Рішення

від 19.12.2019 по справі 538/2020/19

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/2020/19

Провадження по справі №2/538/693/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Бондарь В.А., за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Перша лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно, - В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.06.2002 року, актовий запис № 24.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, в склад якого входить земельна ділянка загальною площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050186, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 542.

Від імені спадкодавця 27.04.2000 року за реєстром № 48 секретарем Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району посвідчено заповіт на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .

На час смерті ОСОБА_2 разом з нею постійно проживав чоловік (батько позивача)- ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.02.2005 року, актовий запис № 10.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, в склад якого входить земельна ділянка загальною площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 035207, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 541, та земельна ділянка площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050186, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 542 і яку в спадок прийняв ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , але не оформив на себе право власності на дану земельну ділянку.

Від імені спадкодавця 27.04.2000 року за реєстром № 47 секретарем Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району посвідчено заповіт на все належне майно спадкодавця на користь ОСОБА_1 .

При зверненні до Першої лохвицької державної нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини на земельні ділянки постановою від 19.11.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітами в зв"язку з тим, що відсутні документи на земельні ділянки.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просять суд винести рішення, яким визнати в порядку спадкування за заповітом за ним, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , право власності на вказані земельні ділянки.

В судове засідання позивач не з"явився, подавши заяву, в якій підтримує позов та просить справу розглядати без його участі.

Відповідач, Гирявоісковецька сільська рада Лохвицького району Полтавської області, на розгляд справи не з"явилася, надавши заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника, не заперечує щодо задоволення позову.

Третя особа: Перша лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області на розгляд справи не з"явилася, але надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, не заперечує щодо задоволення позову.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07.06.2002 року, актовий запис № 24.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, в склад якого входить земельна ділянка загальною площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050186, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 542.

Від імені спадкодавця 27.04.2000 року за реєстром № 48 секретарем Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району посвідчено заповіт на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 .

На час смерті ОСОБА_2 разом з нею постійно проживав чоловік (батько позивача)- ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.02.2005 року, актовий запис № 10.

Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, в склад якого входить земельна ділянка загальною площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 035207, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 541, та земельна ділянка площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050186, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 542 і яку в спадок прийняв ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , але не оформив на себе право власності на дану земельну ділянку.

Від імені спадкодавця 27.04.2000 року за реєстром № 47 секретарем Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району посвідчено заповіт на все належне майно спадкодавця на користь ОСОБА_1 .

При зверненні до Першої лохвицької державної нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини на земельні ділянки постановою від 19.11.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітами в зв"язку з тим, що відсутні документи на земельні ділянки.

Дійсно, на даний час втрачено оригінали Державних актів на право приватної власності на землю (на спадкові земельні ділянки), але той факт, що Державні акти на право приватної власності на землю видавалися на ім"я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтверджується копіями вказаних Державних актів.

Згідно довідки Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району від 09.09.2015 року ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 . Разом з нею на день її смерті проживав чоловік - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

На запит суду, державний нотаріус Першої лохвицької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Полтавській області, надала інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини, або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався. Спадкова справа не заведена.

За приписами п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування №7 відповідно до статті 1225 ЦК ( 435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Статтею 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) передбачено, що до осіб, які мають право на земельну частку (пай) відносяться громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з цим при розгляді спору між сторонами суд вважає, що заслуговують на увагу слідуючі норми законодавства.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як не порушують чиї-небуть права чи інтереси.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1218, 1225, 1233, 1268, 1273, 1269, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 200, 206, 247, 258, 263, 265,354 ЦПК України, п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування №7 , Конституції України, Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власника земельних часток (паїв) суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, третя особа: Перша лохвицька державна нотаріальна контора Полтавської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 право власності на:

1. Земельну ділянку загальною площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 035207, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 541, кадастровий номер : 5322682400:00:003:2151;

2. Земельну ділянку загальною площею 5,38 га, що знаходиться на території Гирявоісковецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ № 050186, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 542, кадастровий номер : 5322682400:00:003:2152, яку в спадок прийняв ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 , але не оформив на себе право власності на дану земельну ділянку.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького

районного суду Полтавської області В.А. Бондарь