Рішення
від 16.12.2019 по справі 320/4411/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року м. Київ № 320/4411/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт із позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125110/2019/110002/2 (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 23.08.2019).

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в частині безпідставного застосування контролюючим органом другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Ухвалою суду від 19.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які ним надані не були, в зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначено про необґрунтованість відзиву відповідача з підстав відсутності нових аргументів щодо законності оскаржуваного рішення, відмінних від уже наведених у рішенні відповідача.

Ухвалою суду від 16.10.2019 провадження у справі зупинялось для надання сторонам часу на примирення до 11.12.2019.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив скасувати спірне рішення про коригування митної вартості в зв`язку з його протиправністю.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 11.12.2019 належним чином повідомленого про дату, час і місце його проведення представника відповідача, та на підставі поданих представником позивача письмових клопотань про закриття підготовчого провадження та розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, судом закрито підготовче провадження та продовжено подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт зареєстроване як юридична особа 21.06.2002, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис від 15.11.2004 № 1 065 120 0000 001220, код ЄДРПОУ 32043747, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вулиця Сотрувальна, 2.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт (Покупець) та ZHEJIANG SHENGFA TEXTILES PRINTING & DYEING CO., LTD (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 05.12.2014 №SF20141205, згідно якого Продавець продає, а Покупець купує тканину та готові текстильні вироби на умовах CIF - порт Одеса (Україна) (згідно Інкотермс 2000) в асортименті та в кількості, згідно Інвойсу по кожній партії товару, які є додатками до цього Контракту та його невід`ємною частиною після підписання інвойсів сторонами.

Контрактом поміж іншого встановлено, що: поставка товару здійснюється в асортименті і по цінам, узгодженим сторонами в письмовому вигляді в інвойсах на кожну партію товару до контракту. Ціна на товар розуміється на умовах CIF - порт Одеса (Україна) згідно Інкотермс 2000 і включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, завантаження у контейнер, митні формальності (пункт 2.1) ; продавець зобов`язується надати покупцеві договір страхування (страховий поліс) товару при перевезенні (пункт 3.5); оплата проводиться відповідно до інвойсу на умовах 100% передоплати або відтермінування платежу на 60 календарних днів на вибір покупця (пункт 4.1); термін дії контракту - до 31.12.2016 (пункт 9.6).

Продавцем і Покупцем підписано додаткові угоди до контракту від 05.12.2014 №SF20141205: від 04.01.2017 №1, якою продовжено термін його дії до 31 грудня 2018 року; від 18.03.2017 №2, згідно якої загальну суму інвойсу від 15.01.2017 №SF16143 вважати 60000,00 доларів США, суму 2135,53 доларів США прийняти як знижку; від 23.11.2017 №3, згідно якої сума передоплати по інвойсу від 16.10.2017 №SF17146 - 40000,00 доларів США, сума 23765,43 доларів США оплачується продавцю після спливу 30 днів після поставки тканини на склад покупця; від 26.12.2018 №4, якою продовжено термін дії контракту до 31.12.2020; від 26.12.2018 №5, згідно якої сума по інвойсу від 22.12.2018 №SF18296 у розмірі 70802,44 доларів США оплачується продавцю після спливу 40 днів після доставки тканини на склад покупця.

Продавцем виставлено покупцю інвойс від 22.12.2018 №SF18296, згідно якого поставляється три товарних позиції (код УКТЗЕД 5407520000, 5407510000) на умовах CIF Одеса, Україна на загальну суму 70802,44 доларів США.

ТОВ Текстиль-Контакт подано до митного органу UA125110 (відділ митного оформлення №1 митного поста Західний Київської митниці ДФС) митну декларацію ІМ40ТН №UA125110/2019/402584, до якої долучено документи згідно переліку, вказаному в графі 44 митної декларації. Відповідно до зазначеної митної декларації, умовами поставки товару є CIF UA Одеса (графа 20 митної декларації), валюта та загальна сума за рахунком - 70802,44 долари США (графа 22 митної декларації).

Листом від 15.02.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Лакіда ОСОБА_1 .Г. повідомлено декларанта, що: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 контракту №SF20141205 від 05.12.2014 поставка товарів здійснюється на умовах CIF Одеса відповідно до INCOTERMS 2000, однак з 01.01.2011 Міжнародною торговою палатою введені в дію прийняті нею Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів INCOTERMS 2010. Крім того, відповідно до пункту 9.6 контракту №SF20141205 від 05.12.2014 строк дії контракту до 31.12.2016, додаткова угода №4 від 26.12.2018 змінює пункт 9.6 контракту та встановлює строк дії контракту до 31.12.2020, таким чином період з 01.01.2017 по 26.12.2018 є документально не підтвердженим, оскільки до митної декларації приєднані лише додаткові угоди №4, №5 від 15.02.2018, однак декларантом не надано попередні додаткові угоди, що не дає можливості впевнитися в повноті зовнішньоекономічної операції. Згідно пункту 4.1 контракту №SF20141205 від 05.12.2014 оплата товару здійснюється по інвойсу на умовах 100% оплати або відстрочки на 60 днів по вибору покупця. У додатковій угоді №5 від 26.12.2018 до контракту №SF20141205 від 05.12.2014 продавець та покупець домовились про наступне: сума по інвойсу від 22.12.2018 №SF18296 у розмірі 70802,44 доларів США оплачується продавцю після спливу 40 днів після доставки тканини на склад покупця . Оскільки дана додаткова угода не змінює пункту 4.1 контракту №SF20141205 від 05.12.2014 або не додає новий пункт у контракт (щоб не було суперечностей), то митний орган не може впевнитися у наявності/відсутності 100% оплати за поставлений товар на момент митного оформлення. Крім того пункт 3.5 передбачено надання продавцем покупцю договору страхування (страхового полісу) товару. Страховий поліс не надавався. Митна декларація країни відправлення надана без перекладу. Зазначена у 44 графі митної декларації декларація про походження товару не відкривається в електронному форматі .

На підставі вимог статей 53, 54, 57, 254 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-лист) виробника товару; копію декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 Митного кодексу України; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; банківські платіжні доручення; переклад експортної митної декларації; рахунки та договори з 3-ми особами.

На виконання вказаних вимог позивачем подано заяву від 15.02.2019 №191, в якій зазначено про надання декларантом усіх документів, яких достатньо для підтвердження заявленої митної вартості, та додано додаткову угоду від 04.01.2017 №1 до контракту та декларацію про походження товару.

Відповідачем прийнято рішення від 15.02.2019 №UA125110/2019/110002/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00044.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано митну декларацію ІМ40ТН від 15.03.2019 №UA125110/2019/402639 та ІМ40ДТ від 27.02.2019 №UA125110/2019/403519 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 81444,49 грн.

На підставі статті 55 Митного кодексу України позивач надіслав відповідачу листа від 02.05.2019 №0205/19-01 про визнання заявленої митної вартості товару в розмірі 70802,44 доларів США, скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125110/2019/110002/2, до якого долучено копії платіжних доручень в іноземній валюті про оплату товару в розмірі 70802,44 доларів США відповідно до інвойсу від 22.12.2018 №SF18296.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи, є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). В разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). В разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ТН №UA125110/2019/402584, зовнішньоекономічний контракт від 05.12.2014 №SF20141205 та додаткові угоди до нього, комерційний інвойс від 22.12.2018 №SF18296 та пакувальний лист, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено ряд невідповідностей, які не дають можливості впевнитись у повноті зовнішньоекономічної операції .

Суд наголошує, що Митний кодекс України не містить такого визначення як повнота зовнішньоекономічної операції і не наділяє контролюючі органи повноваженнями здійснювати перевірку повноти зовнішньоекономічної операції під час митного оформлення товарів.

Натомість, контролюючий орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості і має право вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості лише у випадку, якщо подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість, перелік яких визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначені у спірному рішенні обставини не свідчать про наявність сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо митної вартості товару, оскільки жодним нормативним актом не заборонено використання попередньої редакції міжнародних комерційних умов Інкотермс 2000, які є чинними. Невідповідність терміну оплати за товар в договорі та інвойсі ніяким чином не впливає на числові показники митної вартості товару. При цьому, позивачем в подальшому було надано платіжні доручення, якими підтверджено оплату вартості товару в розмірі 70802,44 доларів США. Відсутність у декларанта договору страхування не впливає на митну вартість товару, оскільки умови поставки CIF включають витрати на страхування у контрактну вартість товару.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 17.01.2019 №UA500010/2019/000935 (вартість товару №1, №2 згідно джерела інформації - 3,52 дол/кг.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

При цьому, як вбачається з наданої відповідачем копії митної деклараціі від 17.01.2019 №UA500010/2019/000935, постачальником є не ZHEJIANG SHENGFA TEXTILES PRINTING & DYEING CO., LTD, а інша особа, умовами поставки є не CIF Одеса, а DAP Одеса, опис особливостей товару не відповідає опису товару, який постачався позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125110/2019/110002/2, відтак вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125110/2019/110002/2 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 09.08.2019 №5055), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Київської митниці ДФС.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 15.02.2019 №UA125110/2019/110002/2.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Текстиль-Контакт (ідентифікаційний код 32043747, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вулиця Сотрувальна, 2).

Відповідач - Київська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль, Київська обл.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 16 грудня 2019 року.

Дата ухвалення рішення16.12.2019
Оприлюднено20.12.2019

Судовий реєстр по справі —320/4411/19

Ухвала від 23.12.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 06.12.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 14.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 27.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 22.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бабенко Костянтин Анатолійович

Ухвала від 29.04.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 21.04.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

Ухвала від 13.04.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Ухвала від 28.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Черпіцька Людмила Тимофіївна

Рішення від 16.12.2019

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Колеснікова І.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні