Ухвала

від 18.11.2019 по справі 368/2415/13-к

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/2415/13-к

Провадження № 1-кп/368/1/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: ОСОБА_1

При секретарі: ОСОБА_2

З участю сторін кримінального провадження:

Сторона обвинувачення:

Прокурор: ОСОБА_3

Сторона захисту:

Обвинувачений: ОСОБА_4

Захисник: адвокат ОСОБА_5

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області в судовому засіданні:

-клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 ;

- клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , -адвоката ОСОБА_5 про заміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на особисте зобов`язання, -

- в рамках кримінального провадження за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013100190000973 від 22.10.2013 року відносно громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 02.04.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання строком на 2 роки;

- 11.11.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 07.05.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки;

-16.07.2012року Кагарлицькимрайонним судомКиївської областіза ч.1ст.309КК Українидо 2років позбавленняволі,на основіст.75КК Українизвільненого відвідбування покаранняз іспитовимстроком на2роки,якому 15.11.2013 рокуоголошено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, -

- відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 03.05.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк закінчення дії ухвали щодо продовження терміну дії запобіжного заходу, - 23.11.2019 року, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2019 року, прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , про що подав письмове клопотання, в якому вказано наступне:

ОСОБА_8 , будучи раніше неодноразово судимий за злочини, ов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, останній раз 16.07.2012 року Кагарлицьким районним судом Київської обл. за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на основі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив новий умисний злочин.

Так, 15.10.2013 року, близько 14 год.. ОСОБА_4 повторно, в с. Переселення. Кагарлицького р-пу поблизу вул. Шевченка, незаконно придбав 1 гілку рослини дикорослої коноплі, на території сміттєзвалища поблизу недіючої ферми. Після чого, незаконно придбану рослину конопель переніс до свого місця проживання в АДРЕСА_1 , та помістив її з метою просушування в духовку, вмонтовану в піч в кухонній кімнаті буднику для подальшого виготовлення висушеного канабісу. Після чого, частину висушеного листя придбаної рослини конопель подрібнивши в цей же день за допомогою сита, помістив до сірникового коробка, який залишив зберігати в кухонній кімнаті будинку, а гілку з залишками листя для подальшого просушування залишив зберігати в духовці пічки, частину листя з якої шляхом викурювання через пристрій для куріння вжив разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 20.10.2013 року за місцем свого проживання, а іншу її частину так і залишив зберігати у вищеназваній духовці з метою подальшого вживання, без мети збуту.

22.10.2013 року в ході проведення огляду домогосподарства ОСОБА_4 , яке розташоване в АДРЕСА_1 , в кухонній кімнаті будинку було виявлено картонний коробок з-під сірників з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, а в прихожій кімнаті в духовці, вмонтованій в пічку, - було виявлено фрагмент гілки рослини та листя, напівсухих зі специфічним запахом.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1601/х від 28.10.2013 року представлена на експертизу волога на дотик речовина рослинного походження, яка була відокремлена від фрагментів стебел є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 4 гр. Представлена па дослідження грубо подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що міститься в картонні коробці з-під сірників є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 1.3 гр. Загальна маса висушеного канабісу становить 5.3 гр.

Таким чином своїми умисними злочинними діями, які виразилися у незаконному виготовленні, придбанні та`Зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненому повторно, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимий за злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, останній раз 16.07.2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на основі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, па шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив новий умисний злочин.

Так, ОСОБА_4 неодноразово, а саме 16.10.2013 року. 18.10.2013 року та 20.10.2013 року надавав приміщення розташовані на території його домогосподарства в АДРЕСА_1 , а саме, - будинок та літню кухню, для виготовлення та вживання наркотичних засобів, а саме висушеного канабісу своїм знайомим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , чим вчинив незаконне утримання місць для виготовлення та вживання наркотичних засобів за наступних обставин.

Так, 16.10.2013 року, близько 19 год.. ОСОБА_4 у власному будинку в АДРЕСА_1 , вживав алкогольні напої зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . В ході розпивання спиртних напоїв ОСОБА_4 , маючи за місцем свого проживання висушений канабіс, запропонував ОСОБА_9 вжити його в приміщенні літньої кухні на території його домогосподарства через пристрій для куріння «бульбулятор». Після чого, ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 приміщення для вживання наркотичних засобів, а саме ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 в приміщенні літньої кухні вжили висушений канабіс, який надав ОСОБА_4 шляхом куріння через особисто виготовлений та паданий ОСОБА_4 пристрій для куріння «бульбулятор».

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, 18.10.2013 року, близько 19 год. ОСОБА_4 у власному будинку із АДРЕСА_1 , під час вживання алкогольних напоїв зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вирішили вжити висушений канабіс шляхом куріння. Після чого ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приміщення для вживання наркотичних засобів, а саме ОСОБА_4 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в приміщенні літньої кухні, розташованої на території домогосподарства ОСОБА_4 за вищевказаною адресою, вжили висушений канабіс, який надав ОСОБА_4 шляхом куріння через особисто виготовлений та наданий ОСОБА_4 пристрій для куріння «бульбулятор».

Окрім цього, не припиняючи своїх злочинних дій. 20.10.2013 року, близько 18 год., ОСОБА_4 у власному будинку в АДРЕСА_1 , під час вживання алкогольних напоїв зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вирішили вжити висушений капабіс шляхом куріння. Після чого ОСОБА_4 , вийнявши з духовки печі в кухонній кімнаті будинку частину висушеного листя рослини коноплі, яку він особисто придбав 15.10.2013 року на сміттєзвалищі в с. Переселення, Кагарлицького р-ну та подрібнив їх через сито. Потім ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приміщення для вживання наркотичних засобів, а саме ОСОБА_4 разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в приміщенні літньої кухні, розташованої на території домогосподарства ОСОБА_4 за вищевказаною адресою, вжили вищеназваний висушений капабіс, який надав ОСОБА_4 , шляхом куріння через особисто виготовлений та наданий ОСОБА_4 пристрій для куріння «бульбулятор».

22.10.2013 року в ході проведення огляду домогоеподарства ОСОБА_4 , яке розташоване із АДРЕСА_1 . в кухонній кімнаті будинку було виявлено картонний коробок з-під сірників з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, а в прихожій кімнаті в духовні вмонтованій в пічку було виявлено фрагмент гілки рослини та листя, напівсухих зі специфічним запахом.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1601 /х від 28.10.2013 року представлена на експертизу волога на дотик речовина рослинного походження, яка була відокремлена від фрагментів стебел є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - капабіс, масою в перерахунку на суху речовину 4 гр. Представлена на дослідження грубо подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що міститься в картонні коробці з-під сірників є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено капабіс, масою в перерахунку на суху речовину 1.3 гр. Загальна маса висушеного канабісу станови ть 5.3 гр.

Таким чином своїми умисними злочинними діями, які виразилися в утриманні місць для незаконного вживання та виготовлення наркотичних засобів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.

28.11.2013 обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш. Івано-Франківської обл., українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого: 02.04.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки; 11.11.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 2, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавленця волі; 07.05.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі па підставі ст. 75,76 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки; 16.07.2012 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на основі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрованому та проживаючому: АДРЕСА_1 , скеровано до Кагарлицького районного суду для розгляду по суті.

Так згідно вимог ст. ст. 177 та 183 КПК України, метою і підставами застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

- Переховуватися від суду:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років та від 3 до 5 років, що у разі визнання ОСОБА_4 винним в інкримінованому йому злочині, може спонукати його до ухилення від суду, з метою подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинені злочини.

Крім того, ОСОБА_4 , повідомлений про дату та час судових засідань у кримінальному провадженні, у якому обвинувачується, самостійно до суду неодноразово не з`являвся, у зв`язку з чим ухвалою суду від 26.12.2013 був оголошений у розшук, що прямо вказує, на те, що ОСОБА_4 переховується від суду.

Вчинити інше кримінальне правопорушення:

З установлених обставин вбачається, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме 02.04.2004 Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки; 11.11.2004 Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 2. 71 КК України до 3 років З місяців позбавленця волі; 07.05.2009 Кагарлицьким районним судом Київської області за сг. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 75.76 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки; 16.07.2012 Кагарлицьким районним судом Київської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, на основі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, під час іспитового строку продовжує вчиняти злочини, і вчинив більш тяжкі злочини, у яких на даний час обвинувачується. Тому є достатні и ідеї а ви вважати, що останній, перебуваючи на волі, буде продовжувати вчиняти інші злочини.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1. 5 ч. 1 ст. 177 КІІК України.

Згідно зі ст. 178 КІІК України обставинами, що враховуються при прийняти рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою є:

- Вагомість наявних доказів про вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення.

Зібрані під час досудового розслідування докази вказують на те, що саме ОСОБА_4 вчинив дані злочини.

- Тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 317 КК України, санкція яких передбачає позбавлення волі на сірок від 2 до 5 років та від 3 до 5 років.

- Міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців.

Обвинувачений ОСОБА_4 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

- Даних щодо неможливості утримання обвинуваченого через вік чи стан здоров`я в умовах позбавлення волі (СІ Ю, ІТТ) немає.

- Наявність у обвинуваченог о постійного місця роботи або навчання.

ОСОБА_4 не має постійного місця роботи та не навчається.

- Репутацію обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 , по місцю проживання характеризується негативно.

- Наявність судимостей у обвинуваченого.

ОСОБА_4 раніше судимий, судимість в установленому порядку не погашена.

Відповідно до гі. 5 ч. 2 ст. 183 КГІК України запобіжний захід у вигляді гримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів середньої тяжкості, санкція яких передбачає позбавлення волі на строк від 2 до 5 років та від 3 до 5 років, може ухилятися від суду, а також, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176, 178, 183, 184, ч. 5 ст. 194 КПК України, - прокурор просив, - продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, Івано-Франківської обл.. українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 . - на 60 діб у Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2019 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, та подав клопотання щодо обрання відносно його підзахисного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

В судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2019 року, обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, вислухавши клопотання захисника обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання прокурора, та часткового задоволення клопотання захисника обвинуваченого, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

03.05.2019 року Кагарлицький районний суд задовольнив подання прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області та ухвалив рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою в Державній установі МЮУ «Київський слідчий ізолятор», строком на два місяці, а саме до 23.06.2019 року.

18.06.2019 року. 26.07.2019 року та 24.09.2019 року строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 були продовжені.

Обираючи та продовжуючи ОСОБА_4 даний запобіжний захід, суд прийшов до висновку, що під час розгляду клопотання про застосування та продовження запобіжного заходу прокурором наведено в установленому порядку докази обставин, які свідчать про:

1. наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні

ним кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України:

2. наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, які передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України і на які вказував прокурор в судовому засіданні.

Проте, в ході судового розгляду справи у суду виникли сумніви щодо наявності обгрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, оскільки свідки, допитані в судовому засіданні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які є свідками сторони обвинувачення, не підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_4 , надані прокурором письмові докази також не доводять вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Взагалі, після спливу проміжку часу у шість років навіть обгрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

Тому твердження суду щодо того, то при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 було враховано норми Конституції України та Європейського права не відповідає дійсності і доводиться судовою практикою щодо звільнення особи з під варти у зв`язку із наявністю порушень Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод та невідповідності норм Кримінального процесуального кодексу України міжнародному законодавству.

Так, стаття 29 Конституції України гарантує: «Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність».

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування (продовження строку) запобіжного заходу слідчий еудя(суд) зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених статті 177 Кримінального процесуального кодексу України і на які вказує слідчий(прокурор). а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя (суд) зобов`язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

З огляду на позицію законодавця та судову практику, завдання слідчого судді (суду) під час розгляду клопотання слідчого (прокурора) про застосування (продовження строку) до особи того чи іншого запобіжного заходу полягає у недопущенні:

- обмеження конституційних прав та свобод особи за відсутності підстав, передбачених КПК У країни:

- необгрунтованого застосування до особи певного виду запобіжного заходу за умови, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена шляхом обрання менш суворого виду запобіжного заходу.

З метою забезпечення можливості виконання слідчим суддею(судом) вищевказаних вимог положеннями КПК України на слідчого (прокурора), який звертається із відповідним клопотанням, покладено обов`язок довести:

- обгрунтованість підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення;

- наявність реальних ризиків для кримінального провадження, існування яких підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами;

- неможливість досягнення мети у разі застосування більш м`якого виду запобіжною заходу, ніж того, про застосування якого стави ться питання у клопотанні.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обгрунтованість підозри, на якій маЄ грунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифіковану Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР. надалі «Конвенція».

За визначенням Європейського суду з прав людини обгрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин (справа К.- F. проти Німеччини. 27 листопада 1997. § 57).

Окрім цього, слідчим суддею(судом) має бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄС`ПЛ. яка відповідно до частиною 5 статті 9 К11К України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги № 46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії» тощо).

Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обгрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, відсутність умислу ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»),

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також чи є можливість обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого (альтернативного) запобіжного заходу.

При цьому береться до уваги, що «ризик втечі або уникнення правосуддя» зменшується з часом, адже включення строку запобіжного ув`язнення до строку покарання, якого мав підстави боятися заявник, зменшує це побоювання і його наміри втекти.

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність» строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, щодо можливості його звільнення. Продовження гримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п.79 рішення ЄСГІЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

Разом з цим, відповідно до ст. 9 КПК України у разі, якщо норми цього кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, пересторога та упередженість прокурора під час останнього продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, - у вигляді домашнього арешту суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною 17 липня 1997 року та практики Європейського суду з прав людини.

Суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права (ст, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні обставини на зміну запобіжного заходу, не пов 'язаного із триманням під вартою.

Відповідно доч.1ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту мас право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Суд вважає, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України, які слугували обранню запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні, - істотно знизилися, що дає змогу застосувати положення ч. 1 ст. 331 КПК України, - зміна запобіжного заходу..

Так, обвинувачений ОСОБА_4 має де проживати - в будинку, співвласником якого є, та в якому зареєстрований, має намір влаштуватися на роботу та не скоювати правопорушень.

Суд вважає, що, з урахуванням вищевикладеного, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Згідно ч.3ст.181КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається до виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, п. 4 ч. 1 ст. 177, ст. 178, 181, 193, 194, 196, п. 2 ч. 3 ст. 202, ч. 2 ст. 369, 370 372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенніклопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , -адвоката ОСОБА_5 про заміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на особисте зобов`язання, -задовольнити частково.

В рамках кримінального провадження за № 12013100190000973 від 22.10.2013 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Калуш Івано Франківської області, українця, громадянину України, освіта середня, не одруженого, не працюючому, який зареєстрований по АДРЕСА_1 , який раніше судимий:

- 02.04.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання строком на 2 роки;

- 11.11.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 07.05.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки;

-16.07.2012року Кагарлицькимрайонним судомКиївської областіза ч.1ст.309КК Українидо 2років позбавленняволі,на основіст.75КК Українизвільненого відвідбування покаранняз іспитовимстроком на2роки,якому 15.11.2013 рокуоголошено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, -

- відносно якого в рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 03.05.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк закінчення дії ухвали щодо продовження терміну дії запобіжного заходу, - 23.11.2019 року, -

- змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, звільнивши ОСОБА_4 негайно з під варти в залі суду після проголошення даної ухвали.

На час дії даної ухвали покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки:

1) прибувати до суду, який розглядає справу № 1 кп/368/1/19, - за першою вимогою;

2) не залишати без дозволу суду місце постійного проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22 год. поточної доби до 07 год. наступної доби.

3) докласти зусиль до пошуку роботи;

4) здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 після проголошення ухвали невідкладно прибути до місця його проживання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Строк дії ухвали суду тривалістю два місяці з 18.11.2019 року по 16.01.2020 року, включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Кагарлицькому ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області.

Роз`яснитиобвинуваченому ОСОБА_4 , що порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.

Кагарлицькому ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області негайно поставити на облік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований по АДРЕСА_1 , який раніше судимий:

- 02.04.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання строком на 2 роки;

- 11.11.2004 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 07.05.2009 року Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання строком на 2 роки;

-16.07.2012року Кагарлицькимрайонним судомКиївської областіза ч.1ст.309КК Українидо 2років позбавленняволі,на основіст.75КК Українизвільненого відвідбування покаранняз іспитовимстроком на2роки,якому 15.11.2013 рокуоголошено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, які передбачено ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, -

- як такого, відносно якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснитиобвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В решті клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , - адвоката ОСОБА_5 , - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню окремо від вироку суду не підлягає і набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1