Рішення

від 19.12.2019 по справі 927/895/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 грудня 2019 року м. Чернігів справа № 927/895/19 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Фізична особа-підприємець Шелест Ольга Анатоліївна,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуд Пром Сервіс",

код ЄДРПОУ 41194296, вул. Шафонського, 11, кв. 1, м. Чернігів, 14038

Предмет спору: про стягнення 15 000,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Шелест Ольга Анатоліївна звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вуд Пром Сервіс , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 15 000,00 грн за надані послуги з перевезення.

Дії суду, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою суду від 31.10.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.11.2019 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Також ухвалою від 11.11.2019 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

13.11.2019 від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку зі сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 15 000,00 грн. У вказаній заяві позивач на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір просить повернути їй сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн. До заяви додана копія виписки з банку про перерахування 07.11.2019 ТОВ Вуд Пром Сервіс позивачу коштів у розмірі 15 000,00 грн.

Суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договорами - заявками №11/08/19/2 від 11.08.2019, №14/08/19/21 від 14.08.2019 та №27/08/19/1 від 27.08.2019

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

11.08.2019 між Фізичною особою-підприємцем Шелест О. А. (Виконавець) і ТОВ Вуд Пром Сервіс (Замовник) укладено договір-заявку №11/08/19/2, за умовами якої Виконавець зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Киїнка-Гостомель. Вартість перевезення складає 5000,00 грн без ПДВ. Умови оплати - р/рахунок, 10 банківських днів після отримання оригіналів документів (а.с. 19).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 12.08.2019 №0000075 вантаж був доставлений вантажоодержувачу (а.с. 20).

12.08.2019 позивач та відповідач підписали акт виконаних робіт №59 за договором-заявкою №11/08/19/2 від 11.08.2019 на суму 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 21).

12.08.2019 позивач виставила відповідачу рахунок №59 на оплату послуг з перевезення згідно з договором-заявкою №11/08/19/2 від 11.08.2019 на суму 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 22).

14.08.2019 між Фізичною особою-підприємцем Шелест О. А. (Виконавець) і ТОВ Вуд Пром Сервіс (Замовник) укладено договір-заявку №14/08/19/21, за умовами якої Виконавець зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Киїнка-Гостомель. Вартість перевезення складає 5000,00 грн без ПДВ. Умови оплати - р/рахунок, 10 банківських днів після отримання оригіналів документів (а.с. 24).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 14.08.2019 №0000077 вантаж був доставлений вантажоодержувачу (а.с. 25).

15.08.2019 позивач та відповідач підписали акт виконаних робіт №62 за договором-заявкою №14/08/19/21 від 14.08.2019 на суму 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 26).

15.08.2019 позивач виставила відповідачу рахунок №62 на оплату послуг з перевезення згідно з договором-заявкою №14/08/19/21 від 14.08.2019 на суму 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 27).

27.08.2019 між Фізичною особою-підприємцем Шелест О. А. (Виконавець) і ТОВ Вуд Пром Сервіс (Замовник) укладено договір-заявку №27/08/19/1, за умовами якої Виконавець зобов`язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Киїнка-Гостомель. Вартість перевезення складає 5000,00 грн без ПДВ. Умови оплати - р/рахунок, 10 банківських днів після отримання оригіналів документів (а.с. 29).

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 27.08.2019 №0000079 вантаж був доставлений вантажоодержувачу (а.с. 30).

28.08.2019 позивач та відповідач підписали акт виконаних робіт №68 за договором-заявкою №27/08/19/1 від 27.08.2019 на суму 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 31).

28.08.2019 позивач виставила відповідачу рахунок №68 на оплату послуг з перевезення згідно з договором-заявкою №27/08/19/1 від 27.08.2019 на суму 5000,00 грн без ПДВ (а.с. 32).

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договорів-заявок вона на адресу відповідача направила такі документи:

- згідно з Договором-заявкою №11/08/19/2 від 11.08.2019 - товарно-транспортну накладну від 12.08.2019 №0000075, акт виконаних робіт №59 від 12.08.2018, рахунок №59 від 12.08.2018, які отримані відповідачем 23.08.2019 відповідно до поштового повідомлення про вручення;

- згідно з Договором-заявкою №14/08/19/21 від 14.08.2019 - товарно-транспортну накладну від 14.08.2019 №0000077, акт виконаних робіт №62 від 15.08.2018, рахунок №62 від 15.08.2018, які отримані відповідачем 23.08.2019 відповідно до поштового повідомлення про вручення;

- згідно з Договором-заявкою №27/08/19/1 від 27.08.2019 - товарно-транспортну накладну від 27.08.2019 №0000079, акт виконаних робіт №68 від 28.08.2018, рахунок №68 від 28.08.2018, які отримані відповідачем 11.09.2019 відповідно до поштового повідомлення про вручення.

Також позивач направила відповідачу лист-претензію від 19.09.2019, у якій просила сплатити заборгованість за надані згідно з вказаними Договорами-заявками послуги з перевезення (а.с. 17-18).

07.11.2019, тобто після подання позивачем позову до суду, але до відкриття провадження у справі, відповідач сплатив позивачу заборгованість за надані послуги у розмірі 15 000,00 грн згідно з рахунками №59 від 12.08.2019, №62 від 15.08.2019, №68 від 28.08.2018, на підтвердження чого позивач надала копію виписки банку з рахунку.

Суд визнає обставини щодо надання позивачем послуг з перевезення на загальну суму 15 000,00 грн та оплату відповідачем послуг у розмірі 15 000,00 грн встановленими, з огляду на вірогідність поданих позивачем доказів.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частина 1 ст. 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Після подання позивачем позову до суду, але до відкриття провадження у справі, відповідач сплатив позивачу заборгованість за надані згідно з Договорами-заявками послуги у розмірі 15 000,00 грн.

Отже, на момент винесення судом рішення відповідач повністю сплатив заявлену до стягнення заборгованість.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом даного спору є заборгованість за Договорами-заявками, щодо якої виник спір.

Оскільки розгляд справи розпочинається лише з відкриття провадження у справі, а не з часу направлення позову до суду, юридичне значення для визначення відсутності спору у призмі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України має саме момент постановлення ухвали про відкриття провадження, а не період між надсиланням позовної заяви і відкриттям провадження у справі.

З огляду на те, що відповідач кошти у розмірі 15 000,00 грн сплатив до відкриття провадження у справі, суд доходить висновку, що суд не може закрити провадження у справі, а лише відмовити у позові. Відтак, заява позивача про закриття провадження у справі та повернення судового збору задоволенню не підлягає.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає, що судові витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуд Пром Сервіс" (код ЄДРПОУ 41194296, вул. Шафонського, 11, кв. 1, м. Чернігів, 14038) на користь Фізичної особи-підприємця Шелест Ольги Анатоліївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1921,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя В.В. Шморгун