Рішення

від 18.12.2019 по справі 451/923/18

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2019 рокуСправа №451/923/18 Провадження № 2/451/344/19

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/923/18 за позовом ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, треті особи Відділ Держгеокадастру у Радехівському районі Львівської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

04 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , батько позивача. Спадкове майно, що залишилось після смерті спадкодавця становить земельна ділянка загальною площею 2,5087 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 0,5637, кадастровий номер 4623955000:03:000:0373, та площею 1,9450 га кадастровий номер 4623955000:03:000:0078, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії І-ЛВ №034797 виданого 17.07.2000 року Радехівською районною радою на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10378. Фактично прийнявши спадщину, вступивши в управління та володіння майном спадкодавця, та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів, а саме Державного акту на право приватної власності на землю. Відсутність у неї правовстановлюючого документа, унеможливлює реалізацію її майнових прав як спадкоємця, у позасудовому порядку, а тому вона вимушена звернутися з позовом до суду. Крім цього, звертає увагу суду на те, що з метою встановлення права на отримання спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно встановити факт належності ОСОБА_3 державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №034797, виданого 17.07.2000 року Радехівською районною радою на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10378 на ім`я ОСОБА_3 . Таким чином, просить встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №034797 виданого 17.07.2000 року Радехівською районною радою на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, на ім`я ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 2,5087 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 0,5637 га кадастровий номер 4623955000:03:000:0373, та площею 1,9450 га, кадастровий номер 4623955000:03:000:0078, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3-6).

Позивач в судове засідання не з`явилася, просила цивільну справу слухати за її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю. Просить позов задовольнити (а.с.90).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Однак подав суду заяву, відповідно до якої заявлені позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує у їх задоволенні та просить розглядати справу без його участі. Крім того, повідомляє, що померлий ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на ім`я якого 17.07.2000 року Радехівською районною радою видано Державний акт на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №034797 на земельну ділянку загальною пощею 2,5087 га дійсно є одна і та ж сама особа, та являється батьком позивача, яка фактично прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння майном спадкодавця (а.с.49,83,100).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Подав до суду нотаріально завірену заяву про визнання позову в повному обсязі. Просить позовну заяву задовольнити (а.с.92).

Представник третьої особи Відділу Держгеокадастру у Радехівському районі Львівської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.80).

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Гомель, Республіка Білорусь, помер ОСОБА_3 , що підтверджуються копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 13.09.2011 року Відділом ЗАГС адміністрації Центрального району м.Гомеля, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №608, переклад з російської мови на українську, вірність якого засвідчено приватним нотаріусом Радехівського районного нотаріального округу Львівської області Комарницькою Н.І. (а.с.10,73).

Після його смерті залишилося спадкове майно, зокрема земельна ділянка загальною площею 2,5087 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 0,5637, кадастровий номер 4623955000:03:000:0373, та площею 1,9450 га кадастровий номер 4623955000:03:000:0078, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії І-ЛВ №034797 виданого 17.07.2000 року Радехівською районною радою на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10378 (а.с.25-25 зворот). Вказане також підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-4606387262018 та №НВ-4606387412018 від 30.01.2018 року (а.с.13-22,97).

Родинні відносини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджуються копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , від 28 січня 1966 року та копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_3 , від 05 березня 1988 року (а.с.11,12,70).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , виданого 13.10.2009 року Відділом ЗАГС адміністрації Центрального району м. Гомеля, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №605 (а.с.74).

Із довідки Лопатинської селищної ради №609 від 06.06.2018 року вбачається, що Державний акт на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №034797, виданий на ім`я ОСОБА_3 належить ОСОБА_3 (а.с.26).

Із копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №54858404 від 24.01.2019, сформованої приватним нотаріусом Юрченко О.В., вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася (а.с.62).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірне спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент смерті.

Узагальнюючи вищенаведене,оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи те, що у позивача немає іншого способу захисту порушених прав, суд робить висновки, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,258-259,263-265,279,315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акта на право приватної власності на землю, серії І-ЛВ №034797, виданого 17.07.2000 року Радехівською районною радою на підставі рішення XII сесії III демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, на ім`я ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,5087 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 0,5637 га кадастровий номер 4623955000:03:000:0373, та площею 1,9450 га кадастровий номер 4623955000:03:000:0078, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лопатинської селищної ради Радехівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з Лопатинської селищної ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З. Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 18 грудня 2019 року