Ухвала

від 19.12.2019 по справі 922/4162/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" грудня 2019 р. м ХарківСправа № 922/4162/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" (61145, м. Харків, вул. Космічна, б. 21А; код ЄДРПОУ: 39207286) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваріс" (61001, м. Харків, пр-т Московський, б. 67; код ЄДРПОУ: 39807139) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваріс", в якій просить суд визнати грошові вимоги з повернення сум боржника у розмірі 3 724 984,29 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 55 875,00 грн.

Разом з позовною заявою, позивачем було надано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилання на той факт, що на дату подання позову чистий дохід Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" від реалізації продукції становить 00,00 грн. Крім того органами Державної виконавчої служби України у рамках відкритих виконавчих проваджень №60583864 від 13.11.2019 на рахунки підприємства накладено арешт.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов наступного висновку.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін за умови наявності підстав, визначених у частині 1 вказаної статті.

В частині 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 9 вказаного Закону визначено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, передбачених процесуальним законом.

Згідно частин 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Оскільки статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, самі лише посилання на обставини, що дохід Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" становить 00,00 грн., а також на те, що на рахунки підприємства накладено арешт не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_1 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, суд зазначає, що безпідставне надання пільг з реалізації обов`язку щодо сплати судового збору одному з учасників судового процесу має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін господарському процесі.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У пункті 2 частини 1 статті 164 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 55 874,76 грн.

Позивач, при поданні позовної заяви через канцелярію господарського суду Харківської області, не надав платіжних доручень про сплату судового збору.

За приписами п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

В силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

У відповідності до п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення сторонам у справі копії заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Проте, до позовної заяви (вх. № 4162/19 від 17 грудня 2019 року) позивачем не надано належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Частиною 2 статті 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частинами 1 та 2 статті 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно приписів пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003 відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки юридичної особи.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, встановив, що додатки до позовної заяви, надані позивачем, не є засвідченими належним чином.

Суд звертає увагу, що при звернені позивача з зазначеним позовом, додатком є саме копія доказів, а не оригінал.

Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тобто реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16, від 21 березня 2018 року у справі № 916/3283/16). При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

Так, статтею 60 ГПК України визначені документи, що підтверджують повноваження представників.

В частині 7 статті 60 ГПК України вказується, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Разом з тим, частиною 9 статті 60 ГПК України передбачено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Проте, перевіривши матеріали позовної заяви надані за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" Охріменка А. М., позивачем не надано належних доказів, які підтверджують його призначення на посаду, відповідно до закону: статуту, положення, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент звернення до суду, трудового контракту або наказу про призначення на посаду директора.

Частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 60, 91, 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд" (вх. №4162/19 від 17 грудня 2019 року) - залишити без руху.

3. Надати позивачу строк , який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:

- надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (55 874,76 грн.), в оригіналі.

- надання до суду оригіналу опису вкладення у цінний лист з оригіналом розрахункового документу, виданого поштовим відділенням щодо отримання послуг зв`язку, на підтвердження надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів;

- надання до суду письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях;

- надання до суду належних доказів, які підтверджують повноваження представника, відповідно до закону.

3. Попередити позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини четвертої статті 174 ГПК України має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформація по справі може бути одержана на офіційному веб-порталі судової влади України - court.gov.ua.

Дата підписання: 19 грудня 2019 року.

Суддя Т.О. Пономаренко