Постанова

від 11.12.2019 по справі 904/1763/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/1763/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Приватного акціонерного товариства Суха Балка - Присяжнюка Д. В.,

Криворізької міської ради - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019

(у складі колегії суддів: Кощеєв І. М. (головуючий), Подобєд І. М., Орєшкіна Е. В.)

та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019

(суддя Загинайко Т. В.)

у справі № 904/1763/19

за позовом Приватного акціонерного товариства Суха Балка

до Криворізької міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016115 у запропонованій позивачем редакції,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство Суха Балка (далі - позивач, ПрАТ Суха Балка ) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (далі - відповідач, Рада) про визнання укладеною додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016115 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 № 14427029) (далі - договір оренди) у запропонованій позивачем редакції, яка передбачає доповнення п. 5 договору оренди абзацом щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та внесення змін у п. 7 договору оренди (щодо розміру орендної плати та порядку її внесення).

Обґрунтовуючи позовну заяву, ПрАТ Суха Балка зазначило, що необхідність внесення змін до договору оренди зумовлена прийняттям Закону України від 07.12.2017 №2245-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (далі - Закон України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ), яким ст.284 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доповнено п. 284.4, зі змісту якого вбачається, що плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 та 277 цього Кодексу (п. 50 Закону України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2018).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019, позовні вимоги задоволено, визнано укладеною додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди (разом із додатком № 1 до неї), у запропонованій позивачем редакції.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 921, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи судові рішення, суди попередніх інстанцій вважали, що прийняті зміни до ПК України в частині розрахунку плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення змін до договору оренди з огляду на імперативність положень ПК України; запропоновані позивачем умови додаткової угоди № 1 до договору оренди повністю відповідають положенням п.274.1 ст. 274, п. 284.4 ст. 284 та п. 288.5 ст. 288 ПК України. При цьому зазначили, що орендована земельна ділянка для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти Ювілейна використовується позивачем для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, у жовтні 2019 року Рада через суд апеляційної інстанції звернулась до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування касаційної скарги Рада зазначила, що оскільки позивач не є постійним землекористувачем орендованої земельної ділянки комунальної власності, а є її орендарем, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника орендної плати, не розповсюджуються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку у п. 284.4 ст. 284 ПК України.

Відповідач також вказав, що запропоновані позивачем у додатковій угоді № 1 зміни до п. 7 договору оренди не можуть бути прийняті Радою, адже не узгоджуються з рішенням Ради від 27.06.2018 № 2816 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році , суперечать вимогам законодавства, принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади м. Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

Окрім того, відповідач стверджував, що орендована позивачем земельна ділянка для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти Ювілейна не пов`язана з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин, а тому плата за її оренду не може розраховуватись на підставі п. 284.4 ст.284 ПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 21.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі №904/1763/19 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.12.2019.

04.12.2019 ПрАТ Суха Балка подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 - без змін.

У судове засідання 11.12.2019 відповідач свого представника не направив, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.01.2016 між Радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством Євраз Суха Балка (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016115 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 № 14427029), зі змісту якого вбачається, що орендодавець на підставі рішення Ради від 25.03.2015 № 3534 надав, а орендар - прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, площею 145,3810 га, кадастровий номер 1211000000:04:003:0002, яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти Ювілейна (пп. 1, 2, 4, 14 договору оренди).

Відповідно до п. 5 договору оренди земельна ділянка, яка передається оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні.

Зі змісту п. 6 договору оренди вбачається, що договір оренди укладено строком на 5 років.

У п. 7 договору оренди сторони погодили, що річна орендна плата за 2015 рік вноситься виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, з урахуванням рішення міської ради від 26.06.2013 № 2088 Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу зі змінами та відповідно до розрахунку наданого до Договору оренди земельної ділянки.

Річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 4 307 951,19 грн виключно у грошовій формі.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 ПК України у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки на підставі Витягу з технічної документації (або довідки), виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3727 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу , № 3728 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу .

Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №33219812700022 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно із п. 8 договору оренди обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Відповідно до п. 11 договору оренди розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до цього договору у разі: затвердження базової вартості 1 м2 земель міста та зміни даної базової вартості; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

У п. 28 договору оренди вказано, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (окрім умов, вказаних в розділі Орендна плата цього договору). У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено і те, що позивач - ПрАТ Суха Балка до зміни найменування мало назву ПрАТ Євраз Суха Балка , яке в свою чергу до зміни типу мало назву Публічне акціонерне товариство Євраз Суха Балка (орендар за договором). Таким чином, ПрАТ Суха Балка є повним правонаступником майна, прав та обов`язків ПрАТ Євраз Суха Балка .

Рішенням Ради від 27.06.2018 № 2816 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році встановлено, зокрема, що розмір ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01), код розділу КВЕД 07, 09, для юридичних осіб на 2019 рік становить 2,500 % від нормативної грошової оцінки земель міста.

Разом з тим 01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VІІІ, п. 50 якого ст. 284 ПК України доповнено п. 284.4 такого змісту: Плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу .

У зв`язку з внесенням вказаних вище змін до ст. 284 ПК України, з метою приведення договору оренди у відповідність до вимог діючого законодавства України, ПрАТ Суха Балка підготувало проєкт додаткової угоди № 1 до договору оренди, у якому запропонувало Раді:

доповнити п. 5 договору оренди абзацом, у якому зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 № 70 становить 507 379 690,00 грн;

внести зміни у п. 7 договору оренди та викласти його у наступній редакції: Починаючи з 01.01.2019 річна оренда плата за землю вноситься орендарем виключно у грошовій формі та на момент укладення цієї додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016115 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 № 14427029), становить 3 171 123,06 грн. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі п. 284.4 ст.284 ПК України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до п. 274.1 ст. 274, п. 288.5.1 ст.288 ПК України та рішення Криворізької міської ради Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році від 27.06.2018 № 2816, відповідно до розрахунку, наведеного у додатку №1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною.

Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №33212812004022 у банку Казначейства України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору .

У п. 4 проєкту додаткової угоди № 1 позивач запропонував встановити, що всі інші умови договору оренди залишаються незмінними.

Проєкт додаткової угоди № 1 до договору оренди надано позивачем та отримано Радою 06.02.2019.

У відповідь на пропозицію внести зміни у договір оренди шляхом підписання додаткової угоди № 1 до нього Рада надіслала позивачеві лист від 27.02.2019 №15/18/587, у якому відмовила у підписанні додаткової угоди № 1 та зазначила про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди в частині зміни розміру орендної плати за землю, з посиланням на те, що положеннями ст. 288 ПК України не передбачено жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, що орендуються позивачем, у тому числі й спірної земельної ділянки. Відповідно до укладеного договору оренди земельної ділянки позивач не є постійним землекористувачем земельної ділянки, а є орендарем, тобто суб`єктом плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, і на нього, як на платника саме орендної плати, не поширюються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

Відмова Ради укласти додаткову угоду № 1 до договору оренди стала підставою для звернення ПрАТ Суха Балка з даним позовом до господарського суду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 позов задоволено та визнано укладеною додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору оренди (разом із додатком № 1 до неї), у запропонованій позивачем редакції, з підстав відповідності її умов положенням п. 274.1 ст. 274, п. 284.4 ст. 284 та п. 288.5 ст. 288 ПК України, з чим погодився і суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 08.10.2019.

Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги, Касаційний господарський суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Предметом позову у цій справі є внесення змін до укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди земельної ділянки шляхом підписання додаткової угоди № 1.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

У ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі вказано, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Статтею 30 Закону України Про оренду землі передбачено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

Поняття плати за землю наведено у пп. 147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Тобто поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а з іншого - є однією із форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII, який набрав чинності з 01.01.2018, ст. 284 ПК України доповнено п. 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Отже, у п. 284.4 ст. 284 ПК України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій.

При цьому імперативні положення ПК України мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати.

Так, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств установлено спеціальну ставку плати за землю, яка використовується ними для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ПрАТ Суха Балка є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності якого є добування залізної руди (код КВЕД 07.10).

За приписами ст. 1, 12 Гірничого закону України гірниче підприємство - це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо). Місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

У пп. 14.1.51 п.14.1. ст.14 ПК України вказано, що добування корисних копалин - це сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

Згідно із ст. 14 Кодексу України Про надра надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Таким чином, гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

Відповідно до ст. 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

У чч. 1, 2 ст. 66 Земельного кодексу України зазначено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно із ст. 18 Кодексу України Про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Із метою здійснення господарської діяльності з видобування залізних руд, ПрАТ Суха Балка отримало спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.08.1996 № 592 (з метою продовження видобування залізних руд (багатих залізних руд, магнетитових кварцитів) поля шахти Ювілейна (строк дії спеціального дозволу до 05.08.2036) та акт про надання гірничого відводу від 02.04.2018 № 3318 (з метою розробки родовища багатих залізних руд та магнетитових кварцитів поля шахти Ювілейна (термін чинності акта до 05.08.2036).

Саме для видобування залізних руд позивач орендує земельну ділянку площею 145,3810 га (кадастровий номер 1211000000:04:003:0002) для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти Ювілейна за договором оренди із цільовим її призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд (код цільового призначення земель 11.01), що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 № 70.

Зона обвалення - це частина масиву гірських порід над виробленим простором, де породи переміщуються, втрачаючи свою структуру. У цій зоні внаслідок ведення гірничих робіт на поверхні землі утворюються воронки, які в подальшому в межах гірничо-технічної рекультивації порушених земель засипаються пустими породами. Тобто, орендована земельна ділянка безпосередньо задіяна у технологічному процесі видобування залізної руди позивачем.

Наведене свідчить, що обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що орендована земельна ділянка використовується ПрАТ Суха Балка для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Обставин, які б свідчили про використання орендованої земельної ділянки позивачем з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування багатих залізних руд, магнетитових кварцитів поля шахти Ювілейна , судами попередніх інстанцій не встановлено, і доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

Таким чином, Касаційний господарський суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що використання позивачем орендованої земельної ділянки для видобування корисних копалин (багатих залізних руд, магнетитових кварцитів) надає йому право на визначення розміру орендної плати відповідно до п.284.4 ст. 284 ПК України, а запропоновані позивачем умови додаткової угоди № 1 до договору оренди повністю відповідають положенням п. 274.1 ст. 274, п. 284.4 ст.284 і п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 16.07.2019 у справі № 904/3720/18, від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 11.09.2019 у справі №904/5638/18, від 18.09.2019 у справі № 904/3712/18, від 24.09.2019 у справі №904/5636/18, від 15.10.2019 у справі № 904/5630/18, від 22.10.2019 у справі №904/5639/18 та від 29.10.2019 у справі № 904/5628/18.

Доводи касаційної скарги Ради про те, що положення п. 284.4 ст. 284 ПК України, поширюються лише на платників земельного податку, а тому дія п. 284.4 ст. 284 ПК України не розповсюджується на позивача, оскільки він є орендарем земельної ділянки, а не постійним її користувачем, та є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, є необґрунтованими з огляду на положення пп. 147 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Аргументи Ради про недоведення позивачем надання йому спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, оскільки позивачеві було надано в оренду ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення зони обвалення та відвалів порожніх порід шахти Ювілейна , що відрізняється від виду використання земельних ділянок, зазначеного у п. 284.4 ст. 284 ПК України, Касаційний господарський суд вважає безпідставними з мотивів наведених вище.

Посилання Криворізької міської ради на своє рішення від 27.06.2018 № 2816 Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 04.01.2016 № 2016115, оскільки внесення таких змін передбачено законом і договором.

Посилання скаржника на висновки ЄСПЛ, викладені в рішеннях у справах Ятрідіс проти Греції від 25.03.1999, Трегубенко проти України від 02.11.2004 є недоречними, оскільки ці висновки стосуються інших правовідносин - сумісності заходу втручання, зокрема держави, у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Безпідставними є твердження скаржника (із посиланням на рішення ЄСПЛ у справах Кузнєцов та інші проти Російської Федерації , Серявін та інші проти України , Проніна проти України , Суомінен проти Фінляндії , Хаджинастасиу проти Греції щодо мотивованості судових рішень) про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, оскільки із їх змісту вбачаються підстави, мотиви та обґрунтування, із яких виходили суди, задовольняючи позов.

При цьому слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Аргументи касаційної скарги Ради про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, ненадання належної оцінки доказам та обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного перегляду, оскільки усі доводи позивача та заперечення відповідача були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

З огляду на положення ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги Ради про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження, Касаційний господарський суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, вважає, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 прийняті з додержанням норм процесуального та матеріального права, а відтак підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.10.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 у справі №904/1763/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: І. С. Міщенко

В. Г. Суховий