Рішення

від 17.12.2019 по справі 154/2070/19

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/2070/19

2/154/678/19

Копія.

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

17 грудня 2019 року м.Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого: судді Лященка О.В.

при секретарі: Баранюк О.В.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Павленко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Володимир-Волинської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, про визнання права власності на самочинне будівництво, -

встановив:

08 липня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Володимир-Волинської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

У позовній заяві покликається на ту обставину, що 30 квітня 2019 року він придбав земельну ділянку площею 0,1447 га., кадастровий номер земельної ділянки 0710200000:01:003:1143 за ціною 29 926, 00 гривень, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.04.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Івановою JI. П. та зареєстровано в реєстрі за номером 574. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 квітня 2019 року, індексний номер 16521216. Цільове призначення вказаної земельної ділянки - 11.02 надана для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Відразу після придбання вказаної земельної ділянки він розпочав будівництво господарських споруд та приміщень для своєї підприємницької діяльності, оскільки є підприємцем і займається деревообробною діяльністю.

На день звернення до суду з даним позовом він завершив будівництво таких приміщень як 1.Блок сушильних камер з гаражем та побутовим приміщенням (А1, а, а1), загальною площею 249,8 м. кв.; 2.Навіс (Г), загальною площею 243,1 м. кв.; 3.Приміщення охорони (В-2), загальною площею 24,6 м. кв.; 4. Побутове приміщення (Б-1), загальною площею 17,4 м. кв.

Згодом, позивач звернувся до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради для прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів нерухомості, де йому повідомили, що для прийняття вказаних об`єктів нерухомості в експлуатацію необхідно виготовити через відповідних експертів ряд документів, а саме: проект будівництва, висновки відповідних служб про безпечність самочинно збудованих будівель та споруд, згодом провести їхню експертну оцінку та представити звіт про проведення технічного обстеження самочинно збудованих приміщень.

Відповідно до рекомендацій та вказівок управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради, він звернувся до ТзОВ Володимир - Юрист та до підприємця ОСОБА_4 для виготовлення відповідної документації, так як йому рекомендували саме цих спеціалістів щодо виготовлення технічної та оціночної документації.

Згодом, за його замовленням, було виготовлено технічні паспорти на самочинно збудовані об`єкти, також експертні оцінки та звіт про проведення технічного обстеження будівель та споруд на предмет відповідності самочинно збудованих будівель будівельним нормам їх безпечності та можливості до експлуатації.

Однак, у позивача виникла проблема із проектною документацією, так як самі проекти повинні виготовлятись до моменту будівництва, а не після їх зведення.

На повторне звернення до управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Володимир - Волинської міської ради йому повідомили, що по причині неможливості виготовлення попередньої будівельної проектної документації із відповідними розрахунками йому слід звернутись до суду з даним позовом.

Просить визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме, на 1. Блок сушильних камер з гаражем та побутовим приміщенням (А1, а, а1), загальною площею 249,8 м. кв.; 2. Навіс (Г), загальною площею 243,1 м. кв.; 3. Приміщення охорони (В-2), загальною площею 24,6 м. кв.; 4. Побутове приміщення (Б-1), загальною площею 17,4 м. кв. що знаходяться під номером АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 29 липня 2019 року за клопотанням представника позивача до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.

Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року підготовче провадження було закінчено та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просить його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково звертає увагу суду на визнання позову третьою особою на стороні відповідача і вказує що задоволення даного позову є єдиний шлях для реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно позивача та захисту його прав.

Представник відповідача Павленко Л.М. позов не визнала, вважає що позивачем не надано жодних доказів того, що він звертався до відповідача з приводу прийняття в експлуатацію самочинно збудованого нерухомого майна та відповідач якимсь чином порушив його права. Вважає позов безпідставним.

Третя особа на стороні відповідача Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області - свого представника для участі у розгляді справи не направила, подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, заперечували проти задоволення позову та надали суду письмові пояснення, однак в заяві від 17 грудня 2019 року за підписом начальника Управління, заявили про визнання позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 квітня 2019 року позивач ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 0,1447 га., кадастровий номер земельної ділянки 0710200000:01:003:1143 за ціною 29 926, 00 гривень, за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.04.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу Івановою JI. П. та зареєстровано в реєстрі за номером 574. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30 квітня 2019 року, індексний номер 16521216. Цільове призначення вказаної земельної ділянки - 11.02 надана для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Як зазначає у позові ОСОБА_3 , відразу після придбання вказаної земельної ділянки він розпочав будівництво господарських споруд та приміщень для своєї підприємницької діяльності, оскільки є підприємцем і займається деревообробною діяльністю. На день звернення до суду з даним позовом він завершив будівництво таких приміщень як 1.Блок сушильних камер з гаражем та побутовим приміщенням (А1, а, а1), загальною площею 249,8 м. кв.; 2.Навіс (Г), загальною площею 243,1 м. кв.; 3.Приміщення охорони (В-2), загальною площею 24,6 м. кв.; 4. Побутове приміщення (Б-1), загальною площею 17,4 м. кв.

За замовленням позивача, після завершення самочинного будівництва, було виготовлено технічні паспорти на самочинно збудовані об`єкти, також експертні оцінки та звіт про проведення технічного обстеження будівель та споруд на предмет відповідності самочинно збудованих будівель будівельним нормам їх безпечності та можливості до експлуатації, однак, у нього виникла проблема із проектною документацією, так як самі проекти повинні виготовлятись до моменту будівництва, а не після їх зведення.

Умови набуття права власності на новостворене майно та перероблену річ встановлені статтями 331, 332 ЦК України.

Згідно вимог ст. ст. 331, 332 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі; право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у вказаній статті.

Згідно частини 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

У зв`язку із цим, норми ч. 3 ст. 376 ЦК України можуть бути підставою для задоволення позову про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості лише тоді, коли було здійснено самочинне будівництво з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил.

За змістом ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частина 3 ст. 18 Закону України Про основи містобудування забороняє експлуатацію об`єктів, не прийнятих в експлуатацію в установленому законом порядку.

Відповідно до змісту п. п.1 п. б ч.1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно вимог ст. ст. 5, 18 Закону України Про основи містобудування будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із вищенаведених правових норм вбачається, що єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів є Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю.

Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництв (об`єктів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорту, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV-V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність від 20.05.1999 будівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно до ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності виконання будівельних робіт дозволяється після реєстрації повідомлень або декларації про початок виконання будівельних робіт чи видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 39 вищезазначеного закону та п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13 квітня 2011 року №461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорту, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 8 ст. 39 вказаного закону визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

На час розгляду справи у позивача відсутні дозвільні документи на самочинне будівництво, споруда в експлуатацію не введена, а тому з огляду на ці обставини, визнання судом права власності на такий об`єкт нерухомого майна за позивачем буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що слід ухвалити судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 331, 332, 375, 376 ЦК України, ст.ст.18, 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст.5, 18 Закону України Про основи містобудування , ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність , ст.ст.34, 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Володимир-Волинської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, про визнання права власності на самочинне будівництво - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2019 року.

Головуючий: /-/ підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Володимир-Волинського

міського суду О.В. Лященко