Постанова

від 17.12.2019 по справі 904/1770/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1770/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Зуєва В. А., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача -Печерного С.Л.,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 (судді: Березкіна О. В., Кузнецова І. Л., Кощеєв І. М.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 (суддя Бєлік В. Г.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Суха Балка"

до Криворізької міської ради

про визнання додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки укладеною,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Суха Балка" (далі - ПрАТ "Суха Балка") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016116 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 № 14415384) (далі - договір) у запропонованій позивачем редакції.

1.2. Позовні вимоги з посиланням, зокрема на положення статей 15, 16, 627, 640, 759, 762 Цивільного кодексу України, статей 181, 188, 238 Господарського кодексу України, статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", положення Податкового кодексу України, а також умови договору обґрунтовані тим, що наданою за договором оренди земельною ділянкою ПрАТ "Суха Балка" користується для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин. Отже, згідно з положеннями чинного законодавства, позивач як підприємство, яке користується земельною ділянкою для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин має право на пільги зі сплати орендної плати (як форми плати за землю) у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до статей 274, 277 Податкового кодексу України.

Крім того, позивач акцентував, що згідно з рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816 встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2019 році, зокрема визначено, що ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з цільовим призначенням 11.01 (добувна промисловість) код розділу КВЕД07,09 для юридичних осіб на 2019 рік встановлена на рівні 2,5 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства та укладення відповідної додаткової угоди ПрАТ "Суха Балка" звернулося до Криворізької міської ради (лист від 05.02.2019 № 69.1/281) і надіслало проекти додаткових угод. Проте Криворізька міська рада (лист від 27.02.2019 № 15/18/587) відмовила у підписанні запропонованих ПрАТ "Суха Балка" додаткових угод, вказавши на нерозповсюдження на підприємство пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

ПрАТ "Суха Балка" вважає, що Криворізька міська рада своїми діями щодо непідписання додаткових угод із позивачем намагається уникнути належного виконання умов укладеного між сторонами договору в частині необхідності зміни розміру орендної плати за земельну ділянку у разі зміни розмірів земельного податку, що стало підставою для звернення до суду.

1.3. У відзиві на позовну заяву Криворізька міська рада, заперечуючи проти її задоволення, наголосила, що зі змісту договору убачається, що ПрАТ "Суха Балка" було надано земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення шахти вентиляційної № 9, що є відмінним від виду використання земельних ділянок, передбаченого пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, оскільки не пов`язано з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин.

Під час укладення договору сторонами були обумовлені його умови, а запропоновані позивачем у додаткових угодах умови є неприйнятними для Криворізької міської ради і порушують права територіальної громади.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019, позов задоволено, визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016116 між ПрАТ "Суха Балка" і Криворізькою міською радою у запропонованій позивачем редакції, яку викладено у резолютивній частині рішення.

Суди попередніх інстанції установили, що ПрАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством і має право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу, отже дійшли висновку про наявність підстав для внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди землі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019, Криворізька міська рада у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неправильному застосуванні судами норм матеріального права і порушенні норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що укладенню договору передувала процедура погодження сторонами його умов, у тому числі і щодо орендної плати із визначенням її розміру, індексації, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за їх несплату. Запропоновані позивачем у додатковій угоді про внесення змін до договору умови є неприйнятними для відповідача і такими, що не узгоджуються з рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 № 2816, порушують інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

Суди, на думку заявника касаційної скарги, не звернули уваги, що чинним законодавством розмежовано поняття земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Проте, оскільки ПрАТ "Суха Балка" не є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто платником плати за землю у формі орендної плати, на нього не розповсюджуються особливості оподаткування плати за землю, установлені для платників земельного податку. Суди не навели обґрунтування застосування до орендних правовідносин у цьому випадку, які регулюються імперативними приписами статті 288 Податкового кодексу України положень пункту 284.2 статті 284 цього Кодексу, яким визначаються особливості оподаткування плати за землю у виді земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 Податкового кодексу України.

Криворізька міська рада акцентує на відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження використання спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а наданий ПрАТ "Суха Балка" не є таким доказом.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Суха Балка", заперечуючи проти її задоволення, просить залишити судові рішення без змін, акцентуючи, що розміщена на орендованій земельній ділянці гірничо-технічна споруда - шахта вентиляційна № 9 безпосередньо задіяна в процесі видобування залізної руди та входить до єдиної технологічної схеми гірничодобувного підприємства і використовується ПрАТ "Суха Балка" для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, про що зазначено у пункті 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, що спростовує доводи скаржника про недоведеність використання спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин та свідчить про їх безпідставність.

Отже ПрАТ "Суха Балка" наголошує на правомірності висновків судів про наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі та безпідставності, необґрунтованості та недоведеності вимог касаційної скарги Криворізької міської ради.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 04.01.2016 між Криворізькою міською радою (орендодавець) і Публічним акціонерним підприємством "Євраз Суха Балка" (правонаступником якого є ПрАТ "Суха Балка") (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016116, яким передбачень такі умови:

- орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.12.2014 № 3264 надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення шахти вентиляційної № 9, розташованої у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, загальною площею 2,2488 га, кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:04:051:0024 (пункти 1, 2, 4 договору);

- договір укладено на 5 років; після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважно право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (пункт 6 договору).

- згідно з пунктом 7 договору річна орендна плата з 1 січня 2016 року вноситься орендарем в розмірі 120 393,41 грн. виключно у грошовій формі. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язаний щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області на рішень міської ради від 24.06.2015 №3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого рогу", №3727 "про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу". Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривому Розі Дніпропетровської області № 332 198 127 00022 у банку ГУДКСУ Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031627. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

- за змістом пункту 10 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

- відповідно до пункту 11 договору розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до цього договору у разі: - затвердження базової вартості 1 м 2 земель міста та зміни даної базової вартості; - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; - в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту; - в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

4.3. Суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з рішенням Криворізької міської ради № 2816 від 27.06.2018 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2019 році та передбачено, що ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (добувна промисловість) код розділу КВЕД 07, 09 для юридичних осіб на 2019 рік встановлена на рівні 2,500 процентів від нормативної грошової оцінки земель міста.

ПрАТ "Суха Балка" у зв`язку із змінами у законодавстві 05.02.2019 направило Криворізькій міській раді проект додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016116 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 №14415384) і зазначило про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної орендної плати, такого змісту:

1) доповнити пункт 5 Розділу "Об`єкт оренди" абзацом наступного змісту "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 № 72 становить 14 179 583,52 грн.;

2) пункт 7 Розділу "Оренда плата" змінити та викласти у такій редакції:

"7. Починаючи з 01.01.2019 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі та на момент укладення цієї додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №2016116 від 04.01.2016 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 №14415384), становить 88 622 грн. 40 коп. (вісімдесят вісім тисяч шістсот двадцять дві грн. 40 коп.). Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 % податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1 статті 274, пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" від 27.06.2018 № 2816, згідно з розрахунком, наведеним у додатку № 1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною.

Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі у м. Кривому розі Дніпропетровської області №332 128 120 04022 у банку Казначейства України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору".

Суди установили, що зазначену додаткову угоду направлено на адресу відповідача 05.02.2019. Відповідь Криворізька міська рада не надала, що стало підставою для звернення до суду.

4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога ПрАТ "Суха Балка" до Криворізької міської ради про визнання укладеною додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору у запропонованій позивачем редакції на підставі, зокрема, статей 15, 16, 627, 640, 759, 762 Цивільного кодексу України, статей 181, 188, 238 Господарського кодексу України, статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку із використанням позивачем земельної ділянки для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, що свідчить про наявність підстав для розрахунку орендної плати на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми свідчать, що завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

4.5. Як убачається зі змісту договору ПрАТ "Суха Балка" земельну ділянку надано із земель промисловості, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення шахти вентиляційної № 9, а згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, земельну ділянку надано для розміщення та експлуатації основних. Підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (шахта вентиляційна № 9) (а. с. 15, 20, 68-70).

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основною діяльністю Позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10) (а. с. 31).

Крім того, як свідчать матеріали справи, Державна служба геології та надр України видала ПрАТ "Суха Балка" спеціальний дозвіл від 05.08.1996 № 599 на користування надрами із визначенням виду користування надрами відповідно до статті 14 Кодексу України про надра, статті 13 Закону України "Про нафту і газ" та пункту 5 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами - видобування, з метою користування надрами - продовження видобування залізних руд на родовище - поле шахти "Ювілейна" (а. с. 24).

02.04.2018 Державна служба України з питань праці видала ПАТ "Суха Балка" Акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища багатих залізних руд та магнетитових кварцитів поля шахти "Ювілейна" строком до 05.08.2036 (а. с. 25).

4.6. Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

За змістом частини 2 статті 21 цього Закону розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Поняття плати за землю наведено у підпункту 147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Отже, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а з іншого - є однією із форм плати за землю нарівні із земельним податком.

Згідно з Законом № 2245-VIII, який набрав чинності з 01.01.2018, статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

У пункті 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій. При цьому положення Податкового кодексу України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати.

Так, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств установлено спеціальну ставку плати за землю, яка використовується ними для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин.

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 904/5627/18.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає безпідставними і необґрунтованими доводи Криворізької міської ради стосовно того, що дія пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України не розповсюджується на позивача, оскільки він є орендарем земельної ділянки, а не її постійним користувачем.

4.7. При цьому, відповідно до статті 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Згідно з частиною 2 статті 12 Гірничого закону України відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

За змістом частин 1 і 2 статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до статті 18 Кодексу України "Про надра" надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Статтею 17 Кодексу України про надра передбачено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно зі статтею 14 цього Кодексу надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Відповідно до частини 1 статті 50 Кодексу України про надра у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

4.8. Так, гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства, в тому числі, рекультивацію порушених земель. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 904/5631/18.

4.9. Як свідчать матеріали справи і установлено судами земельна ділянка надана позивачів за договором належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення і надавалася для розміщення нерекультивованих земель, використовується позивачем саме з метою видобування корисних копалин, а ПрАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності якого є добування залізної руди (код КВЕД 07.10).

Отже, ураховуючи обставини справи та наведені норми права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ПрАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, використовує земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин і має право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, а тому наявні усі підстави для внесення відповідних змін до договору.

Аналогічні правові позиції Верховний Суд неодноразово викладав у постановах, а саме: від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 29.05.2019 у справі № 904/3719/18, від 29.05.2019 у справі № 904/3711/18, від 13.06.2019 у справі № 904/3715/18, від 16.07.2019 у справі № 604/3720/18, від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 22.08.2019 у справі № 904/3708/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 10.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18, від 18.09.2019 у справі № 904/5632/18, від 24.09.2019 у справі № 904/5636/18, від 15.10.2019 у справі № 904/5630/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5639/18, від 24.10.2019 у справі № 904/5637/18, від 29.10.2019 у справі № 904/5628/18, від 19.11.2019 у справі № 904/5653/18, від 27.11.2019 у справі № 904/5631/18, від 10.12.2019 у справі №904/1761/19, які розглядалися з подібними предметом та підставами позову за участю міської ради.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. У частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не убачається.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі рішення місцевого суду і постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Посилання Криворізької міської рад на своє рішення від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки внесення змін у договір прямо передбачено законом.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі № 904/1770/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

В. А. Зуев