Рішення

від 11.11.2019 по справі 280/2957/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2019 року 10 год. 30 хв.Справа № 280/2957/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Кравченка С.І.

представників відповідача - Сонгулія В.В., Полозок Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю С.ТОМАС-УКРАЇНА

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С.ТОМАС -УКРАЇНА» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003901402 винесене ГУ ДФС у Запорізькій області, яким TOB «С.ТОМАС-УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 51 046,25 грн., в тому числі основний платіж 40 837,00 грн., штраф 10 209,25 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003891402 винесене ГУ ДФС у Запорізькій області, яким TOB «С.ТОМАС-УКРАЇНА» встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ в розмірі 9 356,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003881402 винесене ГУ ДФС у Запорізькій області, яким TOB «С.ТОМАС-УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 197 176,25 грн., в тому числі основний платіж 157 741,0 грн., штраф 39 435,25 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що для проведення перевірки підприємством своєчасно передано перевіряючим всі запитані документи щодо господарської діяльності за перевіряємий період, в тому числі документи по придбанню товарів, їх використанню в господарській діяльності або подальшій реалізації. Посилання контролюючого органу на безпідставне отримання товариством грошових коштів від ТОВ Торгівельна компанія Діада не пов`язаних із реалізацією товару вважає таким, що грунтується на припущеннях та спростовується документами первинного бухгалтерського обліку (видатковими накладними, рахунками, банківськими виписками тощо). Вважає необгрунтованими висновки акта перевірки про не підтвердження витрат на збільшення вартості об`єкта фінансової оренди на суму 835487,00 грн. та відповідно завищення балансової вартості основних засобів на суму 835 487,00 грн., оскільки ремонт орендованого виробничого приміщення, яке знаходиться в довгостроковій оренді, проведено з відома і за погодження орендодавця та метою підтримки орендованого об`єкта у придатному для використання стані. Стверджує, що обставини викладені в акті перевірки на підставі яких винесено податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству. З огляду на таке, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмовому відзиві від 11.07.2019 вх. №28514 вказав на те, що господарські операції між TOB С.ТОМАС - УКРАЇНА з контрагентом-покупцем TOB ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДІАДА не були спрямовані на настання реальних подій, оскільки відсутній факт постачання товару від TOB С.ТОМАС - УКРАЇНА на адресу TOB ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ДІАДА , не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети), що свідчить про нереальність здійснення господарських відносин за період, що перевірявся. Крім того, зазначає, що встановлено дефектність первинної транспортної документації, яка відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Стверджує також, що підприємством не підтверджені витрати на збільшення вартості об`єкта фінансової оренди на суму 835487,00 грн., що призвело до порушення п. 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92, зокрема, завищення балансової (первісної) вартості основних засобів на суму 835487,00 грн. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.06.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/2957/19 та призначено підготовче судове засідання на 17.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 17.07.2019 відкладено підготовче судове засідання на 12.08.2019.

Ухвалою суду від 12.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. У підготовчому судовому засіданні 12.08.2019 судом оголошено перерву до 17.09.2019.

Протокольною ухвалою суду від 17.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.10.2019.

Ухвалою суду від 16.10.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №280/2957/19 до 11 листопада 2019 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення.

Ухвалою суду від 11.11.2019 провадження у справі поновлено, призначено її розгляд на 11.11.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2019 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

У судове засідання прибули представники відповідача та підтримали відзив з підстав викладених вище. Просили суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 243 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені в судовому засіданні 11.11.2019.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю С.ТОМАС - УКРАЇНА зареєстровано 19.04.2003, основним видом діяльності є виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у. (код КВЕД 25.99).

На підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Запорізькій області від 22.12.2018 № 3071 від 28.12.2019 № 3094, від 21.01.2019 № 131, наказу ГУ ДФС у Запорізькій області № 4294 від 17.12.2019 головними державними ревізорами-інспекторами проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю С.ТОМАС - УКРАЇНА з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску з 19.04.2013 по 31.12.2017.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт № 048/08-01-14-02/38664669 від 29.01.2019.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- п.п.134.1.1. п. 134.1 ст. 134, п.135.1. ст.135 розділу III з врахуванням вимог п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 83863,00 грн.

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, ст.187, 188.1, ст.188, п.198.5 ст.198, п. 199.1 ст.199 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 157741,00грн., в т.ч. за грудень 2016 року на суму 157741,00 грн. (в т.ч. заниження на суму 183950,00 грн. та завищення на суму 26209,00 грн.) та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 9 356,00 грн. за січень - грудень 2017 року;

- ч.1, 2 ст. 115 КЗпП України - заробітна плата виплачується один раз на місяць (за січень 2015 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року, за квітень 2015 року, за травень 2015 року, за червень 2015 року, квітень 2017 року, жовтень 2017 року.

- п.п. 14.1.180 ст.14, п.51.1 ст.51, п.176.2 б ст.176, Податкового кодексу України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, п.1.2., п. 3.2, п. 3.3., п. 3.4, п.3.5. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сумм утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого)на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 №111/26556, в звіті за формою 1 ДФ.

- п.7 частини 11 ст.25 Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464 -VI зі змінами внесеними Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці № 77 -VIII від 28.12.2014, а саме: звіти Про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року строк подання 20.04.2014 наданий 21.04.2014 подано з порушенням терміну надання визначеного Податковим кодексом України.

ТОВ С.ТОМАС - УКРАЇНА було подано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, проте згідно відповіді ГУ ДФС в Запорізькій області від 19.03.2019 вих.№ 14836/10/08-01-14-02-08 висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки № 048/08-01-14-02/38664669 від 29.01.2019, контролюючим органом відносно ТОВ С.ТОМАС - УКРАЇНА прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003901402, яким TOB С.ТОМАС - УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 51 046,25 грн., в тому числі основний платіж 40 837,00 грн., штраф 10 209,25 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003891402, яким TOB С.ТОМАС - УКРАЇНА встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ за грудень 2019 року в розмірі 9 356,00 грн.

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003881402, яким TOB С.ТОМАС - УКРАЇНА збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 197176,25 грн., в тому числі основний платіж 157741,00 грн., штраф 39435,25 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ С.ТОМАС - УКРАЇНА оскаржило їх в адміністративному порядку, проте рішенням ДФС України № 26020/6/99-99-11-04-01-25 скарга ТОВ С.ТОМАС - УКРАЇНА залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ С.ТОМАС - УКРАЇНА звернулось з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (тут і надалі у редакції, що діяла на час спірних господарських правовідносин), об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Також, пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, однією з підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ Торгівельна компанія Діада , оскільки відсутній реальний факт постачання товару.

Судом встановлено, у перевіряємий період позивач дійсно мав господарські взаємовідносини з ТОВ Торгівельна компанія Діада .

Зокрема, в період вересень-листопад 2016 року TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА реалізовано в адресу TOB Торгівельної компанія Діада металопродукцію власного виробництва на суму загальну суму 157525,50 грн.

Поставка продукції здійснювалась без укладення письмового договору, на підставі прийнятих та оплачених рахунків.

Так, 16.08.2016 TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА виписало Рахунок №УТ-150 від 16.08.2016 на суму 155 000,00 грн., який оплачений TOB Торгівельна компанія Діада в повному обсязі 17.08.2016 платіжним дорученням №701.

Поставка замовлення здійснена 16.08.2016 в частині металопродукції на суму 149 497,50 грн., що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладною №УТ-205 від 16.16.2016. Повноваження представника на отримання ТМЦ зі сторони TOB Торгівельна компанія Діада підтверджені довіреністю на отримання ТМЦ №16/09 від 16.09.2016.

Невикористана частина оплати в сумі 5502,50 грн. повернута ТОВ С.ТОМАС-УКРАЇНА на розрахунковий ТОВ Торгівельна компанія Діада платіжним дорученням 581 від 27.09.2016.

17.10.2016 TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА виписало Рахунок №УТ-210 від 17.08.2016 на суму 7 755,00 грн., який оплачений TOB Торгівельна компанія Діада в повному обсязі 26.10.2016 платіжним дорученням №750.

Поставка замовлення здійснена 02.11.2016 в обсягах отриманого замовлення, що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладною №УТ-266 від 02.11.2016. Повноваження представника на отримання ТМЦ зі сторони TOB Торгівельна компанія Діада підтверджені довіреністями від 16.09.2016 № 16/09 та від 02.11.2016 № 02/11.

Крім того, за даними господарськими операціями постачальником на адресу покупця складено податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать копії квитацій, надані до матеріалів справи.

Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Крім того, у відзиві на позов представник відповідача посилається на відсутність реєстрації в органах ДАІ МВС України автомобіля КАМАЗ АР5679АМ, який здійснював перевезення товару згідно ТТН на адресу покупця.

Проте, до матеріалів справи надані копія технічного паспорта автомобіля та дані Моторно-транспортного бюро, які свідчать, що на момент перевезення автомобіль КАМАЗ АР5679АМ був належним чином зареєстрованим в Україні транспортним засобом, а також мав обов`язковий поліс страхування цивільної відповідальності.

Представник відповідача не надав, жодних доказів на спростування вказаних обставин.

Тож, з урахуванням співвідношення вчиненої господарської операції з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських правовідносин з вищевказаним контрагентом у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Суд зазначає, що виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов`язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.

Суд також зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Крім того, TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА в операціях з TOB ТК ДІАДА виступав постачальником товарів і жодним чином не міг відслідковувати подальше використання проданого ним товару. Законодавство України не пов`язує обов`язки постачальника (з визначення своїх податкових зобов`язань) формувати відповідно до дій замовника (покупця) з проданим йому товару.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.

Щодо посилань податкового органу на наявність кримінального провадження необхідно зауважити наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що: ….Прокуратурою Запорізької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017080000000022 від 17 січня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, за фактом створення невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності (з метою мінімізації податкового навантаження та штучного формування схемного податкового кредиту з ПДВ підприємствам-контрагентам) ряду підприємств.

В провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під надання інформації по кримінальному провадженню за фактом створення невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності (з метою мінімізації податкового навантаження та штучного формування схемного податкового кредиту з ПДВ підприємствам-контрагентам) ряду підприємств, в т.ч. TOB ТК Діада (код за ЄДРПОУ 37521114)... .

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить з того, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належною процесуальною формою.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Суд зазначає, що преюдиційне значення при розгляді справи для суду має саме вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб позивача або його контрагента.

Судом встановлено, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній контрагент позивача був зареєстрований уповноваженими органами як суб`єкт господарювання, взятий податковими органами на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а також в ЄДР відсутні записи про відсутність підприємства за місцем реєстрації.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин позивача з вищевказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.

Крім того, іншою підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про безпідставне збільшення ТОВ С.ТОМАС-УКРАЇНА вартості об`єкта фінансової оренди на суму 835 487,00 грн. у грудні 2016 року.

Судом встановлено, що для здійснення господарської діяльності між TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА та ТОВ Укренергочормет було укладено договір оренди №03/2016 СТС від 01.05.2016, за умовами якого передано в оренду виробничий цех загальною площею 1684,5 кв. м. побутові приміщення 92,2 кв.м. та офісні приміщення 31.3 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 27.

TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА 28.10.2016 звернулось до ТОВ Укренергочормет листом №2810-2 з проханням надати дозвіл на проведення ремонтних робіт.

02.11.2016 ТОВ С.ТОМАС-УКРАЇНА отримало від TOB Укренергочормет лист №0211-1 від 02.11.2016 про надання дозволу на проведення ремонтних робіт.

Відповідно до поданого звернення та отриманого дозволу, спільною комісією представників TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА та TOB Укренергочормет проведено огляду цеху №2 (літера И) за результатами якого складено дефектний акт від 03.10.2016.

Згідно висновків дефектного акту, для усунення виявлених дефектів та з метою підтримки об`єкта у придатному для використанні стані (відновлення працездатності об`єкта) необхідно проведення ремонтних робіт по цеху №2 (литера И) власник ТОВ Укренергочормет , який знаходиться в оренді TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА відповідно до рекомендованого переліку визначеного даним дефектним актом.

01.12.2016 TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА на підставі дефектного Акта видало наказ №34/03-2 за змістом якого призначено:

- провести роботи по ремонт цеху № 2, відповідно до дефектного акту, та на підставі договору оренди №03/2016 СТС від 01.05.2016;

- ремонт провести господарським способом, власними силами підприємства .

- списати матеріали на окремий об`єкт основних засобів, відповідно діючого законодавства.

01.12.2016 ТОВ С.ТОМАС-УКРАЇНА оформило внутрішню вимогу-накладну №36 за якою матеріали, визначені дефектним Актом були передані для проведення ремонтних робіт. За Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.12.2016 орендоване приміщення було передано для проведення ремонту. За Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.12.2016 орендоване приміщення по закінченню ремонту було здано в експлуатацію.

Суд зауважує, що порядок прийняття закінчених робіт з ремонту (поточного, капітального) або поліпшення основних засобів врегульовано Методичними рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом від 30 вересня 2003 року № 561 (далі Методрекомендацій № 561). Відповідно до Методрекомендацій № 561 основні засоби з ремонту приймаються за Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об`єктів форми № 03-2 або ж її осучасненими аналогами (п. 28 Методрекомендацій № 561). При цьому підприємствам ніхто не забороняє користуватися також і іншими первинними документами, форма яких відрізняється від законодавчо встановлених, але які містять необхідні для первинного документа реквізити.

Бухгалтерський облік витрат на ремонти/поліпшення ОЗ регулює П(С)БО 7. І він залежить від того, на що спрямовано ремонтні заходи: на підтримку об`єкта в робочому стані чи поліпшення (тобто збільшення майбутніх економічних вигод від використання об`єкта). Отже, ремонтні заходи поділяються за принципом впливу на майбутні економічні вигоди. А саме:

Ремонти - приводять до отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання ОЗ (п. 15 П(С)БО 7). У такому випадку витрати відображаються у складі поточних витрат - залежно від напряму використання ОЗ (Дт 23/91/92/93/94 - Кт 20, 22. 13, 66. 65, 63. 68). У випадку, якщо ремонт пов`язано з ліквідацією наслідків стихійного лиха, витрати на такий ремонт слід відображати у складі інших витрат діяльності (субрахунок 977). Якщо ж ОЗ пошкоджено з вини працівника, і винну особу встановлено, витрати на ремонт відправляються на субрахунок 375 Розрахунки з відшкодування завданих збитків .

Поліпшення - приводять до збільшення суми майбутніх економічних вигод, очікуваних від використання ОЗ (н. 14 П(С)БО 7). У цьому випадку витрати включаються до первісної вартості ремонтованого об`єкта ОЗ (Дт 15 - Кт 20, 22, 13,66, 65,63,68; Дт 10 -Кт 15).

Пунктом 29 Методрекомендацій № 561 встановлено, що рішення про характер та ознаки ремонтних робіт (тобто на що вони спрямовані: на підтримуючий ремонт чи поліпшення) приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та істотності таких витрат.

Таким чином, підприємство самостійно визначає, на що спрямовано ремонтні роботи: на підвищення техніко-економічних можливостей об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція), що приведе в майбутньому до збільшення економічних вигод. Так, ознаками поліпшень може, наприклад, вважатися: збільшення очікуваного строку корисного використання об`єкта або збільшення кількості та якості продукції (робіт, послуг), що випускаються таким об`єктом ОЗ, або на підтримку об`єкта у придатному для використання стані (відновлення працездатності об`єкта) та отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання. Тобто коли проведені роботи особливо не вплинули на функціональність об`єкта ОЗ та не змінили його первинні характеристики - по суті, відновили робочий ресурс об`єкта в тому ж вигляді, ніяк його не поліпшивши кардинально.

Тож, надані до перевірки та суду документи свідчать, що проведення ремонтних робіт відповідно наказів підприємства здійснено власними силами підприємства. Для проведення ремонтних робіт були використані придбані будматеріали, зокрема метал оцинкований, що підтверджується наданими контролюючому органу та до суду первинними документами. Також виконання ремонтних робіт, їх обсяги та використані матеріали прийняті орендодавцем, що підтверджується листами TOB Укренергочермет №0402-1 від 04.02.2019, №0508-1 від 05.08.2019.

При цьому, представник відповідача у додаткових поясненнях від 11.09.2019 та у судовому засіданні посилався на те, що при візуальному огляді при проведенні інвентаризації було встановлено відсутність будівельних матеріалів, використаних на поліпшення цеху №2 (литера И) та у зв`язку з чим встановлено невідповідність балансової вартості основних засобів, що зазначена в бухгалтерському обліку підприємства. На підтвердження вказаних доводів надано суду для огляду лише фотокопії, за твердженням представника відповідача, цеху №2, на якому і проводився позивачем ремонт.

Судом не прийнято вказані копії як належний та допустимий доказ, оскільки вони не містять ані часу їх виготовлення, ані місця проведення фотозйомки, тому не дають змоги суду ідентифікувати зображений на них об`єкт як цех №2 (литера И), що перебуває в оренді позивача. У у зв`язку з цим, вказані докази не можуть сгугувати підтвердженням обставин про які зазначає відповідач. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції представником відповідача не надано до суду.

Щодо посилання контролюючого органу на не підтвердження використання матеріалів, у зв`язку з не списанням інструмента та додаткових матеріалів, то суд зазначає, що списання матеріалів є правом а не обов`язком підприємства. При цьому підприємство є діючим спеціалізованим підприємством по роботі з виготовлення саме металовиробів, тобто має в розпорядженні різноманітний інструмент, який дозволяє проведення ремонтних робіт та не потребує додаткового списання.

Також, є необгрунтованим посилання відповідача на неможливість проведення ремонтних робіт у зв`язку з існуючим штатом працівників TOB С.ТОМАС-УКРАЇНА 19 чоловік.

Відповідачем не наводиться жодних доказів, який же саме обсяг робіт, використаних матеріалів та трудових ресурсів є достатнім для проведення спірних ремонтних робіт.

Тобто, висновок Акта перевірки про невикористання спірних ТМЦ на проведення ремонтних робіт грунтується виключно на припущеннях, які не підтверджені документально та не відповідають фактичним обставинам.

Посилання контролюючого органу на інвентаризаційний опис від 18.01.2019 суд до уваги не приймає, бо останній складений станом на момент завершення ремонтних робіт та засвідчує факт відсутності на фасаді позивача будівельних матеріалів, що не суперечить змісту господарської операції. Також, суд наголошує, що контролюючим органом не прийнята лише частина виконаних робіт та використаних матеріалів. Однак, відповідачем не доведено належним чином та допустимими доказами розмір і вартість неприйнятих обсягів ремонтних робіт та підстави такого неврахування.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь ТОВ С.ТОМАС-УКРАЇНА за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «С.ТОМАС-УКРАЇНА» (69008 Україна, м. Запоріжжя, вул. Цимлянське, 27, код ЄДРПОУ 38664669) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003901402, яким TOB «С.ТОМАС-УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 51 046,25 грн., в тому числі основний платіж 40 837,00 грн. штраф 10 209,25 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003891402, яким TOB «С.ТОМАС-УКРАЇНА» встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ в розмірі 9 356,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0003881402, яким TOB «С.ТОМАС-УКРАЇНА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 197 176,25 грн., в тому числі основний платіж 157 741,0 грн. штраф 39 435,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю С.ТОМАС-Україна судовий збір у розмірі 3 863 (три тисячі вісімсот шістдесят три) гривні 70 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.12.2019.

Суддя Л.Я. Максименко