не сплатив борг.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача суму заборгованості в сумі 4442,33 грн., а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання суми інфляційних збитків у розмірі 132,70 грн.; суми пені у розмірі 300,05 грн.; 3 % річних від простроченої суми у розмірі 89,90 грн.
Норми права, застосовані судом. Оцінка доказів.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 63 Закону України Про телекомунікації , телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України Про телекомунікації , споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно ст. 68 зазначеного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.
Отже, виходячи з встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за отримані телекомунікаційні послуги за період з січня по вересень 2019 року становить 4442,33 грн.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не місять доказів сплати відповідачем позивачу 4442,33 грн., суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - порушені відповідачем, у зв`язку із чим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за телекомунікаціні послуги в сумі 4442,33 грн. (основний борг) є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.
Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення 300,05 грн. пені, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме "пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання" (частина 3).
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Положеннями п. 4.4 Договору встановлено, що пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 1 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п. 4.3 Договору. Разом з цим, суд зазначає, що Договором не встановлений розмір пені, а відтак нарахування позивачем пені у розмірі 300,05 грн. є необґрунтованим. У зв`язку із чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 300,05 грн. пені не підлягають задоволенню.
Також, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 132,70 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 89,90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 132,70 грн. та 3 % річних у розмірі 89,90 грн.
Висновки суду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 4442,33 - основної суми боргу, 132,70 грн - інфляційних та 89,90 грн. - 3% річних у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цій частині позову. Натомість позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 300,05 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 853.4296 від 20.08.2019 у сумі 1 921,00 грн., які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 1804,91 грн.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-аварійна служба України" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 18 , код ЄДРПОУ 21560766) в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" (73013, м. Херсон, вул. Кримська, 124-а, код ЄДРПОУ: 01188661, рахунок IВАN № UA НОМЕР_1 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК", м. Київ, МФО 300346) основну суму заборгованість в розмірі 4442,33 грн., інфляційні збитки у сумі 132,70 грн., 3% річних у сумі 89,90 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1804,91 грн.
3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту рішення - 19.12.2019
Суддя В.П.Ярошенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2019 |
Оприлюднено | 19.12.2019 |
Номер документу | 86437985 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ярошенко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні