Рішення

від 11.12.2019 по справі 510/1065/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/931/19

Справа № 510/1065/19

11.12.2019 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

при секретарі Міхайліченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 /третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товарна біржа Бессарабська товарна біржа /про визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів/ третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товарна біржа Бессарабська товарна біржа /про визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 грудня 2001 року сторони домовились про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 .

В той же день було укладено відповідний письмовий договір, предметом якого є вказане нерухоме майно.

Сторони домовилась про усі суттєві умови договору, та відбулося повне його виконання. Відповідачі передали позивачу у власність обумовлене договором нерухоме майно, а остання прийняла його та фактично вступила у володіння та користування цим майном.

11 грудня 2011 року даний договір було зареєстровано у Міському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 113-01.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року, що був чинний на період укладання договору купівлі-продажу, спірний договір було зареєстровано на Товарної біржи Бессарабська товарна біржа .

Вказаний договір не був засвідченій нотаріально у зв`язку з тим, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

Позивач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі, до суду надійшла заява від представника позивача - адвоката Вальченко В.В., відповідно до якої він просить розглядати справу за їх відсутності, позов підтримують в повному обсязі та просять його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справі сповіщалися належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки відповідачів є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація Бесарабскої товарної біржі припинена18 жовтня 2005 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, 10 грудня 2001 року сторони домовились про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 .

В той же день було укладено відповідний письмовий договір, предметом якого є вказане нерухоме майно.

Сторони домовилась про усі суттєві умови договору, та відбулося повне його виконання. Відповідачі передали позивачу у власність обумовлене договором нерухоме майно, а остання прийняла його та фактично вступила у володіння та користування цим майном.

11 грудня 2011 року даний договір було зареєстровано у Міському бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 113-01.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року, що був чинний на період укладання договору купівлі-продажу, спірний договір було зареєстровано на Товарної біржи Бессарабська товарна біржа .

Під час поточної інвентаризації та виготовлення нового технічного паспорту, з`ясувалося, що укладений договір не зареєстровано у встановленому законом порядку та потребує нотаріального посвідчення.

На сьогоднішній день позивач позбавлений можливості нотаріально посвідчити вказаний договір, оскільки відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору.

Однак всі зобов`язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами були виконані в повному обсязі.

З 10 грудня 2001 року ОСОБА_6 володіла, користувалася та розпоряджалася спірною квартирою: проводила в повному об`ємі оплату за надані комунальні послуги, проводила капітальні та поточні ремонти. З 10 грудня 2001 року у позивача вказане майно витребувано не було.

Згідно із ч.1. ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 2 ст. 220 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику суду як джерело права.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 у справі Кривіцька і Кривіцький проти України в контексті вказаної конвенції поняття житло не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було в законному порядку встановлене, а залежить від фактичних обставин, а саме - існування достатніх і тривалих зв`язків із конкретним місцем. Утрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання в право на житло.

Після укладання договору купівлі-продажу від 10 грудня 2001 року позивач є безумовним власником квартири АДРЕСА_1 .

З наданих суду документів вбачається, що сторони домовились про усі істотні умови договору та відбулося повне його виконання, відповідач передала позивачу нерухоме майно, а позивач прийняла його та спалила ОСОБА_7 відповідну суму грошей.

Таким чином ОСОБА_1 правомірне володіє спірним майном.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.

Тому, суд вважає, що є всі законні підстави для задоволення позовних вимог з метою недопущення порушення права власності.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 /третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товарна біржа Бессарабська товарна біржа /про визнання договору купівлі-продажу дійним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 грудня 2001 року, реєстраційний номер 113-01, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діяла в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_8 та ОСОБА_1 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 42,20 кв.м, житловою площею 18,40 кв.м., допоміжною площею 23,80 кв.м.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова