Рішення

від 19.12.2019 по справі 120/3315/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 грудня 2019 р. Справа № 120/3315/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - Р.О.Мужилівський, позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, податковий орган, відповідач), у якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф -8013-17 від 12.12.2018 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що контролюючим органом вимогу надіслано за відсутності підстав, оскільки перевірка щодо нього не здійснювалась та ним не подавалась відповідна звітність чи декларації, що свідчить про безпідставність нарахування ЄСВ. Окрім того позивач зазначає, що ті фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та не здійснювали підприємницьку діяльність не повинні сплачувати ЄСВ . А отже вимога, якою визначено внесок є протиправною і підлягає скасуванню.

05.11.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження у письмовому провадженні (без виклику учасників справи).

26.11.2019 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що за позивачем рахується борг по єдиному внеску. Зазначив, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець, а отже, має нараховувати і сплачувати ЄСВ. Також зазначив, що акт перевірки чи звітність не є виключними підставою для формування контролюючим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки). Відтак, на думку представника, спірна вимога є правомірною та не підлягає скасуванню.

12.12.2019 р.надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача вказав, що відзивом не спростовано доводи позову та просив задовольнити позов, повторно цитуючи підстави вказані у позові.

19.12.2019 р. ухвалою суду поновлено строки звернення до суду.

Дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

15.04.2003 р. проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

ГУ ДФС у Вінницькій області сформовано вимогу №Ф -8013-17 від 12.12.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 15 819 грн. 54 коп.

Не погоджуючись з даною вимогою та вважаючи її протиправною позивач звернулась до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464- VI (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці , в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, платниками ЄСВ є фізичні особи - підприємці, в т.р. й ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Більш детально Порядок нарахування і сплати єдиного внеску, регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Зокрема, розділ 4 Інструкції №449 регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Так, порядок нарахування єдиного внеску:

1) єдиний внесок нараховується на суми , визначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до Закону сплачуються із зазначених сум або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача;

2) єдиний внесок нараховується на суми, визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати;

3) єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, в тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

4) обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється, виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується єдиний внесок;

5) при обчисленні єдиного внеску платниками, зазначеними в підпункті 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, за осіб, зазначених в абзацах третьому, п`ятому-сьомому підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» , у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу за минулі періоди застосовується розмір єдиного внеску, що діяв у місяці, за який нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску:

1) сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника в національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Пунктом 3 розділу 6 Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Відповідно до пункту 4 розділу 6 Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Відповідна позиція викладена в постанові ВС від 11.09.2018 р.

Судом не беруться до уваги доводи позивача щодо формування вимоги про сплату ЄСВ лише за наслідком перевірки чи подання звітності, оскільки у випадку позивача нарахування відбулось через наявність недоїмки зі сплати ЄСВ, яка не сплачена, а не у зв`язку з донарахування внеску на підставі документальної перевірки.

А відтак, спірна вимога сформована на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника, що відповідає вимогам Інструкції №449 .

Стосовно доводів позивача щодо неведення підприємницької діяльності та неотримання прибутку та, як наслідок, відсутність підстав для сплати внеску, то суд зазначає, що в силу частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В постанові ВС від 27.08.2018 р. у справі № 496/3425/13-а висловлена аналогічна позиція.

Суд акцентує увагу на тому, що підприємці, які перебувають на спрощеній системі і не ведуть діяльність, не звільняються від сплати ЄСВ.

За наведених обставин, враховуючи несплату позивачем ЄСВ за 2017-2018 роки та не припинення підприємницької діяльності, суд доходить висновку, що спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах компетенції та з його змісту можна чітко встановити суть рішення. Відтак, в контексті наведених вище норм, відсутні правові підстави вважати, що спірна вимога є протиправною, відповідно, відсутні підстави для її скасування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ) .

Відповідач : Головне управління ДПС у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Повний текст рішення сформовано: 19 .12.19 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна