Рішення

від 02.12.2019 по справі 160/10395/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Справа № 160/10395/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

24.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 11.09.2019 року в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ" (код ЄДРПОУ 42993460) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ" (код ЄДРПОУ 42993460) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що позивачем в Електронному кабінеті платника у розділі Відповідність критеріям ризиковості знайдено інформацію, що позивача включено до переліку ризикових платників у відповідності до пп.1.6 п. 1 Критеріїв платника податку на підставі рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке затверджено Протоколом засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11 вересня 2019 року позивач вважає, що рішення комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 11.09.2019 року не відповідає вимогам п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки винесено необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак є протиправним і підлягає скасуванню. Внесення позивача у перелік суб`єктів підприємництва, що мають ознаки ризиковості, створює для нього, на відміну від інших суб`єктів підприємницької діяльності в Україні певні перешкоди здійсненні ним законодавчо визначеного обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, та потребує від позивача додаткових дій (подання значного обсягу додаткових документів), не передбачених законам щодо оподаткування, зокрема, низки документів щодо кожної окремої господарської операції, включаючи документи щодо взаємовідносин з контрагентами по ланцюгу постачання, та щодо супутніх господарських операцій, що опосередковують ту, за наслідками якої складено податкову накладну (транспортування, навантаження, розвантаження, сертифікація, перепродажна підготовка тощо), що фактично створює для позивача режим безперервної позапланової документальної невиїзної перевірки без прийняття відповідного рішення. За вказаних обставин, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що на момент прийняття рішення щодо ризиковості платника податків ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ діяли критерії ризиковості платника податку, визначені листом ДФС України № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 р. Рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, а саме: п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. (Протокол від 11.09.2019р. №18). Підставою для внесення ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ до переліку ризикових платників податків слугувала інформація, отримана в межах Алгоритму дій, відповідного структурного підрозділу. Згідно отриманої інформації по ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: недостатня чисельність трудових ресурсів для ведення господарської діяльності; відсутня інформація щодо транспортування реалізованих товарів; відсутність складських приміщень для зберігання товару; пересорт товарних позицій по ланцюгам реалізації та придбання. Таким чином, на думку відповідача, сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, може свідчити про створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. За таких обставин, відповідач вважає спірне рішення обґрунтованим. Щодо позовних вимог ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ про виключення з переліку ризикових платників податків відповідач зазначав, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ , є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали, справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ (код ЄДРПОУ 42993460) є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до чинного законодавства 10.05.2019 року, номер запису - 1 224 102 0000 090416, взято на облік контролюючим органом ДФС 10.05.2019 року та є платником податку на додану вартість з 01.06.2019 року.

Судом встановлено, що позивач через Електронний кабінет платника в розділі Відповідність критеріям ризиковості платника податків дізнався, що останнього включено до переліку ризикових платників у відповідності до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке було затверджено Протоколом засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з витягу з протоколу № 18 від 11.09.2019 року засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, постановлено 11.09.2019 року, за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи підприємств, Комісією враховано інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ (код ЄДРПОУ 42993460) до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Відповідно до інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірно ризикових ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ (код ЄДРПОУ 42993460), наявною податковою інформацією, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій є недостатня чисельність трудових ресурсів для ведення господарської діяльності; відсутня інформація щодо транспортування реалізованих товарів; відсутність складських приміщень для зберігання товару; пересорт товарних позицій по ланцюгам реалізації та придбання.

При цьому, у вказаному протокольному рішенні відсутні мотиви, з яких позивача віднесено до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісій).

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п. 2 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 3 Порядку роботи комісій визначено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а / б п. 185.1 ст.185, підпункту а / б п. 187.1 ст. 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ІІК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб - сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, створена та діє на підставі Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова КМУ № 117) та наказу ДФС України від 3 серпня 2018 року №523 Про затвердження Порядку взаємодії Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДПС та головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - наказ ДФС №523).

Порядок взаємодії Комісії Державної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДПС та головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - Порядок взаємодії) є розпорядчим документом, який визначає організаційні та процедурні засади діяльності Комісії Держаної податкової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДПС) та порядок її взаємодії зі структурними підрозділами ДПС та комісіями головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісії регіонального рівня).

Комісіями регіонального рівня здійснюється: розгляд питань щодо внесення/виключення платників податків до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі -Критерії); розгляд наданої Комісією ДПС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податків з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, затверджених Постановою КМУ № 117.

Рішення, які приймаються комісіями регіонального рівня, затверджені Постановою №117 (додаток 2 до Постанови №117) та наказом ДФС №523 (додатки 1 та 2 до наказу №523), а саме: рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, рішення про неврахування Таблиці даних платника податків.

Відповідно до п. 8 наказу ДФС №523 до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Відповідно до п. 9 наказу ДФС №523 інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС Податковий блок . Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1 - 1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня. Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

З наведеного вбачається, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 визначено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік кодів товарів, згідно з УКТ ЗЕД, та послуг з кодами, згідно з ДКПП, які застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано на реєстрацію до ЄРПН критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні моніторингу, в подальшому. Критерії були визначені листом ДФС України за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

В подальшому було сформовано критерії ризиковості платника податку листом ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18.

На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості платника податків визначались листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.

При цьому Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567, втратили чинність 25.05.2018 р.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття оспорюваного рішення хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, на виконання вимог якої прийнято Порядок №117, проте, реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій та критеріїв ризиковості платника податку.

Як зазначалося вище, відповідні критерії у періоді, в якому виникли спірні правовідносини, визначалися листом Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.

За змістом пп. 1.6 п. 1 листа ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

Крім того, лист ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. містить наступні положення.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

З рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом № 18 від 11.09.2019р., яким ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, слідує, що воно не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р.

При цьому, як зазначалося вище, пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р. визначено різні критерії ризиковості платника податків, водночас зі спірного рішення про віднесення ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, не можливо встановити що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому, дане рішення не відповідає критерію правової визначеності.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вживання контролюючим органом загального посилання на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, як в цьому випадку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про причини прийняття відповідного рішення, подати пояснення та первинні документи на його спростування за вичерпним переліком, відповідно до певного критерію, визначеного п.1.6 листа Державної фіскальної служби України №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р., а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також суд зазначає, що водночас факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

При цьому варто врахувати, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони лише мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Як слідує з матеріалів справи, Комісією при прийнятті оскаржуваного рішення враховано виключно інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, яка не дає можливість беззаперечно встановити наявність ознак здійснення ризикових операцій позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, передбачених п.1.6, оскільки, ця юридична особа не знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а місцезнаходженням ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ , є: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Богомаза, будинок 198, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; керівником ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_1 , доказів того, що зазначена особа була засновником чи директором суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років відповідачем до суду не надано. Інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ , в матеріалах справи відсутня.

При цьому суд вказує на те, що віднесення платника податків до переліку ризикових платників податків на підставі критеріїв ризиковості, визначених виключно листом ДФС №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019р., є безпідставним.

З цього приводу, суд повторно зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 02.04.2019 р. у справі № 822/1878/18.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд доходить висновку про протиправність рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформленого протоколом № 18 від 11.09.2019 року, яким ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ віднесено до відповідного переліку (бази даних ІС Податковий блок ), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, через його невмотивованість та необґрунтованість, та, відповідно, про його скасування.

Доводи відповідача відносно того, що висновки, наведені у спірному рішенні (протоколі), є відображенням дій працівників контролюючих органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення (протокол) не порушує прав позивача, а віднесення позивача до переліку ризикових платників не створює жодних перешкод для діяльності платника податків та інших юридичних наслідків, суд не бере уваги, оскільки віднесення платника податків до переліку ризикових надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних такого платника податків, а, отже, таке рішення створює негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових перешкод в здійсненні господарських операцій, (а саме: необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Також підлягають задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов`язання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ з переліку ризикових платників податків, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваного рішення про віднесення позивача до цього переліку та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача, виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Окрім того, приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006р. передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відповідач діяв всупереч чинному законодавству України, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1921,00 грн., що документально підтверджується квитанцією 0.0.1483546457.1 від 03.10.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1921,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене Протоколом № 18 від 11.09.2019 року в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ" (код ЄДРПОУ 42993460) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ" (код ЄДРПОУ 42993460) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОДУКТ ПРОМ ОПТ (49000, м. Дніпро, вул. Богомаза, буд. 198, код ЄДРПОУ 42993460) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м. Дніпро, 49600; код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02.12.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька