Рішення

від 17.12.2019 по справі 918/780/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/780/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

до відповідача: Обласної громадської організації "Рівненський регіональний центр вивчення та моделювання соціологічної думки"

про стягнення 16 316,86 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники:

Від позивача: Борисова І.;

Від відповідача: не з`явився;

ОПИС СПОРУ

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовом до Обласної громадської організації "Рівненський регіональний центр вивчення та моделювання соціологічної думки" про стягнення 16 316,86 грн., з яких: 15 904,61 грн. заборгованість з орендної плати та 412,25 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №2085 від 31 серпня 2016 року в частині повної оплати орендних платежів.

Зокрема позивач вказує, що Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради та Обласна громадська організація "Рівненський регіональний центр вивчення та моделювання соціологічної думки" 31.08.2016 уклали договір оренди нежитлового приміщення. Однак договірні відносини були достроково припинені відповідно до угоди про розірвання договору оренди від 05.06.2019, а орендоване майно повернуто позивачу за актом прийому-передачі від 07.08.2019.

Проте відповідач, як орендар, не виконав зобов`язання щодо сплати орендної плати та заборгував позивачу 15 904,61 грн. А тому позивач нарахував відповдіачу пеню в сумі 412,25 грн. за несвоєчасну оплату орендної плати.

Відповідач відзиву на позов з відображенням своєї позиції суду не надав.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 07 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/780/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 03 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року оголошено перерву до 17 грудня 2019 року.

05 грудня 2019 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості з орендної плати та пені по договору оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2016 року №2085.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з положеннями частини 5 статті 232 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як визначено положеннями частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

31 серпня 2016 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Обласною громадською організацією "Рівненський регіональний центр вивчення та моделювання соціологічної думки" (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (надалі - договір), відповідно до предмету якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі - майно), розташовані на 3 поверсі будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1 загальною площею 82,8 кв.м. (позначене на технічному плані: №83 - 20,6 кв.м., №102 - 31,7 м.кв., а також площі загального користування - 30,5 кв.м.), яке перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

01 березня 2017 року між сторонами укладено додатковий договір №2085 до договору оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2016 року, відповідно до положень якого сторони змінили пункт 1.1. договору та 4.1. договору.

Відповідно до додаткового договору від 01 березня 2017 року сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (надалі - майно), розташовані на 3 поверсі будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 1 загальною площею 32,6 кв.м. (позначене на технічному плані: №83 - 20,6 кв.м., а також площі загального користування - 12,0 кв.м.), яке перебуває на балансі управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідно до пункту 4.1. договору, орендна плата за цим договором визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного, затвердженої рішенням Рівненської міської ради і встановлюється в сумі 710,98 грн. в місяць.

Згідно з умовами пункту 4.3. договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Відповідно до пункту 6.2.4. договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що строк договору оренди встановлюється на п`ять років: з 31 серпня 2016 року по 31 серпня 2021 року.

05 червня 2019 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та Обласною громадською організацією "Рівненський регіональний й центр вивчення та моделювання соціологічної думки" було укладено угоду про розірвання договору оренди.

Відповідно до вищевказаної угоди, сторони погодили достроково розірвати договір оренди від 31 серпня 2016 року (зі змінами внесеними додатковим договором №2085). Також, відповідно до пункту 2 угоди сторони погодили, що орендар зобов`язується сплатити орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі.

Згідно з актом прийому - передачі нежитлового приміщення на вул. С.Петлюри 1 від 07 серпня 2019 року, сторони підтвердили факт передачі нежитлового приміщення позивачу.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав належним чином умови договору зі сплати орендної плати, в результаті чого утворилась заборгованість за 2017 - 2019 роки в сумі 15 904,61 грн. (всього нараховано орендної плати 21 685,42 грн. та сплачено орендарем 5 780,81 грн.).

Відповідно до пункту 4.5. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або у неповному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Також позивач за період з 20 березня 2019 року по 07 серпня 2019 року нарахував відповідачу 412,25 грн. пені.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням договору оренди, регулювання яких здійснюється нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з нормами частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до приписів частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, передане за договором оренди майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до норм статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з правилами статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Як визначено нормами частин 1-3 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Частинами 1, 4 статті 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду цього спору в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем орендної плати в розмірі 15 904,61 грн. Суд, перевіривши розрахунок орендної плати відповідно до умов договору оренди, робить висновок, що наданий позивачем розрахунок є правильним.

А відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за користування нежитловим приміщенням у 2017 - 2019 роках у розмірі 15 904,61 грн. є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими та підтвердженими матеріалами справи. Відповідно суд вважає дані вимоги такими, що мають бути задоволені.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 412,25 грн. пені, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Згідно з нормами частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

Приписами частини 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до правил частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За визначенням статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У пункті 4.5. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний пень прострочення, включаючи день оплати.

На підставі вищезазначеного, позивач просить стягнути з відповідача 412,25 грн. пені.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, встановив обґрунтованість позовних вимог про стягнення 412,25 грн. пені.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення виконання відповідачем договірних зобов`язань стосовно оплати орендних платежів в порядку та строки погоджені сторонами свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Також суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача 412,25 грн. пені.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі, а тому позов має бути задоволено.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України, судовий збір в сумі 1 921,00 грн. підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Обласної громадської організації "Рівненський регіональний центр вивчення та моделювання соціологічної думки" (33018, м. Рівне, вул. Жуковського 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 37245852) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) 15 904 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн. 61 коп. заборгованості, 412 (чотириста дванадцять) грн. 25 коп. пені та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12-А, код ЄДРПОУ 26259563).

Відповідач (Боржник): Обласна громадська організація "Рівненський регіональний центр вивчення та моделювання соціологічної думки" (33018, м. Рівне, вул. Жуковського 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 37245852).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 19 грудня 2019 року.

Суддя Качур А.М.